Пільги для багатодітних. Міфи чи реальність?
З 1 січня 2010 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань захисту багатодітних сімей». Ці зміни впроваджують пільги при оплаті комунальних послуг, квартплати і телефону (50% від нарахованих сум). Передбачено також для багатодітних сімей і першочергове встановлення телефону, безплатний проїзд у громадському транспорті, безкоштовне забезпечення лікарськими препаратами, диспансеризація та оздоровлення дітей. Для тих сімей, де виховується п'ять і більше дітей, Законом передбачено безкоштовне навчання у вищих навчальних закладах і забезпечення житлом
Ці зміни, що набрали чинності, істотно змінюють ставлення держави до сімей, де виховується кілька дітей. Однак поки що всі ці добрі наміри залишаються тільки на папері, адже як відомо, Державний бюджет ще не ухвалено, а, отже, і грошей на передбачені Законом пільги, немає. Тому багатодітні сім’ї не дуже-то вірять у їх реалізацію, принаймні, найближчим часом.
– На сьогоднішній день найголовніше, щоб багатодітні сім’ї були впевнені у законодавчих нормах, які були ухвалені, у їхньому виконанні. Це основне, що непокоїть людей. І, звичайно, ставлення до багатодітних сімей, яке, на жаль, дуже часто з боку різного роду і рангу службовців буває просто хамським, – це думка голови Одеської міської ради багатодітних сімей Олени Ніколаєнко.
Висловила вона його на засіданні круглого столу, організованого департаментом праці і соціальної політики Одеської міської ради і присвяченого темі реалізації Закону, куди були запрошені представники галузевого департаменту транспортного комплексу і зв'язку, управління молодіжної і сімейної політики, начальники управлінь Одеської міської ради, представники громадських організацій та ЗМІ.
На сьогоднішній день до департаменту праці і соціальної політики Одеської міськради, де формується єдиний реєстр багатодітних сімей, надійшли документи від 851 сім’ї. З них тільки 633 сім’ї були внесені до реєстру.
– Серед тих документів, які надали багатодітні сім’ї, є різного роду неточності і розбіжності. Найчастіше не збігається інформація про місце реєстрації сім’ї з її реальним місцем проживання. Або, наприклад, батько зареєстрований за однією адресою, а мати – за іншою. Але всі ці неточності будуть виправлені, і тому людям не слід хвилюватися. Усі одержать передбачені законом пільги, – запевнила директор департаменту Олена Китайська.
Усього в Одесі, за офіційною інформацією, 1200 багатодітних сімей, тобто родин, де живуть троє або більше неповнолітніх дітей. До речі, як з'ясувалося з виступів самих представників цієї категорії громадян, багато хто з міських чиновників, а також і директорів, методистів і вчителів шкіл, у яких навчаються їхні діти, досі не знають, що статус «багатодітної» сім’я набуває після народження третьої дитини. Тому, нерідко багатодітним батькам, за їхніми словами, доводиться нарівні з усіма вносити благодійні внески на ремонт та інші потреби школи. Ще одна проблема – це відсутність посвідчення єдиного всеукраїнського зразка, яке підтверджує статус багатодітної сім’ї. Сьогодні це питання уже розглядається на державному, рівні, але коли з'являться посвідчення – невідомо.
А поки що міський департамент праці і соціальної політики передав списки багатодітних сімей тим підприємствам і відомствам, які відповідно до Закону повинні надати послуги багатодітним уже на пільгових підставах.
Прийом документів від багатодітних сімей для одержання пільг триває.
Вікторія ЄРЬОМЕНКО,«Одеські вісті»
Чи варто зволікати батькам у державній реєстрації народження дитини?
Народження – це юридичний факт, з яким пов’язується виникнення прав та обов’язків. Вони можуть бути майновими-матеріальними, тобто пов’язані з матеріальним станом та немайновим – ім’я, по батькові, громадянство та інше. Всі ці права виникають з народженням дитини, так як в неї виникає цивільна правоздатність. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
Питання реєстрації народження регулюються Цивільним та Сімейним кодексами України, розділом V Кодексу про шлюб та сім’ю України, який зберігає свою чинність у частині, що не суперечить Сімейному кодексу України, до прийняття спеціального закону, Законом України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 22.11.2007 р. № 1154/5) (далі Правила).
Відповідно до ст. 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які неодноразово пов’язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб’єктом цивільних прав та обов’язків. Зокрема, актом цивільного стану є народження фізичної особи і встановлення її походження, який підлягає державній реєстрації.
Державна реєстрація актів цивільного стану здійснюється з метою охорони особистих немайнових та майнових прав громадян, а також в інтересах держави.
Згідно з вищенаведеними Правилами реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визнанням її походження та присвоєння прізвища, власного імені та по батькові проводять державні відділи реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, про що видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Необхідно зазначити, що реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визначенням її походження громадян України, які проживають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.
Статтею 163 Кодексу про шлюб та сім’ю України передбачено, що реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них, а вразі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження – за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.
Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо з заявою про реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства.
При реєстрації народження дитини за місцем проживання батьків чи одного з них, місцем народження дитини в актовому записі про народження, на бажання батьків, може бути зазначено фактичне місце народження дитини, яке підтверджується документом, що посвідчує факт її народження, або місце проживання батьків.
Одночасно з заявою про реєстрацію народження подаються:
– медичне свідоцтво про народження дитини отримане у пологовому будинку;
– паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
– свідоцтво про шлюб, за відсутністю свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.
Пунктом 2 глави І розділу ІІІ вказаних Правил перелічені підстави для реєстрації народження, а саме: медичне свідоцтво про народження; медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, заява двох свідків, присутніх при пологах, у разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я; акт, складений відповідними посадовими особами за участю двох свідків і лікаря або фельдшера, у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі; лікарське свідоцтво про перетинальну смерть, у разі мертвонародження.
При відсутності вищезазначених підстав для реєстрації народження, реєстрація народження провадиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини (стаття 122 Сімейного кодексу України).
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання колишнього чоловіка батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (ст. 122 Сімейного кодексу України).
У випадку, коли мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини, за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини, за рішенням суду (стаття 125 Сімейного кодексу України).
Статтею 135 Сімейного Кодексу України визначено, якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та немає спільної заяви батьків, заяви батька про визнання батьківства, запис про батька дитини в актовому записі про народження провадиться за прізвищем матері, ім’я та по батькові – за її вказівкою.
Окремо слід звернути увагу, що прізвища, імена та по батькові є тими ознаками, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших, надаються їй при реєстрації народження і є невід’ємними від неї.
Прізвище дитині присвоюється за прізвищем батьків. Якщо батьки мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (стаття 145 Сімейного кодексу).
Відповідно статті 144 Сімейного кодексу України заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов’язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини.
Невиконання цього обов’язку є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої статтею 212-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Статтею 255 вищевказаного Закону передбачено складання органами реєстрації актів цивільного стану протоколу про адміністративне правопорушення.
Відділ реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції в Одеській області
