Газові обрії
Програма подальшої газифікації нашої області повинна бути винесена на найближчу (вересневу) сесію облради. Попереднє обговорення цього питання проходило на засіданні постійної комісії з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозаощадження та ЖКГ.
Нагадаємо, в обласному центрі газ з'явився у листопаді 1963 року. Через півстоліття загальна довжина розподільчих газопроводів у регіоні перевищує сім тисяч кілометрів, діє 55 газорозподільчих станцій. Проте у розрізі населених пунктів газифікація Одещини становить усього лише 23%. Такий низький показник пояснюється тим, що одночасно з повною газифікацією Одеси та Овідіопольського району, сім районів області (Арцизький, Кілійський, Кодимський, Миколаївський, Саратський, Савранський і Татарбунарський) не мають власних газопроводів.
Як повідомив голова профільної комісії Ігор Учитель, ухвалення програми газифікації дозволить системніше підходити до робіт і ощадливіше розпоряджатися коштами. Адже нерідко траплялося, коли частини газопроводів починали тягти «як заманеться», потім фінасування завершувалося, а вже прокладені труби поступово ставали непридатними. Ігор Леонідович також поінформував присутніх, що у регіонах України зараз відбувається обговорення програми Кабінету Міністрів щодо реконструкції та модернізації газотранспортної системи.
– 60% ГТС України на сьогодні застаріло і має занадто великий витратний механізм, – говорить він. – Програма досить цікава, передбачає участь Євросоюзу як одного з джерел фінансування. Її втілення дозволить удвічі збільшити обсяги газу, який перекачує Україна.
Члени комісії також обговорили підготовку паливно-енергетичного комплексу та ЖКГ до роботи у зимовий період і затвердили звіт про роботу, виконану комісією за останній рік.
Як поліпшити зв'язок із районами
При Одеській облраді діє тимчасова робоча група, що займається удосконаленням інформатизованої структури регіону. На засіданні цієї групи обговорювалися питання впровадження системи відеоконференцзв’язку у обласній раді та облдержадміністрації, а також перспективи створення фонду телекомунікаційних послуг.
Одразу відзначимо, що обидва питання поки що перебувають у стадії обговорення та консультацій із фахівцями. Проте деякі цікаві деталі можна відзначити вже сьогодні.
Налагодження відеозв'язку між обласною та районною владою виглядає досить перспективним починанням. Погодьтеся, не завжди у керівника району є можливість витрачати кілька годин на день, щоб з'їздити до Одеси і назад, особливо у літню спеку або зимову холоднечу. Початкове завдання, поставлене перед фахівцями, виглядало таким чином: «точки зв'язку» у кабінетах голови облради та голови облдержадміністрації, невеличка студія, великий конференц-зал, а також відповідні приміщення для відеоконференцій в усіх районних центрах. Втім, як показало попереднє опитування, лише 5 районів Одещини мають у своєму розпорядженні сьогодні приміщення, що відповідають вимогам для провадження відеоконференцій (рівень освітлення, звукоізоляція тощо). Це вже відсіяло низку варіантів устаткування, пропонованого світовими виробниками. За попередніми розрахунками, забезпечення «точкового» відеозв'язку між обласною та районною владою обійдеться у 2,5 млн гривень, «конференц-варіант» – понад вісім мільйонів.
Як заявляє керівник робочої групи, голова постійної комісії облради з питань зв'язку та інформатизації Ігор Смирнов, поки що потрібно вивчити наявну інформацію, розробити кілька варіантів та запропонувати їх на розгляд керівництва області. А керівникам потрібно вирішувати – яке фінансування і у які терміни з цією метою може бути виділено. Теоретично, встигнути можна навіть до кінця поточного року, оскільки із часу закупівлі устаткування на його монтаж знадобиться близько двох місяців. Як би там не було, у 2010-му або у наступні роки питання організації відеозв'язку між органами влади не втратить своєї актуальності. Але, на думку директора КП «Обласний інформаційно-аналітичний центр» Андрія Тіндюка, слід ретельніше узгоджувати його із наявними можливостями та планами (так, на роботи щодо інформатизації наступного року із обласного бюджету вже заплановано 4,5 млн гривень).
Що стосується другого питання, йдеться про перспективи створення фонду телекомунікаційних послуг. Говорячи простою мовою, у регіоні діє велика кількість стільникових операторів та провайдерів інтернет-послуг. Однак, з цілком зрозумілих ринкових міркувань, вони далеко не завжди працюють у віддалених населених пунктах. Цей «почесний обов'язок» (так само, як забезпечення телефонним зв'язком ветеранів війни та деякі інші нюанси), як правило, покладались на «Укртелеком». У світлі його прийдешньої приватизації потрібно, нарешті, замислитися про те, як надалі будуть розвиватися комунікаційні зв'язки? На думку Ігоря Смирнова, оператори та провайдери повинні об'єднатися у доброчинний фонд та жертвувати туди якийсь відсоток від виторгу. Акумульовані у такий спосіб кошти можна було б використовувати на прокладання мереж до еконономічно невигідних пунктів та з іншою соціальною метою.
– Якоюсь мірою це буде кроком до запобігання вимирання села, – впевнений Ігор Володимирович. – Адже сьогодні в нас є такі населені пункти, де навіть у ФАПах телефонів немає. А оператори можуть не турбуватися: у остаточному підсумку, вкладені гроші однаково повернуться до них із прибутком.
У необхідності підтримати сільського жителя ніхто не сумнівається, у кожному разі, навряд чи хтось насмілиться заперечувати це вголос. Однак, на практиці доведеться шукати дуже переконливі аргументи для компаній-операторів (тим більше, що частина з них на Одещині репрезентована просто філіями, із головним підприємством у Києві). Та й на національному рівні вже були прецеденти «залучення» операторів телефонних мереж, які закінчилися нічим. Загалом, «питання, звичайно цікаве», однак потребує підведення надійної юридичної бази, а також економічного обґрунтування. Хоча, як знати? Одещина вже неодноразово заявляла про себе в Україні як автор якогось пілотного проекту (згадаємо ту ж телемедицину). Можливо, і тут ми виявимося попереду …
