Яким бути історичному центру?
У прес-центрі ІА «Міст-Одеса» відбулася прес-конференція за підсумками соціологічного опитування «Доля історичного центру міста: думки одеситів». Воно проводилося Одеською філією Інституту Горшеніна в межах програми «У фокусі – Генплан». Було опитано шістсот чоловік віком, старших за вісімнадцять років.
У прес-конференції взяли участь начальники управлінь з охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради та облдержадміністрації Володимир Мещеряков і Наталя Штербуль, голова Спілки громадських організацій Одеси "Злагода" Фелікс Кобринський.
Отже, головний висновок опитування полягав у тому, що 84,5% опитаних підтримують ідею реконструкції історичного центру. Щоправда, одесити висловилися за істотне розширення території, яка належить до історичного центру. На їхню думку, сюди повинні входити райони від Нового ринку до залізничного вокзалу, від Французького бульвару до вулиці Старопортофранківської, від Французького бульвару до Молдаванки від вулиці Софіївської до Чумки, від Пересипу до Ближніх Млинів. Тобто мешканці міста вважають історичним центром всі ті райони, які пов'язані з основними віхами в історії Одеси в цілому.
Приблизно порівну розділилися думки опитаних щодо того, що повинна включати реконструкція. 55,3% висловилися за пріоритет у ремонті фасадів будинків, а 46,8% – комунікацій і перекриттів. Були також думки на користь повної внутрішньої перебудови будинків зі збереженням історичного фасаду, збереження тільки пам'яток архітектури при знесенні малоцінних будинків, спорудження нових об'єктів, стилізованих під старі.
Більшість респондентів (67,3%) вважають, що цінність будинків в історичному центрі міста повинна визначатися, виходячи з унікальності їхньої архітектури. Третина опитаних вважають, що необхідно враховувати також зв’язок об'єктів з відомими історичними особистостями або подіями.
Одесити висловилися (69,3%) за збереження колишньої поверховості в історичній частині міста, тобто там не можна споруджувати будинки вищі за чотири поверхи.
Відповідаючи на запитання, які об'єкти вони хочуть бачити в історичному центрі, опитані віддали перевагу трьом напрямам будівництва: галереї і виставкові центри (36,6%), житлові будинки (35,3%), готелі і ресторани (31,5%). Прихильниками офісів виявилися 14,8% опитаних, розважальних закладів – 13,5%, торговельних і бізнес-центрів – 11% та 8,5% відповідно.
Досить популярною виявилася ідея зробити історичний центр вільним від громадського транспорту. Його роботу там підтримало менше третини (27,3%) опитаних.
Кожен шостий висловився за перетворення історичного центру у пішохідну зону, більше половини (54,3%) – проти введення оплати за в'їзд приватного транспорту в історичний центр.
Більше половини опитаних не заперечують проти розміщення реклами. Щоправда, третина висловлюється категорично проти цього. 31% респондентів вважають, що реклама повинна враховувати специфіку будинків, на яких розміщена, а кожен десятий опитаний висловився за уніфікацію рекламних носіїв і конструкцій в історичному центрі.
Багато уваги під час прес-конференції було приділено стрімкій висотній забудові центру Одеси. Хоча, як відзначив Володимир Мещеряков, згідно з "Історико-архітектурним опорним планом, меж і режимів історичного ареалу міста", у цьому районі заборонено споруджувати багатоповерхівки.
На думку Фелікса Кобринського, ситуація ускладнюється відсутністю кримінальної відповідальності за порушення правил забудови. А адміністративна відповідальність порушників, орієнтованих на одержання великого прибутку, не лякає і не зупиняє.
Крім того, забудовники знаходять все нові і нові лазівки у законодавстві. Так, на Тираспольській площі новий споруджуваний центр уже перевищив установлену дозвільними документами висотність при збереженні поверховості. Швидше за все, має бути судовий розгляд щодо даного об'єкта.
Своєрідним, але дуже дійовим методом розчищення майданчиків під будівництво стали пожежі. Як сказав Фелікс Кобринський, після них наполегливо проводяться дві, а не три експертизи: пожежо-технічна та електрична. Головна ж – радіонуклідна, яка здатна однозначно відповісти на запитання, що стало причиною загоряння, не проводиться. І забудовники без зайвих труднощів одержують нові майданчики, а місто – чергових відселенців. Можливо, після недавньої зустрічі Фелікса Ігоровича з керівництвом обласної прокуратури, де обговорювалося це питання, ситуація почне змінюватися.
Дісталося під час прес-конференції і новим зупинним комплексам, установленим на трамвайних і тролейбусних зупинках. Невеликі металеві лавочки, на яких ледве можуть розміститися три-чотири чоловіки, нещадно розпікалися під літнім сонцем. Не складно уявити, що взимку вони будуть дуже холодними і теж мало прийнятними для спокійного очікування транспорту. Отже, рекламної площі на цих комплексах багато, а от для пасажирів нормальних умов не створено.
Говорячи про реконструкцію Палацу моряків, Наталя Штербуль підкреслила, що проект одержав всі необхідні узгодження. І, на її думку, стане окрасою району Приморського бульвару.
Світлана МАРШИНА,«Одеські вісті»
Невже нам важко це зробити...
Про стан розробки містобудівної документації розвитку територій області йшлося на прес-конференції, яку провів начальник управління архітектури і містобудівної політики облдержадміністрації Володимир Яровий.
За його словами, Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" вже розроблено і затверджено генеральні плани розвитку більш як десяти населених пунктів області, а також Схему планування територій курортно-оздоровчого і рекреаційного призначення. Проходить узгодження Генерального плану міста Одеси, розпочато коригування таких документів у містах Іллічівську і Котовську, Арцизі і Вилковому. Триває також ця робота щодо приморських населених пунктів, які мають статус курортних, зокрема Приморське Білгород-Дністровського району, Молодіжне і Роксолани – Овідіопольського, Сичавка, Вапнярка і Фонтанка – Комінтернівського, Тузли і Лебедівка – Татарбунарського, Приморське – Кілійського районів, а також щодо багатьох інших селищ і сіл. Передбачається вже у цьому році розробити і затвердити Генеральну схему розвитку області в цілому. Крім того, у цей час, відповідно до нової процедури, необхідно звертатися до проектного інституту для зняття схеми з грифа "для службового користування", а потім в усіх районах області провести слухання. Але, на жаль, через кризу на це не вистачає коштів.
До речі, за попередніми розрахунками, тільки розробка Схеми планування територій районів киянами оцінюється більш ніж 8,5 мільйона гривень.
Володимир Яровий повідомив журналістів про нові вимоги Постанови Кабінету Міністрів України, відповідно до яких тепер дозвіл на будівництво видаватиметься тільки при наявності містобудівного обґрунтування, а також після проведення громадських слухань забудовників.
Щоправда, не обійшлося тут і без деяких перекосів. Наприклад, якщо у сільського жителя виникне потреба збудувати на своїй ділянці літню кухню, йому доведеться розробити погоджувальну документацію на півсела і провести її громадське обговорення на сільському сході.
Проте є надії, що завдяки цьому нововведенню, буде налагоджено більш-менш цивілізований порядок у містобудуванні..
Анатолій ДНІСТРОВ,«Одеські вісті»
