В одному зі своїх останніх виступів голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) Володимир Шаповал заявив про те, що зараз очевидно в країні настав мертвий сезон. І прийшла пора осмислення підсумків першого туру голосування. З «мертвим сезоном» дуже важко погодитися, спостерігаючи за новими заявами і погрозами зі штабу Юлії Тимошенко і висловлюваннями БЮТівців з трибуни Верховної Ради.
А що стосується осмислення підсумків першого туру голосування і набуття з нього досвіду для остаточного обрання Президента, то тут є над чим поміркувати.
Наші симпатії
та антипатії...
Результати виборів у першому турі по Одеській області вже широко відомі. Вони були опубліковані й у нашій газеті. Ситуація цілком визначена, виражена конкретними відсотками. Але лише цифрами не завжди все можна пояснити і зрозуміти.
Успіх Віктора Януковича в нашій області був цілком передбачуваним. Але результат у 51,12 відсотка явно не виправдав досить оптимістичних сподівань представників Партії регіонів. Адже не випадково звучали голоси про те, що вибори можуть завершитися вже у першому турі, де лідер партії і по Україні одержить за 50 відсотків. Але підсумкова цифра по країні виявилася трохи іншою – 35,32 відсотка.
Звичайно, це найвищий результат, і різниця між основними опонентами виявилася теж досить значною – понад 10 відсотків.
Але регіоналам є над чим попрацювати напередодні другого туру. Скажімо, насамперед, відповісти собі на запитання, чому в Болградському, Ренійському, Арцизькому районах за Віктора Януковича проголосувало понад 70 відсотків виборців, а, скажімо, у Балтському і Савранському – лише трохи більше сорока. Отже, тут є певна недовіра не лише до кандидата у Президенти, але й до представників Партії регіонів у місцевих радах. І їм насамперед треба здобути гідний авторитет на місцях, і не лише у цих двох названих районах на півночі області.
Цілковита невдача Юлії Тимошенко в Одеській області цілком зрозуміла. І пояснюється вона далеко не тим, що місцеві виборчі дільниці не відвідали непрошені «гості» з Грузії. (До речі, існує загроза, що вони під час другого туру можуть з'явитися. Принаймні учасники руху «За Одесу, за Януковича» уже провели попереджувальний мітинг біля Консульства Грузії в Одесі).
А виборці, які брали участь у першому турі, не забули, як з ініціативи Юлії Тимошенко двічі намагалися продати з молотка Одеський припортовий завод, пам'ятають і загрозу «скинути» ринок «7-й кілометр» у Чорне море тощо.
Хоча в тому ж місті Южному знайшлися активні прихильники Глави уряду в особі портовиків. З ними були солідарні й їхні колеги з Одеського морського торговельного порту.
Але як би там не було, а Юлія Тимошенко з часу минулих виборів втратила понад 6 відсотків виборців. І збільшення у другому турі теж очікувати важко. Тому, напевно, як заявляють експерти, треба бути готовим до будь-яких провокацій і не піддаватися на усілякі погрози або спокуси у другому турі виборів.
Найбільшою несподіванкою першого туру, напевно, була нищівна поразка нинішнього Президента України Віктора Ющенка – усього 1,53 відсотка. Не підтримали Главу держави навіть у Комінтернівському районі, куди його часто запрошували і демонстрували свою підтримку проваджуваної ним політики. А при голосуванні не віддали «своєму улюбленцеві» навіть 2 відсотки голосів.
Губернатор Микола Сердюк, представник партії «Наша Україна», на досить наполегливі й навіть десь некоректні запитання журналістів про свою подальшу роботу у разі приходу іншого Президента роздратовано вигукнув: «Якщо Президентом знову не стане Віктор Ющенко, то через рік ті ж виборці будуть на колінах його благати повернутися назад». Не зовсім зрозуміло, як таке може статися, але наполегливі розмови про те, що йому готується крісло Прем'єр-міністра, уже досить широко точаться у Києві і в Одесі. І дехто в цьому вбачає повторення російського «варіанту». Але для початку треба визначитися з новим Президентом.
Жителям області, напевно, будуть небайдужі й результати ще одного кандидата – Арсенія Яценюка. По області він набрав майже 4 відсотки, що навіть нижче середнього по країні – 6,96, і загальне четверте місце. А вся справа в тому, що цей кандидат якийсь час працював першим заступником голови Одеської обласної держадміністрації, і багато хто навіть за короткий час встиг розпізнати його відверті кар'єристські прагнення, заради яких, власне, і погодився побувати на «відсиджуванні» у нашій області. Саме тоді він серед перших висловлювався і усіляко підтримував ідею про приватизацію Одеського припортового заводу. Люди все пам'ятають...
А найбільшим відкриттям першого туру виборів став Сергій Тігіпко. Чітка програма, нестримний щоденний рекламний натиск, особиста чарівність і конкретні акції зробили свою справу. За нього в області проголосував понад 21 відсоток виборців – удвічі більше, ніж за Юлію Тимошенко. В Одесі він провів багато зустрічей, дав інтерв'ю на багатьох телеканалах, встиг підтримати тих, хто виставив пікети проти розпродажу акцій Одеської кіностудії, зустріти одеських моряків, які повернулися з полону сомалійських піратів, у звільненні яких брав особисту участь.
І не випадково й сьогодні у вищих ешелонах влади, серед політичних експертів у двох штабах кандидатів у Президенти, що залишилися, бурхливо тривають дискусії, кому Тігіпко віддасть голоси свого електорату: чи то Юлії Тимошенко, яка вже запропонувала Сергію Тігіпку своє крісло Прем'єр-міністра, хоча за відомих обставин і сама може його втратити. Чи Вікторові Януковичу, чия програма, спрямована на подальше зміцнення економіки країни, її міжнародних зв'язків, на підтримку знедолених людей, так імпонує й кандидатові, який посів, за підсумками першого туру, дуже почесне третє місце.
Про інших кандидатів говорити не будемо. Вони практично не одержали очікуваної підтримки ні в області, ні в цілому по країні. І все-таки розхоже – «технічний кандидат» – до них би не застосовував. У них були свої амбіції й свої партнери.
Голос виборця
стає золотим
А тепер поговоримо про інші уроки минулих виборів. І хоча на загальнодержавному й міжнародному рівнях визнано, що вони відбулися без грубих порушень законодавства, які могли б істотно вплинути на результати голосування, але на місцевому рівні було висловлено дуже багато дорікань і серйозних критичних зауважень. Не обійшлося й без багатьох звертань до окружних виборчих комісій і судів.
Не будемо заперечувати, що в організації виборів було багато позитивного – і у виділенні приміщень для голосувань, і в оснащенні їх всією необхідною оргтехнікою, і в організації охорони виборчих дільниць і пересування виборців і багато чого іншого. І все-таки констатувати високий організаційно-технічний рівень, як про це говорилося на апаратній нараді в облдержадміністрації, підстав недостатньо.
Постараємося це проілюструвати на конкретних прикладах. Перший момент: у нашій області була низька явка на виборчі дільниці. Трохи більше 63 відсотків. Це менше, ніж у середньому по країні. Твердження, що люди у своїй масі зневірилися у всіляких виборах і змінах на краще, вірні лише почасти. Більше того, за кількістю масових мітингів, інших багатолюдних заходів цього не скажеш. Та й голосували на дільницях "проти всіх" усього лише 1,54 відсотка.
Отже, справа не тільки в цьому. Раніше людей, що називається, "заганяли" на виборчі дільниці й доводили активність виборців до 99,9 відсотка. Цей абсурд змінився другими крайнощами. До виборців втрачено будь-який інтерес, будь-яке спілкування з ними має чисто казенний характер. І не випадково сьогодні багато хто ремствує: раніше день виборів був чи не загальним святом. Люди з'являлися на виборчих дільницях всією родиною, у святковому одязі. Тепер ці "надмірності" заборонили, і навели на такий важливий політичний захід нудьгу і зневіру. Із цим згодні багато ветеранів, з якими вдалося розмовляти в день виборів.
Уже доводилося писати, що від організації виборів відсторонилися керівники підприємств, фірм, навчальних закладів. Скажімо, через чиєсь недопрацювання у виборах не бере участь основна маса студентів, людей, тимчасово працюючих на підприємствах в Одесі і прописаних у селі, тощо.
Але ж у наданні допомоги електорату не вбачається жодних порушень чинного законодавства. Але зате є інертність, байдужість і... острах, щоб не повважали те ж підводення виборців до дільниці за використання адміністративного ресурсу.
Але підемо далі. Навіть ті люди, які прийшли на виборчі дільниці, не всі мали можливість проголосувати. Перешкодою на шляху їхнього волевиявлення стали неякісні списки виборців. Численні приклади із цього приводу наводилися на усіх рівнях, про них багаторазово писала й наша газета, закликаючи предметно зайнятися реєстром. Але цього, як бачимо, зроблено не було. Більше того, про обласний реєстр на згаданій нараді було сказано, що він був складений "у повному обсязі і вчасно переданий на виборчі дільниці". І з цього приводу облдержадміністрація скарг не одержувала. Отож тривожитися нема про що...
Якщо й далі зміни в списку виборців будуть вноситися досить пасивно, то знову не уникнути і масових протестів на виборчих дільницях, і нових звертань до судів, і масового залишання дільниць тих, хто так і не одержав бажаного бюлетеня. Ситуацію можна істотно поліпшити, на це виділено всі дні січня. Але й тут потрібна не лише активність виборців, але й практична допомога з боку тих же сільських, селищних і міських рад, юридичних служб, активістів-волонтерів.
Знову ж викликає занепокоєння організація голосування вдома. Усілякі "страшилки" з приводу 10 відсотків таких виборців були геть-чисто відметені результатами першого туру голосування. Таких виявилося менше двох відсотків. Тому не треба брати гріх на душу і позбавляти того ж заслуженого ветерана, просто інваліда і немічного старого права на голосування. І тут теж громадським працівникам (доки будуть створюватися нові дільничні комісії) бажано потурбуватися, щоб і заява була вчасно написана й доставлена на дільницю, і прізвища вчасно звірені за списками.
Як відомо, під час першого туру велися дискусії про необхідність медичних довідок. За законом вони не передбачені, але спекуляції з цього приводу не виключені. Тому краще запастися цим документом. Як то кажуть, маслом кашу не зіпсуєш...
Як показали результати першого туру, багато виборців, які опинилися у день виборів в санаторіях, будинках відпочинку, інших лікувальних закладах, не були допущені до урн. Відкріпні талони скасовано. Але, ухваливши таке рішення, законодавці не подумали про альтернативні варіанти, що дають можливість і цій категорії людей виконати свій громадянський обов'язок.
Взагалі-то, багато конфліктів і плутанина на виборчих дільницях виникають від неякісного законодавства. Воно створюється, як зізнався сам спікер Верховної Ради Володимир Литвин, не виходячи із загальнодержавних інтересів, а з вимогою підігнати країну під певні технології.
І все-таки вирішальне слово за виборцями. Тепер їхній голос стає ще дорожчим, на вагу золота.
