У неділю – вибори Президента України. Наша газета регулярно висвітлювала процес підготовки до волевиявлення громадян, що викликав і викликає серйозну тривогу. Сьогодні про проблеми виборчого процесу ми знову розмовляємо із головою Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолієм БОЙКОМ.
– Одне запитання хвилює усіх нас: чи готовий Одеський регіон до виборів?
– Настільки неорганізованого виборчого процесу я не пригадаю. Вважаю, що Одеська область до виборів не готова. Це не означає, що вони обов'язково будуть зірвані, але є серйозні проблеми, про які наш Комітет неодноразово повідомляв через засоби масової інформації.
– Одна з них – списки виборців...
– ...які перебувають у жахливому стані. Державний реєстр виборців – це комплексна проблема всього українського суспільства. Провина влади у тому, що процес звірення був запущений занадто пізно. Крім того, одного відділу Держреєстру на один район явно не вистачає. При цьому потрібно відзначити і поведінку самих виборців, які здебільшого не прийшли перевірити, чи є їхнє прізвище у списках. В Одесі активність громадян була вищою, ніж у районах області. Так чи інакше, за нашою інформацією, перевірці та уточненню піддалися дані лише десяти відсотків усіх виборців регіону.
Помилок у реєстрі чимало. Наведу приклад: одеським виборцям, які живуть у будинку в 2-му провулку Амундсена прийшли запрошення із зазначенням адреси «Амундсена, 2». Як бачите, це зовсім інша адреса, і 63 громадян могли зіткнутися із проблемами вже на дільниці. У списках опинилися жителі будинку на Військовому спуску, що... вже знесений! А якщо виборець зазначений у списку, нехай навіть помилково, виборчком одержить для нього бюлетень.
– Чи можливе скасування виборів у судовому порядку через проблеми зі списками виборців?
– Теоретично це можливо, але на практиці навряд чи це можна здійснити. Справа у тому, що довести факт масових неточностей у списках технічно дуже важко. У першому турі скасування виборів було б вигідне так званим кандидатам другого ешелону. А адмінресурс, що впливає і на судову владу, перебуває не в їхніх руках. Нагадаю, що на парламентських виборах 2007 року неподобств зі списками було не менше. Але результати волевиявлення були визнані законними.
– Що робити виборцеві, який зареєстрований за однією адресою, а фактично живе за іншою?
– Звертатися до суду. Закон «Про Державний реєстр виборців» містить поняття «виборча адреса», що дозволяє включити до реєстру усіх громадян, які користуються правом обирати, незалежно від місця їхнього проживання. Звичайно, цей пункт створює загрозу маніпуляцій, але закон є законом. Суду будуть потрібні документи, які підтверджують факт проживання у населеному пункті без реєстрації – шлюбний контракт, договір про наймання житла або інші. Якщо суд задовольнив вимогу громадянина, виборець подає його рішення до дільничної комісії. Її завдання – подбати про внесення відповідних змін до Держреєстру і забезпечити громадянинові можливість брати участь у голосуванні.
Чудово розумію, що означає таке звертання до суду для звичайного громадянина, наприклад, студента із провінції, що живе в Одесі без реєстрації. Тому краще поїхати додому і проголосувати на тій дільниці, де ви внесені до списків.
– У наших читачів виникають запитання і щодо волевиявлення тих громадян, хто не зможе прийти на дільницю за станом здоров'я.
– На жаль, і тут законодавець залишив лазівки для порушень. Отже, до 20.00 16 січня виборець може подати власноручно написану заяву. Зауважу: без усіляких довідок із медзакладу, що підтверджують захворювання. Дану заяву до виборчкому можуть принести родичі. Таким чином, комісія буде зобов'язана доставити до хворого додому урну для голосування. Нагадаю, питання про голосування поза дільницями викликало бурхливі дебати про фальсифікації ще у 2004 році.
– Ми вже писали про проблеми в організації роботи виборчкомів. Є позитивні зрушення?
– Труднощі були і залишаються. Політичні сили продовжують невпинно тасувати склад комісій, вносячи дезорганізацію до їхньої роботи. Крім того, у зв'язку із великим числом кандидатів у Президенти, багато виборчкомів сформовані незбалансовано.
Деякі статті витрат комісій явно не продумані. Наприклад, на одну дільничну комісію покладено усього 70 гривень на телефонні розмови. Це ставить у важке становище виборчкоми у сільській місцевості, де їхні члени зв'язуються із вищими колегами стільниковим зв'язком. Тобто, за свій рахунок. За станом на одинадцяте січня, 28-ма виборча дільниця 135-го округу – це в Одесі – не була телефонізована, хоча комісія була створена ще у двадцятих числах грудня.
Далеко не скрізь приміщення, де працюють комісії, відповідають нормам за площею та конфігурацією. Подекуди немає опалення. З Державного бюджету не у повному обсязі надходять кошти на придбання пального для транспорту, виділюваного виборчкомам місцевою владою.
– Чи зафіксував Комітет виборців України випадки навмисного зриву роботи комісій на місцях?
– Голова облради Микола Скорик і голова облдержадміністрації Микола Сердюк неодноразово заявляли про те, що знаходять взаєморозуміння у багатьох питаннях. Гадаю, цей потужний важіль можна використати і при організації виборчого процесу на місцях. Законодавство дає органам місцевого самоврядування достатньо ресурсів, щоб вплинути, якщо потрібно, на держадміністрації. Адже саме ради делегують їм свої функції. Територіальні громади області спроможні запобігти зриву голосування, я в цьому впевнений.
Вибори, як матч, повинні відбутися за будь-якої погоди. Як би не наколобродили організатори виборчого процесу, кожен з тих, хто має на це право, повинен прийти та проголосувати. Віддати перевагу тому кандидатові, до якого лежить душа. Давайте зробимо це. Доки хтось не проголосував за нас...
