Купимо землю – заживемо
– У грудні 2009 року в Одеській області на 10% піднявся рівень промислового виробництва, – цими словами розпочав прес-конференцію начальник Головного управління економіки облдержадміністрації Олег Муратов. Мажорні ноти не полишали й інші його повідомлення про підсумки минулого року.
За його словами, до такого досягнення призвело збільшення перероблених обсягів харчової продукції. Особливу частку у розвиток цієї індустрії внесли Балтський та Іллічівський олієжиркомбінати. Відзначилися також нафтопереробні підприємства. Критерієм успішності їхньої роботи стала результативність, яка збереглася такою самою, що і у 2008 році. Непогано, за оцінкою управління, працювали податкові служби щодо наповнення бюджету. Це дозволило зменшити бюджетний борг.
Заходи, вжиті на транспорті, дали можливість стабілізувати і навіть на кінець року підняти на 1,3% перевалювання вантажів у морських портах. На 6,5% зросло виробництво тваринницької продукції. З позитивних моментів, тепер уже у соціальній сфері, О. Муратов відзначив підвищення рівня заробітної плати, який піднято вище за середньоукраїнський.
Головний економіст області не приховує свого занепокоєння з приводу імпорту контейнерних вантажів. Зокрема тих, що приходять з побутовими товарами ширвжитку, які продаються на «7-му кілометрі». Він солідарний з реалізаторами у їхньому бажанні привести до норми роботу митної служби. Поки що одеські купці для того, щоб компенсувати транспортні витрати на доставляння товару, змушені везти їх через Дніпропетровськ або Київську область, де розмитнення дешевше. Вони сподіваються, що з вдосконаленням законодавства може бути спрощена процедура провезення товарів через кордон і будуть заздалегідь відомі розміри митних платежів, отож збиткову частину бізнесу можна буде заздалегідь прораховувати.
Ключовим питанням залишається ціноутворення. Наприклад, якщо підвищення цін на сир, від якого гурмани почали відвикати, не призвело споживача до загального обурення, то підвищення ціни на цукор до 11-12 гривень за один кілограм став шоковим явищем. Щоправда, з 25 січня 2010 року розпорядженням голови облдержадміністрації введено цінове регулювання на цукор. Відповідно до нього оптово-роздрібна надбавка не повинна перевищувати 15%. Це є стимулом для організації контрольно-перевіряльної кампанії. Чи настане тепер фактичне зниження ціни на цей продукт, що найбільше розкуповується? За словами О. Муратова, тільки на вивчення «солодких» тенденцій ринку потрібно буде півтора-два місяці.
Цікаво було також довідатися його думку про пропозицію фермерів, зокрема, з Великомихайлівського району,– ввести єдиний податок на кожен гектар орної землі. Він вважає, що сьогодні займатися сільським господарством можна і без особливих пільг для нього.
– Рівень податкового навантаження у селі у багато разів менший, ніж у промисловості або на транспорті, – сказав О. Муратов. – Там є, звичайно, ризики. Але для цього існує система страхування. Нехай ці послуги не безкоштовні, зате це дає гарантію. І не доведеться тоді у разі неврожаю нарікати виконавчій владі на обставини.
Економіст вважає, що немає великої необхідності давати фермерам дотації. До речі, вони їх і не одержують третій рік, що викликає з їхнього боку чимало нарікань і розчарувань у майбутньому національної аграрної системи. Діаметрально також розходяться точки зору сільгоспвиробників і головного управління у поглядах на тваринництво. За оцінкою обласних економістів, воно у 2009 році було рентабельним. Селяни ж відносять цю галузь до вимираючої і констатують надзвичайно стрімкий і прогресуючий спад поголів'я худоби.
Немає єдності і у поглядах на те, щоб притримувати зерно до січня нового року для того, щоб продати його за більш високими цінами, ніж у сезон. Тобто, фермери згодні з господарською обґрунтованістю такого підходу до реалізації зернопродукту. Тільки реально такий маневр вдається здійснити у лічених господарствах, як правило, великих. Дрібному і середньому фермерові це не під силу, тому що віддавати борги і запускати гроші в обіг для підготовки до чергової сівби їм часто доводиться раніше, ніж вони встигнуть реалізувати свій товар. Де вже його притримувати до кращих днів!
Справді, через маленькі посівні площі невеликі господарства не можуть дотримуватися нормальної сівозміни. Тільки на практиці не вдається об'єднання власників землі в один могутній агрохолдинг. З розпаюванням у кожному прокинувся власник – дрібний, але непоступливий, котрий не хоче включати свої землі до складу чийогось об'єднання. Гадаю, укрупнення неможливе з психологічних причин.
У зв'язку з цим О. Муратов як фахівець не підтримує продовження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення.
– Я прихильник вільного ринку землі, – сказав він.
І пояснив, що з кожним роком родючість місцевих земель погіршується. І все через те, що орендарі не зацікавлені у збереженні якості землі. Тимчасовий правитель прийшов, одержав свій прибуток і пішов через 5 років. І його не хвилює, що залишиться за його спиною: благодатна рілля чи безплідний грунт. Він міг би бути зацікавлений в обробітку і збереженні цієї землі, якби він її купив.
Владислав КІТІК,«Одеські вісті»
Перемагає самобуд?
ВОдеськійміськійрадівідбуласяпрес-конференціязаучастюзаступниківначальникауправлінняархітектуритамістобудуванняМаратаКасимоваіОлександраДорофеєва, начальникавідділуюридичногодепартаментуДмитраБурдіна, заступникаголовиКиївськоїрайадміністраціїВолодимираПогуляя.
Дмитро Бурдін поінформував, що 9 вересня 2009 року Кабінетом Міністрів України було ухвалено Постанову «Про затвердження тимчасового порядку прийняття в експлуатацію побудованих приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків із господарськими будівлями та будинками, побудованих без дозволу на виконання будівельних робіт». На виконання даної Постанови, покликаної підвищити комфортність проживання людей, виконавчим комітетом Одеської міської ради був затверджений Тимчасовий порядок узгодження прийняття в експлуатацію завершених приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків із господарськими прибудовами та будинками, побудованих без дозволу на виконання будівельних робіт. Порядок носить тимчасовий характер і поширюється винятково на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки із господарськими будівлями та будинками, побудованими забудовниками - фізичними особами у період із 5 серпня 1992 до 1 січня 2008 року без дозволу на виконання будівельних робіт.
Олександр Дорофеєв роз'яснив: якщо загальна площа самовільно побудованого об'єкта до 200 квадратних метрів (включно із господарськими будівлями та будинками загальною площею до 100 квадратних метрів), то довідку про узгодження прийняття його в експлуатацію видають районні адміністрації Одеської міської ради на підставі власних розпоряджень. Якщо ж загальна площа самовільно побудованого об'єкта понад 200 квадратних метрів (з господарськими будівлями та будинками загальною площею понад 100 квадратних метрів), довідку про узгодження прийняття в експлуатацію об'єкта видає управління архітектури та містобудування на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради.
Для одержання зазначеної довідки, забудовникові необхідно надати такі документи: заяву забудовника, технічний паспорт приватного будинку, виданий КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», звіт про проведення технічного огляду (обстеження) на відповідність приватної житлової будівлі державним стандартам, будівельним нормам та правилам, складений організацією, що має відповідну ліцензію, документи на землю. Термін подачі заяв обмежений Постановою Кабміну 31 грудня 2010 року.
Журналісти на прес-конференції, на жаль, так і не одержали відповіді на запитання, скільки ж об'єктів, хоча б приблизно, мають стосунок до самовільно побудованого за п'ятнадцять із половиною років? Адже ні для кого не секрет, що райони приватної забудови Одеси скрізь зайняті саме такими домобудівництвами, які утрудняють проїзд машин «швидкої» і аварійних служб, роками перебувають у судах через спірне володіння земельними ділянками. Тепер у їхніх господарів з'явилася серйозна козирна карта - Постанова Кабміну, яка, по суті, змушує міську владу узаконити самовільно споруджені будівлі. На підставі цього вони можуть звертатися до суду, вимагаючи якнайшвидшого розв’язання питання, і тиснути на міську владу рішеннями суду, заснованими на згаданій Постанові Кабінету Міністрів.
На грудневому засіданні виконкому, коли розглядалося дане питання, пролунала дуже вірна фраза. Об'єкти тому й споруджувалися без документів, що побудувати їх на законних підставах не було можливості. Постанова Кабміну про спрощений порядок введення їх в експлуатацію створює небезпечний прецедент: виявляється, можна ігнорувати чинне законодавство, будувати приватні домобудівництва на свій розсуд (на землях сусідів, червоних лініях, територіях загального користування), зовсім не враховуючи плани міста щодо перспективного розвитку цих територій. А потім місту, щоб розвиватися, доведеться викуповувати ці ділянки, виплачуючи господарям за узаконені домобудівництва за ринковими розцінками. Виплачувати зі свого бюджету.
На прес-конференції неодноразово підкреслювалося: об'єкти, побудовані після 1 січня 2008 року, будуть вводитися в експлуатацію за усією суворістю закону. Віриться в це, чесно кажучи, важко. Адже прецедент вже є. А раз так, то самобуд буде тривати з надією, що ще якийсь уряд пожаліє незаконослухняних громадян. І для створення їм «комфортних умов проживання» знову ухвалить рятівну постанову, яка дозволяє обійти закон.
Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»
Б’ють тривогу… комунальники
Керівники комунальних підприємств тепло- і водопостачання міста Білгорода-Дністровського на прес-конференції з журналістами попередили про можливе припинення надання комунальних послуг після другого туру виборів Президента. Це пояснюється тим, що подальше кредитування через зрослі борги за поданий природний газ, електроенергію і воду виявиться неможливим.
Як відзначалося, місто Білгород-Дністровський нарівні з Одесою «лідирує» за накопиченням комунальних боргів за тепло і воду. Якщо в Котовську та Ізмаїлі рівень оплати за «комуналку» становить 90 – 95%, то у вищезгаданих містах ледве сягає 50%.
На початок року загальний борг комунального підприємства-теплопостачальника Білгорода-Дністровського «Теплоенерго» склав 11 млн 230 тисяч гривень, зокрема, борг за спожитий газ – 5 мільйонів 165 тисяч гривень. При цьому населення міста заборгувало за теплопостачання 8 млн 160 тисяч гривень, місцевий бюджет 1 млн 938 тисяч, державний – 209 тисяч гривень.
– На перший погляд, є позитивне сальдо, – підкреслив директор КП «Білгороддністровськтеплоенерго» Михайло Волканов, – підприємство заборгувало близько 6 млн гривень, а йому вдвічі більше – близько 12 млн. Але складається враження, що люди навмисне не платять за спожите тепло! Причому, оплату, яка на сьогодні становить усього 48%, сумлінно вносять, переважно, люди похилого віку. А успішні в матеріальному плані люди не знаходять часу і можливості погасити свої борги. Мешканці всього п'яти ЖБК – «Схід-4», «Схід-5», «Схід-7», «Південь» і «Південь-2» заборгували, відповідно, 23, 74, 84, 139 і 161 тисячу гривень, що склало, загалом, майже півмільйона. Через несанкціонований відбір великих обсягів води із централізованої системи опалення 25 січня в аварійному режимі був виведений з експлуатації один з котлів центральної міської котельні. Така ситуація може призвести до цілковитої зупинки котельні, отже, відсутності опалення на багатьох соціальних об'єктах і в житлових будинках.
Позаду половина опалювального сезону. І хоча за цей період було чимало проблем, за оцінками керівництва Білгорода-Дністровського з основними завданнями теплопостачання міста підприємство впоралося. Критичні зауваження, що звучали від городян, стосуються недотримання температурних санітарних норм у квартирах деяких будинків і дніпропетровських тарифів за теплоспоживання. Однак, як відзначили фахівці, низький температурний режим в окремих випадках свідчить про засмічені внутрішньобудинкові тепломережі. У тих будинках, де завчасно зроблені капітальні ремонти із заміною стояків, таких погрішностей у поточному опалювальному сезоні не спостерігається. Проте щорічно в обсязі близько мільйона гривень КП «Теплокомуненерго» робить перерахунки на теплопослуги в будинках з недостатнім теплорежимом.
Відзначаючи аналогічну боргову ситуацію в міському КП «Білгороддністровськводоканал», його керівник Олександр Дукач навів один із прикладів останніх днів. За умови, що щодня на рахунок «Водоканалу» від населення повинна надходити мінімальна сума у 40 – 50 тисяч гривень, то останнім часом через міські банки за день у середньому «проходить» усього 3 тисячі 200 гривень.
Тривогу комунальники б'ють не даремно. З урахуванням багатомільйонних державних і міських бюджетних вкладень в інфраструктуру міста якість послуг за тепло і водопостачання в останні роки значно покращилося. Проте, споживачі їх оплачувати не поспішають. На прес-конференції висловлено рішення керівництва комунальних підприємств оприлюднити через місцеві ЗМІ прізвища злісних боржників, а також негайно почати низку рішучіших заходів.
Тетяна Гурічева,власкор «Одеських вістей», м. Білгород-Дністровський
