Питання щодо формування списків жителів Тарутинського району, яким будуть надані пільгові довгострокові кредити за програмою «Власний дім», на порядку денному сесії Тарутинської районної ради, у роботі якої взяв участь перший заступник голови облради Микола Тіндюк, стояло далеко не першим. Але саме воно викликало особливий інтерес у депутатів. Цілковитим відкриттям був для деяких із них сам факт існування таких списків. Але найбільше дивувалися депутати, які взагалі нічого не знали про регіональний фонд підтримки індивідуального будівництва житла на селі. І це при тому, що програма «Власний дім» вже років сім як в усіх на слуху. «Читати газети треба!» – пролунало іронічне на адресу «незнайок» із зали.
Справді, про фонд писали «Одеські вісті», чи не усі районні газети, зокрема і тарутинська «Знамя труда». Були радіо- і телепередачі. До того ж Тарутинський район є лідером з кредитування вторинного житла. Ним на сьогодні тут вже охоплено 22 населені пункти. Його вигідними умовами скористалися десятки молодих сімей працівників освіти, охорони здоров'я, культури.
Добрий приклад, як відомо, заразливий. Черга на пільгове кредитування зросла. Загальна його сума вже сьогодні становить півтора мільйона гривень, кошти, які позичальники витрачають на купівлю житла, а, можливо, і його реконструкцію. Втім, десятки сімей бажають їх використовувати на газифікацію своїх будинків. І сьогодні, завдяки зусиллям дирекції фонду, це стало можливим.
Але, на жаль, під умови кредитування не потрапляють пенсіонери. Заважають поважний вік, слабке здоров'я, скромний бюджет…
На сесії цю тему порушила в.о. голови районної ради ветеранів війни та праці Ірина Степанівна Гончаренко.
– Ну, як же так? – з досадою говорила вона. – Людина усе життя працювала, здоров'я своє виробництву віддала. А тепер нехай доживає як може? Надрічненські пенсіонери дуже скривджені.
Зауваження по суті. Але питання вирішилося одразу, у сесійній залі. До трибуни вийшов директор фонду Микола Глембовський і чітко промовив:
– Пенсіонери із Надрічного обділеними кредитами фонду не залишаться.
Але нагадав, що у кредитуванні повинні брати участь районні, сільські та селищні бюджети. А, крім того – підприємці та фермери. При цих словах у тиші зали почулося: «Ага, так тобі фермери і розбіжаться!» А чому б і ні? Був же час, коли радгоспи, колгоспи будували будинки і дарували їх на знак вдячності за ударну працю кращим. Але ж «зайвих» грошей і тоді у господарств не було. Втім, факти зі знаком «плюс» є й сьогодні. У фермерському господарстві Арцизького району «Бургуджи» (керівник Сергій Паращенко) настільки високо оплачується праця механізатора, що дозволяє йому побудувати добротний будинок. І не лише у рідному селі. Дехто, щоправда, вважає це, швидше, винятком. Але, натомість, який чудовий приклад для наслідування!
До єдиної думки депутати все ж таки дійшли. В одному із пунктів ухваленого ними рішення рекомендовано сільським та селищним радам вишукати можливість додаткового фінансування регіональної програми «Власний дім». За рахунок бюджетів сільських та селищних рад для повного задоволення одержання кредитів громадянами району через обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Вже триває процес формування банку даних індивідуальних забудовників. Тих, хто, починаючи із 1998 року, одержав кредит за рахунок згаданого фонду.
Микола Миколайович Глембовський здивований тим, що про ділові відносини Тарутинського району із фондом багато людей не знають. І, у той же час, сільські голови нарікають – немає за що купити будинок молодому фахівцеві. Але ж фонд вже забезпечив безперешкодним кредитуванням житла десятки сімей. Голова райдержадміністрації Михайло Петрович Бартко теж здивувався, що про фонд та програми багато сільських голів не знають.
– А який стан справ із 30-відсотковим відшкодуванням суми одержання кредиту? – запитала Глембовського.
– Слабенько, – відповів він. – Лише Арцизький район у цьому дисциплінований. Хоча списки на кредитування вторинного житла там набагато коротші, ніж у Тарутинському. Ми будемо сприяти участі у програмі «Власний дім» районних та сільських бюджетів і фермерів. Наш фонд завжди готовий підставити своє надійне плече, забезпечуючи кредитування на купівлю житла або його газифікування. Це наша конкретна допомога селу, тим, хто в ньому має намір і далі жити, працювати, створювати сім’ю та виховувати дітей.
