Дороги... Їхній стан, зручність розв'язок, наявність покажчиків, налагоджена робота світлофорів - це перше, що відкладається у пам'яті тих, хто приїздить до будь-якого міста світу. Україні поки що пишатися автобанами не випадає, а стан доріг у провінційних містах, селах і селищах ще далекий від ідеалів, хоча б наближених.
– У нас, у Роздільній, доріг немає і тротуарів теж, – так категорично відповів водій таксі, з яким мені з декількома пасажирами довелося їхати до Роздільнянського райавтодору. Називати своє прізвище чоловік не захотів з відомих причин. Та й не це головне. Зате він виклав повну картину стану доріг усіх видів і адрес їхньої приналежності по всьому району. Їм, таксистам, усе набагато видніше. Адже саме вони на своїх легковиках їздять селами і селищами за будь-якої погоди. Як було і цього спекотного дня. Міська маршрутка на стоянку просто не прийшла. У кого міцніше здоров'я, не витримавши годинного очікування, пішли пішки до віддаленого мікрорайону міста (близько трьох кілометрів). Хто слабкіший, скористався послугами таксистів...
Філію Роздільнянського райавтодору – ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ДП Одеського облавтодору – нещодавно очолив молодий перспективний керівник Віталій Піх. Господарство, відверто скажемо, дісталося йому не з кращих серед подібних. Його розвитку в районі особливо заважають багато приватних конкуруючих організацій у цій галузі, де за «домовитися» можна вирішити будь-які питання. Не те, що у них, за чітких тарифів. Загальна кількість доріг – територіальних, які обслуговує підприємство, становить 336, 4 км. Це дорогі об'їзні й ті, що поєднують районні центри. Роздільна – Єреміївка до Київської траси, Роздільна – Павлівка до Великомихайлівського району, Роздільна – Кошари до Червонознам’янки Іванівського району. Але саме на останній ділянці хотілося б зупинитися докладніше. Село Кошари через бездоріжжя вже називають: Кошмари. Ділянка у майже вісім кілометрів цілком забута дорожніми службами і Роздільнянського, і Іванівського районів. Але ж вона скорочує шлях від Роздільної знову ж до Київської траси кілометрів на шістдесят, як кажуть водії. Прямий шлях відкривається і до сусіднього Тирасполя. Років десять тому йшла мова про те, щоб пустити рейсовий автобус з Придністров’я до траси Київ – Одеса у будь-який напрямок саме по цій ділянці дороги. Але плани залишилися нереалізованими, як і багато чого іншого щодо будівництва і ремонту доріг. То через нестачу коштів, то через безгосподарність. А саме добрі дороги і сприяють цьому. На Заході спочатку будують дороги і підводять всі комунікації, і лише потім беруться за корпуси приміщень. У нас же все, як завжди, навпаки.
Маючи на території міста таке дорожнє підприємство, місцева влада замовленнями його не балує, віддаючи перевагу приватникам. Комунальні дороги, і міські, і районні, у більшості своїй перебувають ще у гіршому стані. Єдине, що тішить, – Кабмін затвердив концепцію реформ системи держуправління автомобільними дорогами. В основу реформ, що стосуються дорожньої галузі, покладено принцип передачі органам місцевої влади повноважень щодо спорудження і реконструкції доріг місцевого значення.
– Окремі ділянки доріг нашого району, – говорить голова Роздільнянської районної ради І.Б. Сікачин, потребують термінового ремонту. Завдяки спільним зусиллям районної ради, райдержадміністрації, з обласного бюджету цього року на поточний ремонт комунальних доріг району виділено 1 863 500 гривень. Рішенням районної ради «Про районний бюджет Роздільнянської ради на 2010 рік» дотацію було спрямовано на фінансування робіт, пов'язаних зі спорудженням, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг комунальної власності Роздільнянській міській, Гаївській, Виноградарській, Кам’янській, Кучурганській, Кіровській та Єгорівській сільрадам. Підготовлена додатково і відправлена до Києва документація на п'ять мільйонів гривень на дорожні потреби. Таким чином, розв’язання проблеми ремонту доріг у районі буде зрушено з мертвої точки.
