Упевнені старти
юнаків
Чотири дні в Дніпропетровську тривали V Молодіжні ігри України з веслування на байдарках і каное.
Одещину репрезентували посланці ФСК «Хімік» (Южне). Рахунок золотим медалям відкрив Олег Харитонов, який виграв на байдарці заїзди на 200 і 500 метрів. Його товариш Ігор Бак на дистанції 200 метрів був другим.
Серед байдарочників-одиночників найкращий результат на дистанції 1000 метрів у Руслана Мамутова.
На байдарці-двійці на спринтерській двохсотметрівці наш дует Сергій Вакуленко – Ігор Бак також фінішував першим. Потім Сергій Вакуленко разом з Русланом Мамутовим передував на п’ятисотметрівці.
Не було рівних нашим екіпажам у перегонах на байдарках-четвірках на 200 і 1000 метрів, де переможні вітання приймали: Сергій Вакуленко, Ігор Бак, Руслан Єрьомін, Руслан Мамутов.
У змаганнях каноїстів відзначилися Костянтин Мельничук і Борис Сажай. На двійці вони першими перетнули фінішний створ на 200, 500 і 1000 метрів.
Скромніші результати у дівчат. На байдарці Ганна Непомняща на дистанції 200 і 500 метрів стала бронзовою призеркою.
Команду готували заслужені тренери України Андрій Мариморич, Михайло Рихтер, Олександр Селезньов.
l Біла Церква приймала учасників чемпіонату України з легкої атлетики серед 12-13-річних вихованців ДЮСШ і шкіл Олімпійського резерву.
Одещину репрезентували дві школи Олімпійського резерву: обласна (директор Михайло Бондарев) і «Динамо» (Тетяна Орлова), які посіли у загальному заліку перше і четверте місця.
Тричі приймали переможні вітання в бігу з перешкодами Інна Травинова та Ілля Кучеренко.
У п’ятиборстві відзначилися школярі з Білгорода-Дністровського Валерія Батушан, яка посіла друге місце, і Євген Сердюк – третє.
У штовханні ядра Настасія Усова (Комінтернівське) стала срібною призеркою. Михайло Мартинович (Котовськ) у бігу на 400 метрів посів третє місце, а потім разом з Іваном Сидоровим, Василем Радзимовським та Анатолієм Гранковським в естафеті 4x400 метрів удостоїлися «бронзи».
Євген ГОРЕЛЮК
Не натискуючи, але й
не пускаючи на самоплив
Відбулося чергове засідання виконкому Федерації футболу України, на якому президент ФФУ Григорій Суркіс висловив свою думку щодо питання посилення вимог до ліміту на легіонерів в українському футболі.
– Останнім часом ФФУ послідовно виступала за посилення вимог до ліміту, домагаючись того, щоб у внутрішніх змаганнях кожен клуб Прем’єр-ліги виставляв на поле як мінімум 5 вітчизняних гравців, – відзначив Григорій Суркіс. – Однак ця позиція національної Федерації не знайшла повсюдного схвалення у вітчизняному футбольному співтоваристві, незважаючи на те, що інтереси національної та молодіжної збірних України вимагають прийняття саме такої регламентної норми.
Зокрема, не підтримали ФФУ провідні наші клуби – учасники Прем’єр-ліги. Ми знаємо і поважаємо їхню думку, що, втім, не заважає нам мати свій погляд на цю, безсумнівно, стратегічно важливу для футболу проблему. І ця принципова позиція була відображена у відомому рішенні Конгресу федерації футболу.
У той же час ми не можемо не враховувати тенденцій розвитку сучасного футболу, який усе активніше втягується в орбіту глобального світу. Настільки, що навіть Міжнародна футбольна асоціація, яка давно й наполегливо ратувала за впровадження Правила «6+5», змушена була взяти паузу для докладнішого вивчення усіх нюансів реалізації цього питання на практиці.
Нагадаю, що на 60-му Конгресі ФІФА, що відбувся 10 червня у південноафриканському Йоганнесбурзі, було вирішено відмовитися від впровадження правила, відповідно до якого у стартовому складі на матч будь-якого клубу повинні бути присутніми мінімум шість гравців, які мають право виступати за національну команду країни, котру репрезентує цей клуб (на заміну замість них могли виходити навіть легіонери). Реалізувати план щодо введення у дію цього правила завадила його невідповідність трудовому законодавству Європейського союзу, який забороняє подібну дискримінацію за національною ознакою.
Разом з іншими делегатами Конгресу ФІФА ми, представники України, у підсумку підтримали компромісну пропозицію ініціативної групи – тимчасово відкласти прийняття остаточного вердикту за правилом «6+5».
Пошук якоїсь золотої середини необхідний і у футбольному господарстві України. Тим більше, що, як уже було сказано раніше, у нашому професійному середовищі чіткої та однозначної підтримки впровадження норми «6+5» поки що не спостерігається. Проте, обстоюючи інтереси усіх наших збірних, ФФУ не може дозволити собі пустити справу на самоплив. А це, у свою чергу, означає, що, готуючись до участі у фіналі ЄВРО-2012, а також претендуючи на путівку на Олімпійські ігри-2012 (молодіжка), найкращі наші футболісти, включаючи потенційних кандидатів, не повинні стикатися з дефіцитом ігрової практики. Виходячи з цього, на даному етапі оптимальним уявляється збереження діючого ліміту, а саме – участь у грі у складі кожної команди Прем’єр-ліги не менше 4 вітчизняних виконавців. Мабуть, така логіка є найбільш реальним способом запобігти не лише спробам штучної натуралізації іноземних гравців з боку клубів, як це було у випадку із сербським голкіпером донецького «Металурга» Володимиром Дишленковичем або про що висловлювався молдовський захисник харківського «Металіста» Валерій Бордіян, але й зловживанням своїм статусом з боку самих гравців, що одержали гарантії на участь в іграх завдяки наданому громадянству.
Яскравий приклад тому – клуби російської Прем’єр-ліги, які зазнають зараз серйозних проблем з футболістами, що мають російські паспорти. Їхня трансферна вартість в останні роки стрімко зросла, а віддача у тренувальній роботі й на полі у матчах помітно знизилася. Причина проста – гравці та їхні агенти впевнені, що місце у складі гарантує ліміт на легіонерів, внаслідок чого тренери однаково змушені вдаватися до послуг цих виконавців.
Я вважаю, що убезпечити себе від «сусідських граблів» можна лише спільно, принципово домовившись між ФФУ і Прем’єр-лігою про подальші тверді правила поведінки у цьому питанні. У якому форматі буде оформлено цю джентльменську угоду – чи то меморандумом, чи то спеціальним договором – нехай вирішать юристи. Головне, щоб обидві сторони взяли на себе солідарну відповідальність за цивілізоване розв’язання цієї проблеми, що переслідує, насамперед, інтереси національного футболу.
За матеріалами сайту www.football.ua
