Миведеморозмовудаліпроунікальнепочинаннянашоїобласті– спорудженняновогокорпусудитячоїобласноїклінічноїлікарні. Сьогоднінашспіврозмовник– головаблагодійноїорганізації«ФондсприяннядіяльностіОдеськоїобласноїдитячоїклінічноїлікарні» В.І. Дудченко.
– Віталію Івановичу, ініціатори спорудження, засновники благодійного фонду – голова облдержадміністрації Микола Дмитрович Сердюк і голова обласної ради Микола Леонідович Скорик запропонували, по суті, ідею народного будівництва. І без активної участі більшості жителів нашої області вона може затягтися надовго, поповнивши перелік довгобудів. З другого боку, чи не почнеться примус, що здатний заплямувати найсвітлішу ідею?
– Ми підготували близько тисячі листів за підписом Миколи Дмитровича Сердюка та Миколи Леонідовича Скорика, відправили їх бізнесменам, на підприємства і в організації, просто заможним людям з проханням допомогти. Ми нікого не примушуємо, а просимо допомогти дітям.
Розпочався телемарафон, у межах якого авторитетні люди пропагують цю акцію і просять посприяти.
Микола Дмитрович та Микола Леонідович щодня особисто ведуть перемовини. За місяць нам вдалося зібрати мільйон гривень, без їхнього втручання цього б не було.
Наприкінці серпня зберуться всі, хто має реальні можливості допомогти, на презентацію проекту. Там знову буде порушено питання про фінансування, про меценатство. В Одесі в цій сфері накопичені чудові традиції. Настав час відродити їх. І я не маю сумніву, що нам допоможуть. Адже все задумане адресовано нашим дітям та онукам. Що може бути шляхетніше?
– А криза, чи не внесе вона свої корективи?
– Криза, безперечно, впливає. Але лікарня обов'язково буде споруджена. Я збираюся об'їхати всі райони області і там теж звернутися до людей по допомогу. Отож є чим займатися щодня всім, кому небайдуже здоров'я наших малят.
– Наша область взялася за спорудження, яким повинна займатися держава, яка є гарантом конституційних прав громадян на охорону здоров'я. Чи не буде така ініціатива сприяти зміцненню утриманських настроїв? Адже, погодьтеся, державі може стати вигідно скидати на місця такі непрості проблеми, як спорудження нових багатопрофільних лікарень?
– Так, такі об'єкти повинна споруджувати держава. Але зверніть увагу: за останні вісімнадцять років в області взагалі не споруджувалося значимих об'єктів! Я запитую себе: чому? Безлад у правлячій верхівці держави підтверджує, що там не до насущних проблем регіонів, маючи на увазі і здоров'я дітей.
За останні п'ять років у нас змінилося три губернатори. Вважаю, що Микола Дмитрович Сердюк і Микола Леонідович Скорик зробили дуже важливий крок для повернення втраченої довіри до влади в області. Це вже не тільки соціальний, але й політичний аспект їхньої ініціативи. Довіру людей треба завойовувати справами. Все інше – демагогія, яка веде тільки до краху.
– Ви дуже емоційно про все розповідаєте. Але чи вистачить для успіху справи тільки вашого натиску? Погодьтеся, щоб побудувати подібний об'єкт, потрібна відповідальність кожного учасника за свою, навіть найменшу, ділянку. У нас же сьогодні звикли до колективної відповідальності, коли ніхто ні за що не відповідає.
– На мою думку, у нас немає ні колективної (приклад Верховної Ради), ні індивідуальної відповідальності (керівники різних рангів). Чотири місяці роботи – суцільне нервування. Палиці в колеса вставляють навіть ті, хто безпосередньо відповідає за здоров'я дітей.
У мене не було ні кабінету, ні машини, ні телефону, ні зарплати. Були одні обіцянки. Тільки в останній місяць з'явилися кабінетик і телефон. Доводиться долати психологію відфутболювання, властиву деяким керівникам.
Мені до таких проблем не звикати. У мене вистачить терпіння і наполегливості прибрати з дороги всіх, хто перешкоджатиме спорудженню лікарні.
– Хто автор красивого ескізного проекту клініки, репрезентованого на сторінках нашої газети начальником управління охорони здоров’я і медицини катастроф облдержадміністрації Василем Степановичем Лапаєм?
– Із заступником губернатора з питань будівництва, членом спостережної ради фонду Іваном Михайловичем Чорбаджи ми багато дискутували щодо цього. Розглядали різні варіанти з точки зору професіоналізму виконавців і остаточної вартості проекту. Зупинилися на КП "Одесцивільпроект". За їхнім проектом вартість лікарні буде майже сто мільйонів гривень.
– Віталію Івановичу, може, з врахуванням кризи варто було вибрати щось скромніше?
– Скромніше, кажете? А ви не забуваєте про те, що все більше дітей народжуються із серйозними вадами у здоров'я, недоїдають, не ходять до дитячого садка. І медицині доводиться боротися з наслідками цього. Отож, вона повинна бути висококваліфікованою.
Демагоги люблять лаяти Радянську владу. Але при ній працювали ясла, дитячі садки, піонерські табори, спортивні, технічні, художні гуртки. Все це розтягли, розікрали. Медицина теж залишилася віч-на-віч з проблемами. Хоча при раціональному ставленні до неї з боку держави багато що вдалося б змінити на краще.
У дитячій обласній лікарні працюють чудові фахівці, у переважній більшості чуйні, хороші люди Спорудження нового корпусу – це додаткові ліки, які потраплять до їхніх рук, для боротьби за здоров'я дітей.
– А хто будуватиме?
– Ми ще не визначилися остаточно. Особисто мені імпонує фірма "Стикон" та її керівник Леонід Крючков. Вони усе роблять якісно і ґрунтовно. Питання тільки у тому, скільки фірма запросить за роботу. Управлінню охорони здоров’я і медицини катастроф, лікарні як замовникові доведеться визначитися після проведення тендера.
– Зібрано перший мільйон гривень. Хто відгукнувся першим?
– Насамперед хочу подякувати всім, хто переказав кошти на рахунок фонду. Особлива вдячність Одеському припортовому заводу і його керівникові Валерію Горбатку за перерахування ста тисяч гривень, начальникові Головного управління УМВС України в Одеській області Богдану Керницькому, начальникові облДАІ Володимиру Загинайлу (15 тисяч), керівникові інформаційного центру села Зоринового Комінтернівського району Євгенії Сиротюк (2 тисячі), голові Комінтернівської райдержадміністрації Людмилі Прокопечко (3 тисячі гривень).
З цих грошей 257 тисяч переказали дитячій обласній лікарні як замовникові для розрахунку з проектувальниками.
– Чи були такі, хто відмовився допомогти?
– Безпосередньо не відмовився ніхто. Але чому, скажімо, Болградський район переказав до фонду 36 тисяч гривень, а Біляївський – 14,5 тисячі? Чому Фрунзівський – 9 тисяч, а Іванівський – 5 тисяч гривень? Або, скажімо, Іллічівськ – 8,8 тисячі, Фрунзівка – 9 тисяч гривень.
Хочу звернутися до мера Іллічівська Валерія Яковича, мого товариша протягом тридцяти років. Він – хороший керівник. Знає, що гроші я до кишені не покладу, і нікому зробити це не дозволю. Отож треба допомагати. Якщо очолили справу перші керівники області, то і на місцях цим повинні займатися теж перші особи.
На завершення нашої розмови ще раз хочу подякувати всім, хто не залишився байдужим. Надати свою посильну допомогу можна, переказавши кошти на рахунок:
Код за ЄДРПОУ: 36435281
р/р № 26000031805001 в АКБ «ІМЕКСБАНК» м. Одеса, МФО 328384.
Юридична адреса: м. Одеса, пр. Шевченка, 4, каб. 204. Тел. 718-95-29.
