Починаючи з березня 2008 року, в Одеській області почав діяти проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». У минулому році і Савранський район дав заявку на участь в цьому проекті. На конкурсній основі було визначено вісім районів, які можуть скористатися цим проектом. В чому ж він полягає?
На це запитання відповідає заступник голови Савранської райдержадміністраціїЛюдмила Дмитрівна Благодир:
– Мета цього проекту полягає у створенні дієвого середовища для сталого довгострокового соціально-економічного розвитку на місцевому рівні шляхом самоорганізації та соціальної активізації громад, розробці та впровадженні невеликих за обсягом громадських ініціатив, в результаті чого буде підвищуватися життєвий рівень сільських, селищних громад. Проект охоплює шість напрямів діяльності. У нашому районі ми працюємо по двох: водопостачання та енергозбереження.
Конкурс на участь в цьому проекті у нас вибороли три громади: «Квітка Побужжя», яка діє в селі Дубиновому, «Водограй» (селище Саврань) та «Затишок» із Концеби.
Щоб докладніше дізнатися про діяльність цих громад та ефективність даного проекту, я зустрілася з головою Дубинівської громади «Квітка Побужжя» Володимиром Володимировичем Вільчинським. Він розповів:
– Почувши про цей проект, ми вирішили, що це дуже вигідна справа. Тож зробили все від нас залежне, щоб вибороти право участі в ньому. Згідно з умовами проекту, 50 відсотків його вартості фінансує Євросоюз та ООН. 45 відсотків – інші надходження і 5 відсотків – обов’язково мають бути кошти громади.
Ми вирішили таким чином здійснити ремонт місцевої школи. Зокрема замінити вікна на металопластикові. Ще 14 червня 2009 року Євросоюз та ООН перерахували нам 16 тисяч гривень, аби зацікавити і дати такий собі старт у роботі. Потім підтримали нашу громаду обласна та районна ради. Надходила допомога і з сільради.
– А що було найважчим у цій справі?
– Згуртувати громаду і зібрати кошти.
– Беручи до уваги, що проект працює, то вам це вдалося.
– Так, на сьогоднішній день вже зібрано 7,5 тисячі гривень. Залишилося ще 960 гривень. Люди давали, хто скільки міг, від 5 і до 50 гривень.
– Хто входить до цієї громади?
– Переважно це вчителі та батьки учнів. Щоправда є й інші категорії жителів. Особливо мені хочеться відзначити пенсіонерку Тетяну Миколаївну Жуковську, яка переїхала до села з Одеси і як бухгалтер надавала громаді безоплатну допомогу в підготовці та веденні документів.
– Що вдалося вже зробити?
– Нині вже обсяг робіт виконано на 75 відсотків. Квапимось, адже ми обмежені в часових межах. Організатори проекту просто так гроші не дають. Вони ретельно контролюють , як вони використовуються. Ми зобов’язані постійно звітувати. Причому документальні звіти маємо підтверджувати ще й фотографіями. Але ми дуже стараємось, бо згідно з умовами проекту той, хто виконає його в належні терміни і без порушень, може подавати заявки на інші. А у нас в селі є ще чимало справ. Це й електрифікація, й водопостачання, й окультурення прибережних смуг. Причому укладати повторні договори дуже вигідно, бо в них відсоток громадських коштів скорочується, а відсоток надходжень з Євросоюзу та ООН зростає.
Голова Концебівської громади «Затишок» Наталія Василівна Катричтеж задоволена тим, що вони вибороли конкурс на участь у цьому проекті.
– Завдяки цьому вже замінено семеро дверей і три вікна в дитячому садочку. Далі плануємо зробити парове опалення, причепурити фасад приміщення, прибудувати музичну залу, – розповідає Наталія Василівна. – Нині зовнішні роботи через морози призупинені. Та сподіваємося, що в обумовлені терміни вкладемось.
– А що найпроблемніше у втіленні цього проекту в життя?
– Найскладнішим виявилось зібрати кошти з громади. Нам потрібно мати власних грошей десять тисяч гривень. На сьогоднішній день зібрано лише дві тисячі. Крім членів громади, на наше прохання відгукнулися підприємці Віктор Сливка, Юрій Хайновський та Василь П’ятківський. Ми їм дуже вдячні.
Члени громади «Водограй» мають на меті відремонтувати, прочистити водонапірні вежі по вулицях Прибузькій, Пролетарській та Жовтневої Революції. Через морози та великий сніговий покрив роботи тут поки що завмерли.
Все те, що вже зроблено цими громадами, ще раз переконує, що спільними зусиллями можна досягти дуже багато навіть тепер, в умовах економічної кризи. Головне – не сидіти склавши руки, а діяти.
Пригадую, минулої весни завідувачка Концебівського дитсадочка бідкалась, що потрібно обгородити дитячий заклад парканом, бо поруч дорога. За підтримки районної, місцевої влади та благодійників це питання вже вирішено. А сьогодні робиться те, про що рік тому Тетяна Василівна навіть мріяти не могла. Добре, що є такі проекти, але, щоб вони діяли, й самі громади не повинні бути пасивними.
