Головна мета пенсійної реформи – перехід від системи пенсійного забезпечення до системи пенсійного страхування.
Пенсійне реформування в Україні породжує чимало запитань. Коли йдеться про людей, які беруть участь у пенсійній системі, про кошти, які отримуються та розподіляються Пенсійним фондом, про використання сучасних інформаційних технологій. До того ж запровадження персоніфікованого обліку надходження страхових внесків кожного майбутнього пенсіонера вимагає виконання великої кількості операцій з обробки даних, що просто неможливо зробити без застосування сучасних технологій.
Отже, пропонуємо до Вашої уваги інтерв’ю з начальником відділу персоніфікованого обліку управління персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Валерієм Валерійовичем Кібкалом:
– Перше запитання: в чому суть системи персоніфікованого обліку відомостей (СПОВ)?
– Для забезпечення переходу до принципів пенсійного страхування органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб.
Суть зазначеного обліку полягає в тому, що для кожного громадянина відкриваються персональні облікові картки, в яких накопичуються відомості про заробіток, дохід, внески і стаж застрахованих осіб, у тому числі і з урахуванням умов роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при призначенні пенсії страховий стаж (Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок) і заробіток громадян з 1 липня 2000 року береться тільки за даними СПОВ. Тобто тепер розмір пенсії безпосередньо залежить від того, скільки і як довго людина сплачувала внески до Пенсійного фонду. Дуже важливо, щоб це зрозумів кожний громадянин.
Облік страхового стажу, заробітку та пенсійних внесків громадян – це і є система персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб.
– Валерію Валерійовичу, як саме формуються дані персоніфікованого обліку?
– На сьогодні існує така технологія роботи СПОВ. Звіти до СПОВ надаються роботодавцем до органів Пенсійного фонду України раз на рік, до 1 квітня року, наступного за звітним. Протягом наступних місяців проводиться введення даних до баз даних СПОВ, їх перевірка та відправка до центрального сховища, де відбувається накопичення інформації про всі місця роботи кожної застрахованої особи. Таким чином, в системі персоніфікованого обліку на сьогодні вже зберігається інформація про періоди страхового стажу з 1 липня 2000 р. до 31 грудня 2008 р., тобто за вісім з половиною років. Тільки за 2008 р. спеціалістами персоніфікованого обліку у підвідомчих управліннях було введено до баз даних майже 1208,8 тис. записів за формою ІНДАНІ (зазначена звітність відображає дані страхових внесків застрахованих осіб за відповідний рік). З кожним роком частка інформації про страховий стаж та заробіток, що міститься в системі персоніфікованого обліку буде все більшою, і з певного часу розмір пенсійної виплати буде визначатися винятково за цими даними. Це дуже відповідальна робота для наших фахівців: дані з облікової картки – основа для визначення розміру пенсії для застрахованої особи. Вкрай важливо, щоб дані були достовірними, а також вчасно наданими роботодавцями за кожного найманого робітника. Саме тому треба приділяти відповідну увагу даним, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
– Отже, застрахована особа має бути проінформована про дані, накопичені про її страхові внески в Пенсійний фонд?
– Справді, одним із напрямів є поліпшення проінформованості населення з питань, що стосуються компетенції Пенсійного фонду України. Зокрема, це питання, про призначення пенсійних виплат, нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків. Цей напрям має на меті забезпечити доступність до своєї інформації, накопиченої в системі персоніфікованого обліку та безперешкодний доступ до неї. Так, в Головному управлінні (вул. Канатна, 83, 1-й поверх) Пенсійного фонду України в Одеській області та в підвідомчих управліннях запроваджено інформування застрахованих осіб через спеціальне устаткування – інформаційні кіоски, які є програмно-технічними одиницями віддаленого доступу фізичної особи до інформації про стан її облікового рахунку. За їх допомогою кожна застрахована особа має можливість за допомогою свідоцтво про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, або пенсіонер за допомогою пенсійного посвідчення нового зразка, оперативно отримати інформацію про внески до Пенсійного фонду та їх сплату, відомість про пенсійну справу, отримати довідкову інформацію: це перелік документів, які необхідні для призначення пенсії, графік прийому громадян керівниками управлінь та перелік банківських установ, які здійснюють виплату пенсій. Використання інформаційного кіоску не потребує від користувача спеціальної підготовки, тому що взаємодія з ним здійснюється простим дотиком пальця до сенсорного екрану. За порівняно короткий період інформаційні кіоски зарекомендували себе як досить зручна, оперативна і, що найголовніше, актуальна новітня технологія.
– Відомо, що останнім часом популярним стає подання звітів в електронному вигляді. Що це дає страхувальнику?
– Відповідно до Законів України “Про електронний цифровий підпис” від 22 травня 2003 року № 852-IV та “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22 травня 2003 року № 851-IV Пенсійним фондом України розроблений «Порядок подання звітів в електронній формі», затверджений постановою правління Фонду від 19.04.2007 № 7-7 і зареєстрований у Міністерстві юстиції 27.04.2007 за № 436/13703.
Електронним звітом є звіт, сформований у спеціалізованому програмному забезпеченні, з обов'язковими електронними цифровими підписами посадових осіб страхувальника. Одержати електронні цифрові підписи можна в одному із акредитованих Центрів сертифікації ключів.
Звісно, що надання звітів в електронній формі має ряд переваг, а саме:
– скорочує час підготовки звітів приблизно в 3-4 рази;
– в звіті значно зменшується кількість помилок, крім того, звіт складений відповідно до вимог, як наслідок – виключення більшості штрафних санкцій;
– подання звітності без черги, не відвідуючи територіальні органи ПФУ;
– немає необхідності в підтвердженні даних електронних звітів у паперовому вигляді;
– відсутня потреба самостійно відслідковувати всі поточні зміни законодавства у формах звітності;
– можливість надавати звіт з 9 до 22 години;
– дає змогу забезпечити доставку та збереження документів, їх автентифікацію, цілісність та конфіденційність;
– надає імідж прогресивної організації, що розуміє важливість і ефективність комп'ютеризації.
З кожним місяцем кількість організацій, що здають звіти до Пенсійного фонду в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису, збільшується. Відповідний приріст яскраво ілюструє тенденцію до повного переходу на електронну звітність у найближчому майбутньому.
– Підсумовуючи розмову, скажіть, що Ви вважаєте головним на сьогодні?
– Мало хто у молодому віці замислюється над цим, але в умовах ринкової економіки про свою майбутню пенсію треба подбати вже зараз. Пенсійне страхування на сьогодні є чи не єдиною реально дотримуваною конституційною гарантією держави. Поза сумнівом, персоніфікований облік забезпечить справедливі пенсії! Таким чином, система персоніфікованого обліку відомостей виконує і в подальшому буде виконувати функції, покладені на неї.
