Битва за Юлю. Перезавантаження
БЮТівські адвокати тішаться наперед непоганими гонорарами
У понеділок, об 11.00 та о 17.00, на Юлію Володимирівну марно чекали десятки працівників українських та закордонних ЗМІ. Обіцяні прес-конференції так і не відбулися; Глава уряду замість маніження перед телекамерами провадила зі своїми соратниками одну нараду за другою. Пізно увечері завершилося засідання парламентської фракції БЮТ, і країна нарешті довідалася: кандидат у Президенти ухвалила рішення не визнавати факт перемоги Януковича у 2-му турі:
– Я ніколи не визнаю легітимність перемоги Януковича з такими виборами.
Юристів, яких у Блоці її імені завжди було аж занадто, Юлія Володимирівна спантеличила підготовкою документації з метою судового заперечення результатів виборів.
Відповідно до змін, внесених 21 серпня 2008 року до Закону «Про вибори Президента України», Верховний Суд, на відміну від 2004 року, вже не займається судовим слідством з подібних позовів; це право має Вищий адміністративний суд. Стаття 104 даного Закону доповнена частиною 5 такого змісту: «Рішення Вищого адміністративного суду України є остаточним і не підлягає перегляду у апеляційному або касаційному порядку». Виносити рішення про переголосування в усій країні (інакше кажучи, про необхідність провадження 3-го туру) ВАСУ, на думку більшості українських правознавців, ні за жодних умов не стане. Поняття «третій тур» у нинішньому законодавстві зовсім відсутнє.
Теоретично можливий варіант із переголосуванням на окремих дільницях, скажімо, традиційно «проблемних» для Тимошенко Донецької та Луганської областей.
Втім, і цей варіант малоймовірний.
Як пояснив «ОВ» голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко, кількість виборчих дільниць у країні становить 33677. За оцінками КВУ, перспективи оскарження результатів виборів можливі не більш ніж на 20 дільницях. Вищий адміністративний суд навряд чи візьме справу у провадження, тому що занадто вже невеликий відсоток «браку», через який волевиявлення українців можна було б повважати «спотвореним». На думку пана Черненка, таких дільниць із «кричущими порушеннями» для вирівнювання результату у штабістів Тимошенко має бути десь близько 500.
Заступник глави Секретаріату Президента України Ігор Попов також впевнений у безперспективності походу БЮТівців до Вищого адмінсуду:
– Блок Юлії Тимошенко запізнився із таким рішенням. Ні 7 лютого, у день виборів, ні 8 лютого не було жодних заяв про масові порушення, які могли б вплинути на результати волевиявлення. Вони втратили темп, це потрібно було робити у неділю увечері або в понеділок.
Зрозуміло, із подібними категоричними судженнями у Партії регіонів повністю згодні. Заступник голови ПР Борис Колесников не бачить жодної юридичної підстави для провадження третього туру виборів.
– Будуть суди, – будь ласка, нехай судяться. У БЮТ підстав для перерахування голосів немає жодних. Ми маємо ось яку інформацію. У БЮТ створено організоване злочинне угруповання на чолі з одним із керівників Міністерства юстиції, якому дане доручення «колядувати» у судах. Але ми кожного такого «колядника» будемо затримувати та доправляти до Генеральної прокуратури, – пообіцяв Борис Вікторович.
Швидше за все, народний депутат мав на увазі першого заступника міністра юстиції Євгена Корнєйчука, лідера Української соціал-демократичної партії, що входить до БЮТ. Пан Корнєйчук – зять Голови Верховного суду України Василя Онопенка і, кажуть, користується у свого тестя великою довірою.
Тим часом США назвали обидва тури виборів Президента «ще одним кроком у напрямі зміцнення української демократії».
«На цих виборах була можливість обирати з великої кількості кандидатів у спокійній атмосфері і ЗМІ вільно могли висвітлювати вибори», – говориться у заяві Посольства США в Україні.
Думка політолога
Юрій Якименко,директор політико-правових програм Центру А. Разумкова:
– Перед Тимошенко стоїть нелегкий вибір: визнати результати виборів чи заперечувати. Якщо в суді не вдасться довести факти системних порушень, здатних вплинути на остаточний результат 2-го туру, Юлія Володимирівна повинна буде прорахувати свої подальші дії. Чи варто боротися за крісло Прем’єра – чи краще залишити спроби зберегти нинішню коаліцію у Раді, написати заяву про відставку та піти в опозицію?
Юридично правильним було б визнати результати. Тому що політично вони відображають вибір громадян.
– Можливо, у таборі Прем’єр-міністра побоюються помсти з боку Януковича? Тим більше, що незадовго до 2-го туру він заявив про намір «розібратися зі зрадниками»...
– ...однак потім Віктор Федорович пообіцяв «не шукати ворогів ні серед політиків, ні в суспільстві. Треба поєднуватися, треба концентрувати зусилля для боротьби зі старими та новими викликами: тією ж бідністю та жахливим станом економіки». Слова абсолютно правильні. Якщо за ними підуть такі ж грамотні дії нового уряду та Президента і не будуть провадитися кадрові «зачищення» – цей підхід можна вважати правильним. Адже в основі управління державою на першому місці повинен бути все ж таки критерій професіоналізму. Якщо буде витриманий саме цей підхід, ситуація в країні швидко вирівняється.
З такою структурою парламенту, як зараз, багато чого буде вирішуватися шляхом домовленостей між командами нещодавніх кандидатів на пост Президента. Блок Юлії Тимошенко, незважаючи на поразку, однаково залишається впливовою політичною силою і з цієї причини буде мати відповідні позиції у системі української влади. Тільки так можна зрештою дійти до політичної стабілізації.
Продовжувати ж політичну боротьбу в умовах недосконалої Конституції і такої поляризації суспільства означає свідомо вести державу шляхом перманентних політичних криз. Такий варіант найменш бажаний, ми і так витратили на це заняття цілих 5 років!..
Олег БАЗАК,спецкор «Одеських вістей», м. Київ
Сценарій – оптимістично-реалістичний
«День після виборів» – так називалася програма на телеканалі «Медіа-інформ», гостем якої став голова Одеської облради Микола Скорик. На той момент ефіру ЦВК було оброблено 97,56% виборчих бюлетенів, різниця між кандидатами становила 2,57% на користь Віктора Януковича. Останні дані повинні були надійти із Криму і Луганської області. Це дозволяло робити попередні висновки про те, що цей розрив буде лише збільшуватися на користь кандидата від Партії регіонів.
Дані по Одеській області виглядали таким чином. За Віктора Януковича проголосували 74, 92% громадян, які прийшли на виборчі дільниці. За Юлію Тимошенко – 19,5%. 4,54% – проти всіх, 1,74% бюлетенів виявилися зіпсованими. Явка на виборчі дільниці – близько 63%.
–Чесно кажучи, ми розраховували навіть на трохи більший результат, – визнав Микола Скорик. – Можливо, якийсь відсоток можна списати на брудні технології наших опонентів. Частині людей вдалося заморочити мізки різними телефонними дзвінками тощо. Частина бюлетенів виявилася зіпсованою, гадаю, ми втратили на цьому тисяч двадцять голосів. Але навіть всі ці технологічні моменти вже не можуть вплинути на результати виборів. ЦВК визнав другий тур виборів таким, що відбувся, і зараз чекає на протоколи з мокрими печатками.
Що стосується явки по Одещині, то порівняно з першим туром, жителі області були трохи активнішими, а жителі самої Одеси – менше. Але в цілому ці дані порівнянні. Зараз в Одесі по вулиці Корольова в окружній виборчій комісії триває прийом протоколів, люди вже добу на ногах без сну. І повинен сказати, що наші опоненти намагаються включити всі законні й напівзаконні важелі, щоб затягти цей процес, вимотати членів комісій. Сторона, що програє, не хоче програвати. Можливо, такий же сценарій розігрується і у наших колег в Криму та Луганській області.
Звичайно, зараз почнуться різні спекуляції навколо невеликого відриву кандидатів, навколо фальсифікацій... Але ж такий відрив пророкували й численні екзитполи. А це соціологічні дослідження, вони провадяться за певною методикою, що працює в усьому світі.
Долучуся до думки тих політиків, які говорять: «Відрив переможця від того, хто програв, – це основа, на якій майбутньому Президентові буде більш-менш комфортно планувати свою роботу, спираючись на підтримку співгромадян. Але це ніяк не впливає на легітимність обрання». Я гадаю, що розрив складе близько 3,5%. Однак, за великим рахунком, не важливо, чи буде ця перевага у п’ять, три або два відсотки. Цього цілком достатньо, щоб у справи не було судової перспективи. Адже ми говоримо про толерантність і європейський досвід, то ж давайте їх продемонструємо. Нашим опонентам потрібно визнати поразку, перестати мучити самих себе і всю країну. Адже Україна стоїть перед дуже серйозними випробуваннями. За минулий рік країна позичила більше, ніж за весь попередній період діяльності. Куди поділися ці гроші? За винятком дуже вузького кола осіб ніхто із громадян України їх не відчув. Зараз ці борги наростають відсотками, плюс реальний спад ВВП і зменшення золотовалютних резервів НБУ... Ми реально стоїмо перед прірвою. Якщо наші опоненти такі патріоти, то нехай виявлять шляхетність. Програли – ідіть в опозицію. Ви дуже добрі опозиціонери, які дуже добре вміють критикувати. Але зараз потрібні справи. А розхитувати ситуацію далі – просто злочинно.
– Як Ви гадаєте, Юлія Тимошенко зупиниться на цьому?
–Складне запитання. Якщо відповідати однозначно – гадаю, що ні. Але з другого боку, потрібно зрозуміти, що зараз не 2004 рік. У нас є досвід, упевненість у своїй правоті й можливості цю правоту захищати. До того ж у Юлії Володимирівни є досить розумні заступники. Ці розважливі люди повинні переконати свого лідера (незважаючи на всю її «революційність»), що нам настав час зупинитися і перейти до іншої форми співіснування.
– Коли, нарешті-то, буде прийнятий бюджет-2010?
– Я чув про досить песимістичний сценарій із цього приводу. Але мене колись один з ваших колег-журналістів назвав «оптимістом одеської політики». Скажемо так, я дотримуюся оптимістично-реалістичного сценарію. І вважаю, що ми можемо одержати новий Держбюджет у середині квітня поточного року. Це реально, тому що де-факто нова коаліція у Верховній Раді вже існує. Як тільки стануть відомі підсумки виборів, почнеться офіційний процес юридичного оформлення нової коаліції. Коли це станеться – зміниться уряд. Тільки уряд має право законодавчої ініціативи – подачі проекту нового бюджету на поточний рік до парламенту. У нашої команди, її фінансово-економічного блоку такий проект практично існує. Він буде заснований на нових принципах. Не тільки закордонні фінансові запозичення, а оздоровлення й стимулювання економіки, підтримка внутрішнього товаровиробника. Якщо ми одержимо Держбюджет у середині квітня, то до кінця цього місяця зможемо сформувати й місцеві бюджети. За законом нам на це дається два тижні.
Наталя БОНДАРЕНКО
Людей не обдурити
Прихованим підкупом виборців назвав голова Одеської обласної ради Микола Скорик вручення Одеському обласному медичному центру (колишній лікарні водників) 42 машин «швидкої допомоги» для сільської місцевості Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко під час її останнього візиту до Одеси.
– Те, що Одеський регіон одержав хоч якусь допомогу від діючого уряду – це непогано. Але ця допомога є хабарем саме з тієї причини, що вона дається між першим та другим туром президентських виборів. І в силу того, що до цього уряд не вдавався до жодних спроб провадити цілеспрямовану роботу щодо розвитку нашого регіону. Я можу з усією впевненістю сказати, що це прихований підкуп виборців, – відзначив Микола Скорик в ефірі телекомпанії «РІАК».
– Що заважало Юліі Володимирівні реалізовувати плани Одеського регіону хоча б протягом останніх двох років свого прем’єрства? Чому у 2009 році нам не було виділено жодної копійки капіталізованих субвенцій на розвиток соціально-економічної сфери Одеської області, зокрема й міста Одеси? Чому лікарня водників так зацікавила Юлію Володимирівну? Лише тому, що в її одеському оточенні є пройдисвіти (я відповідаю за ці слова), які намагаються заробити собі дешевий піар на наших регіональних проблемах. Але найголовніше, що більшість із того, про що говорила Юлія Тимошенко в Одесі, залишилося просто обіцянками, – вважає голова облради.
Микола Скорик нагадав, як у 2007 році на Одеському припортовому заводі діючий Прем’єр-міністр щедро роздавала обіцянки трудівникам заводу та представникам місцевої влади регіону:
– Після цього мені надійшов лист від імені навіть не міністра економіки, а його заступника, який написав наприкінці, як кажуть в Одесі, «ваше питання вирішено, вам відмовлено». Тобто, це ж не Юлія Володимирівна відмовила регіону. Вона – біла, пухнаста із червоним серцем, а якийсь негарний клерк взяв і відмовив. І за таким принципом відбуваються усі взаємини. Навіть із органами місцевого самоврядування. Минулого тижня мені зателефонувала моя колега із Чернігова і запропонувала зустрітися на конгресі місцевих рад під егідою Кабінету Міністрів, щоб обміркувати проблеми місцевого самоврядування тощо. Я та мої колеги запропонували зустрітися не 3-го, а 9-го лютого. Якщо на той час у діючого уряду ще буде бажання зайнятися проблемами місцевого самоврядування, регіональним розвитком, чого не робилося жодного разу за увесь період прем’єрства Юлії Тимошенко.
Як відзначає Микола Леонідович, пообіцяти і не зробити – найлегше. За його словами, чинний Прем’єр-міністр іде саме цим простим шляхом. Однак голова обласної ради переконаний, що одеситів дуже складно цим обдурити.
– Передвиборна кампанія багатьох кандидатів довела, що, на щастя, такі великі піар-технології щодо зомбування масової свідомості, які мають право на життя десь за океаном, на більшість громадян України не діють. У нас усе значно простіше: люди бачать, що реально відбувається. Можна багато й довго освідчуватися у любові до міста або до кожної людини. Але слова, якщо вони не підтверджені справами, залишаються просто словами. І люди навчилися у цьому розбиратися, – впевнений Микола Скорик.
У той же час, голова облради відзначив, що за часів прем’єрства Віктора Януковича по Одеському регіону затверджувалися та фінансувалися багато як обласних, так і державних соціальних та культурних програм. Зокрема саме урядом Януковича ухвалювалася програма щодо захисту історичного центру нашого міста, яка чинним Кабінетом Міністрів не виконується.
Прес-служба обласної ради
