Радість новосілля
Святковий захід, – вручення новоселам ордерів на квартири в новому 12-поверховому будинку по вул. Пирогова, 2-А, в мікрорайоні Сонячний, – відбувся у Білгород-Дністровській міськраді. Радісна подія не обійшлася без серйозних хвилювань. Адже багато черговиків простояли у квартирній черзі по 25 – 35 років, уже втративши будь-яку надію на одержання власного житла.
– Ми одержали квартиру! Дотепер не можу повірити в таке неймовірне диво! – витираючи сльози радості, говорить жителька Білгорода-Дністровського Наталя Геннадіївна Алексеєнко. – Коли наприкінці грудня мені повідомили, що підійшла черга на одержання квартири, яку моя родина очікувала з 1986 року, подумала, це якийсь розіграш. Який чудовий сюрприз і величезне щастя для нас!
До часу одержання житла у Наталії Геннадіївни із чоловіком, крім двох дітей, з'явилася онучка. Тому ордер на трикімнатну квартиру в новому будинку виписаний уже на п'ятьох.
Ордери жителям міста на 65 квартир зі словами вітань вручав Білгород-Дністровський міський голова Микола Миколайович Даценко. Добрі слова і побажання новоселам прозвучали і від заступника міського голови, начальника міськуправління ЖКГ Валерія Олександровича Алейникова, голови міської Ради ветеранів війни і праці, генерал-майора у відставці Бориса Микитовича Ставрова та інших. Важко передати радість «винуватців урочистостей». Кожному з них у мить одержання ордера хотілося повідати особисту історію багаторічних житлових незручностей, висловити щирі слова вдячності мерії й державі.
– Починаючи з 1989 року, житло в місті, крім військовослужбовців, не одержував ніхто. Раніше ключі від квартир були вручені 36 прикордонникам, 40 військовослужбовцям і 7 ветеранам Міноборони, – сказав, звертаючись до новоселів, Білгород-Дністровський міський голова Микола Даценко. – Сьогодні ж уперше за 18 років у Білгороді-Дністровському відбувається чудова подія – вручення ордерів звичайним черговикам, жителям міста. Це відбулося завдяки підтримці Кабінету Міністрів України і відповідному розпорядженню про державну іпотеку. На рівні обласних міст Білгород-Дністровський виглядає більш ніж солідно. Наприклад, якщо для Полтави було передано 73 квартири, для Керчі – 27, то для погашення квартирної черги в Білгороді-Дністровському – 81 квартира. Сьогодні ми вручаємо 65 ордерів. Документи на інші 16 квартир, призначені для силових структур міста, передамо на початку лютого.
Участь Білгорода-Дністровського в державній іпотечній програмі щодо житлового будівництва стало можливим завдяки розробленому у 2006-2007 роках і затвердженому Білгород-Дністровською міськрадою у 2008 році «Стратегічному плану економічного і соціального розвитку міста на період до 2017 року».
12-поверховий будинок колишнього лікарняного оздоровчого комплексу по вул. Пирогова ТОВ «Одеська інвестиційно-будівельна компанія» реконструювала у житловий будинок. Сьогодні він нараховує 185 одно-, дво- і трикімнатних квартир. Від початку проектування до цілковитого завершення будівництва минуло 2,5 року. Поруч завершується будівництво Торговельного комплексу площею понад 4 тисячі квадратних метрів.
Постановою Кабміну від 23 вересня 2009 року № 1037 був затверджений порядок розподілу квартир, які придбані державною іпотечною установою. Відповідно до цієї постанови, 20% від загальної чисельності придбаних квартир виділяються держорганам для використання як службові, 80% виділені виконавчим органам міської ради для розподілу між громадянами, які відповідно до законодавства були взяті на квартирний облік до 1 січня 2009 року. При цьому для позачерговиків і першочергових виділяється не більше 20% житла, для громадян, які мають право на одержання житла на загальних підставах – 60% квартир.
Тетяна ГУРІЧЕВА,власкор «Одеських вістей», м. Білгород-Дністровський
На сільських маршрутах
ДаліоновлюєсвійавтопаркТОВ«Ізмаїлавтотранс», який, об'єднавшиспорідненітранспортніпідприємства, обслуговуєбільшучастинуміськихтасільськихавтобуснихмаршрутів.
Два сучасні автобуси стали ходити за маршрутами Ізмаїл – Броска та Ізмаїл – Ларжанка – Нова Некрасівка, де діє підприємство «Ізмаїлпассервіс». Вони замінили досить старі машини, які працювали на цих напрямках, – ЛАЗ та Ікарус.
Як розповів виконавчий директор «Ізмаїлавтотрансу» Сергій Данильченко, це далеко не «перша ластівка»: підприємство лише за останній рік придбало чотири автобуси. І планує вже нинішньої весни поповнити парк ще декількома машинами, які підуть на Каланчак, Кам’янку, Сап'яни, інші села. Загалом же, перевізники ще при проведенні тендеру зобов'язалися оновити свій досить застарілий автопарк. І, незважаючи на нинішні труднощі, пішли на такий крок. Так, транспорт – не із заводського конвеєра, якийсь час відпрацював у Кривому Розі. Взято автобуси в оренду на умовах подальшого лізингу.
Але стан транспорту, на думку фахівців, відмінний:
– Добре те, що в автобуса – низька посадка, людям похилого віку набагато легше буде і сідати в нього, і виходити, – сказала жителька Броски, ветеран праці Валентина Котович.
– Треба лише, щоб бігав автобус частіше, – висловила побажання робітниця Бросківського сільСТ Надія Василенко.
– Знаєте, душа зраділа, коли побачила автобус, – сказала сільський голова Віра Жеребко. – Начебто вулиці посвітлішали. Все ж таки як багато значить для рівня сільського життя буквально усе, зокрема, звичайно, й те, що тепер у село будуть приїжджати такі красені. До речі, у нашому приміському селі із 2200 чоловік працездатного населення лише сьома частина працює тут. Решта працює і навчається в місті. Раніше на обслуговуванні села був допотопний і тісний автобус, і його потужностей постійно не вистачало. Тепер, сподіваюся, проблеми залишилися позаду. Ну, а ті нюанси, які ще є, гадаю, ми втрясемо.
– Я працюю на автопідприємстві з 1971 року, – розповів водій Петро Костєв. – Пам'ятаю різні роки, зокрема й важкі, коли на підприємстві майже нічого не оновлювалося. І слава Богу, що повертаються кращі часи. У цьому заслуга лише керівництва нашого підприємства та його вищих структур, які давно вже розв’язують проблеми самостійно.
Євген МАСЛОВ,власкор «Одеських вістей»,
Ізмаїльський район
Під одним дахом…
Наоднійізсесійрайонноїрадищеуминуломуроцібуловирішенозметоюзаощадженнякоштівібезтогокуцогобюджету(райондотаційний), об’єднувативселахпідоднимдахомважливісоціальніоб’єкти: пошту, відділеннябанку, іншірізніслужби, щобзаощаджуватинаопалюваннітаобслуговуванні, асільчанамзабезпечитимаксимумзручностей. Частковоіззадуманоговжевпровадженоутакихселах, якОлексіївка, Любомирка. Доречі, уЛюбомирці, водномудворі, зєдиноюопалювальноюсистемою, кухнею, єдинимкерівником(директоршколи, вінжейзавідувачдитсадка), перебудованоіоблаштованоколишнішкільнімайстерні, підведеноводопровідівсікомунікаціїзавимогамистандартівспорудженнядошкільнихзакладів.
Село Любомирка розташоване від Котовська на відстані всього кількох кілометрів. Отже, з першого разу і не зрозумієш – місто плавно переходить в село чи навпаки? Хоча дороги, чимдалі в глибинку, стають розбитішими. Коли ллє дощ, вибоїни на дорогах перетворюються на озера.
У Любомирському дитсадку-школі гостей не чекали, тому дітлахи із зацікавленістю розглядали незнайомців, які увійшли на їхню територію. Час підходив до обіду, тому, швидко помивши руки, діти сідають за маленькі столики в їдальні, де на них чатує запашний борщ і картопляне пюре із м’ясною підливою.
– Майже двадцять років минуло з тих пір, коли в нашому селі закрився дитсадок, – говорить сільський голова Анатолій Петрович Титаренко. – Причин тому було багато, а найголовніша – припинилося фінансування, приміщення стало аварійним. Хто мав можливість з сільчан, відвозив дітей до дитсадків у Котовськ, хто не мав – залишав на бабусь. А кому не було куди подіти дітей, мусив не йти на роботу, доглядати за ними.
Саме матері неодноразово зверталися до сільради з проханням відновити роботу дитсадка.
Вісімсот тисяч гривень з обласного бюджету було спрямовано на цей проект, решта – із місцевого. Колишні шкільні майстерні були перебудовані на дитячий заклад за усіма вимогами. А керівником на два об’єкти став директор школи, він же й завідувач дитсадка, Радислав Карлович Яссак. Людина з великим досвідом педагогічної роботи, він впевнено справляється з обов’язками. За підрахунками, перебування дитини у садку батькам обходиться приблизно у 50 гривень, решту на себе бере місцева влада. Погодьтесь, сума оплати мізерна, вважаючи те, що діти одержують тут чотириразове харчування, граються, навчаються. Тут сумлінно працюють і кухарі, і вихователі з відповідною освітою. Директор домігся й того, що Любомирська школа має свою землю і здає її в оренду. Кошти від цього йдуть на потребу школи. Придбали комп’ютери. Тепер старшокласники на факультативних заняттях мають можливість опановувати комп’ютерну грамоту.
Планів щодо удосконалення і розширення інфраструктури, введення нових цікавих форм роботи на селі у цьому районі багато і, зокрема, у цій сільраді. Це – ремонт доріг між селами, ремонт клубу, бібліотеки в Мурованій – це село входить до Любомирської сільради, і багато іншого. А іще зробити, як і в Любомирці, школу-дитсадок під одним дахом – зручно і економно.
Анна СТЕПАНОВА,власкор «Одеських вістей», Котовський район
