Реформування забезпечить стабільність пенсійної системи
Необхідність проведення реформування пенсійного забезпечення в Україні, про яку точиться багато розмов, базується на реальних результатах роботи Пенсійного фонду України. На Одещині, як і по всіх регіонах України, працівники Фонду спостерігають негативні соціально-економічні та демографічні процеси, які у близькому майбутньому безпосередньо вплинуть на пенсійну систему. Про суті, вона зупинилась на початку реформування, хоча і раніше декларувався новий підхід до пенсійного забезпечення з урахуванням сучасних реалій.
Сьогодні проблеми низьких пенсій мають багато складових: це і їх залежність від низького рівня оплати праці, недосконала податкова система та низька податкова дисципліна, дефіцит бюджету Пенсійного фонду, а також демографічні питання, які останнім часом все більше турбують суспільство.
Так, згідно з аналізом основних показників діяльності управлінь Фонду в Одеській області, починаючи з 2004 року, видатки на виплату пенсій та допомоги перевищують суму власних доходів, тобто коштів, які надходять від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців. Питома вага власних надходжень в загальній сумі видатків постійно зменшується (у 2004 році – 83,4%, у 2009 році – 60,5%).
У 2009 році в цілому по Одеській області від платників надійшли майже всі обов’язкові платежі, що належали до сплати. Страхові внески складають 97,4% від загальної суми власних доходів. За таких умов зростання фонду оплати праці є основним джерелом збільшення доходів Пенсійного фонду.
Але протягом останніх років темпи зростання витрат на виплату пенсій значно перевищують темпи зростання нарахованого фонду заробітної плати. Так, у 2009 році загальна сума видатків зросла у 7,3 раза відносно 2003 року. Нарахована заробітна плата за цей період зросла лише в 4,1 рази, на що вплинуло декілька негативних чинників.
У минулому році середній розмір мінімальної зарплати, встановленої законодавством, збільшився у порівнянні з 2003 роком в 3,5 раза, при тому, що середній розмір пенсії та допомоги на одного отримувача зріс в 7 разів.
Чисельність пенсіонерів за 2003 – 2009 роки зросла на 7,6%, а кількість страхувальників, які сплачують внески, зросла на 5,6%.
Спостерігається незначне, але постійне скорочення чисельності працюючих. Якщо у 2003 році кількість найманих працівників становила 764,9 тис. осіб, то наприкінці 2009 року – 640,0 тис. осіб. У 2009 році кількість робочих місць скоротилась на 48,7 тис. осіб, у І півріччі 2010 року – на 8,1 тис. осіб. І це за умов, коли на 10 платників страхових внесків в Україні припадає 9 пенсіонерів.
Тому перехід на накопичувальну систему пенсійного страхування, підвищення пенсійного віку – цілком економічно обумовлені заходи, до яких необхідно вдатися державі, щоб мати змогу в подальшому гідно виконувати функцію пенсійного забезпечення людей похилого віку. Особливо важливу роль відігріватиме другий рівень пенсійного забезпечення – накопичувальна система, яка дозволить громадянам не лише отримувати більш гідну пенсію, але й надасть економіці держави значний ресурс інвестицій.
Одним з кроків реформування пенсійного страхування стало прийняття 8 липня поточного року змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких фізичні особи – платники єдиного або фіксованого податку зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду кошти у розмірі не менше мінімального розміру страхового внеску. Оплата здійснюється щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу, з урахуванням частини єдиного або фіксованого податку, що надходить до Фонду.
У нашому регіоні, станом на 01.07.2010 року на обліку перебуває 98,7 тис. фізичних осіб – платників єдиного та фіксованого податку, від яких, за рахунками фахівців Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» очікується додатково отримати до бюджету Пенсійного фонду 146 млн грн за ІІ півріччя поточного року.
Ці зміни в пенсійному законодавстві не лише нададуть можливість поповнити бюджет Фонду, а й дозволять припинити використовувати спрощену систему оподаткування як спосіб ухилитися від сплати страхових внесків.
Безумовно, що пенсійне реформування потребує широкого суспільного обговорення, розуміння проблем та відпрацювання їх вирішення.
Анатолій СОЛОВЙОВ, начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
Нові завдання, нові рішення
Нещодавно Головне управління праці та соціальної політики облдержадміністрації очолила Ірина Вікторівна Маркевич,яка має багаторічний досвід. Ірина Вікторівна відповіла на питання нашого кореспондента та поділилася планами на майбутнє.
– Ірино Вікторівно, які, на Вашу думку, напрями реформи системи надання соціальних послуг є основними, та як вони будуть реалізовуватися у нашому регіоні?
– Після набуття чинності Закону України «Про соціальні послуги» (2004 рік) Мінпраці разом з Українським фондом соціальних інвестицій розробило концепцію реформування системи надання соціальних послуг. Це був дуже вдалий, високопрофесійний документ. Але, на жаль, він залишився проектом і невдовзі був фактично забутий. Сьогодні, коли на порядок денний винесено питання реформування системи соціальних послуг, варто було б згадати основні напрями та принципи цього документа.
Першочерговим завданням реформи є підвищення якості та доступності соціальних послуг, модернізація існуючих і створення нових видів соціальних послуг європейського зразка.
У нашій області частина громадян похилого віку та інвалідів, дітей-інвалідів отримують соціальні послуги через будинки-інтернати. У 10 будинках-інтернатах нині перебуває понад дві тисячі громадян, із них близько 500 дітей-інвалідів.
Розширену мережу соціальних послуг надають 33 територіальні центри. Функціонують також реабілітаційні заклади та інші заклади соціальної підтримки людей, звільнених з місць тимчасового ув’язнення, людей без визначеного місця проживання.
Останнім часом при територіальних центрах відкриті відділення постійного та денного перебування. Тривалий час ефективно діють відділення допомоги вдома. Настав час визначити не тільки обсяг соціальних послуг для громадян, у тому числі і тих, які обслуговуються територіальними центрами, а й розмежувати, яку частину послуг фінансуватиме держава, а які послуги будуть платними, але доступними для громадян.
Вкрай необхідно розширити надання соціальних послуг на рівні громади.
Тож планування, оцінювання потреб громадян, вироблення власних та закупівля соціальних послуг за прикладом цивілізованих країн Європи має стати нормою для місцевих громад.
Здійснювати контроль за якістю послуг ми сподіваємось шляхом створення моніторингових груп та громадського нагляду. Зміна підходів, форм і методів роботи потребує ефективної системи підбору, розстановки та навчання соціальних працівників.
Ми маємо намір розробити нову програму формування кадрового складу на рівні управлінь, установ соціального призначення. Тут і посилення конкурсного підбору, підготовка і навчання у спеціальних учбових закладах, стажування, вивчення передового досвіду тощо.
– Ірино Вікторівно, якими ще проблемами буде займатися ваше відомство найближчим часом?
– Складних першочергових завдань, котрі потребують невідкладного рішення, багато.
Ось уже декілька років ми успішно упроваджуємо в життя проект Мінпраці та Світового банку «Удосконалення системи соціальної допомоги в Україні». Проект передбачає підвищення ефективної системи соціальної допомоги шляхом посилення адресності та спрощення процедури її надання через упровадження в установах соціального захисту на обласному та місцевому рівнях єдиної технології прийому громадян. Нам довелося підготувати спеціалістів, визначити коло їх обов’язків, організувати процес надання громадянам кількох видів допомог за однією заявою, або як кажуть, за принципом «єдиного вікна».
Ми продовжимо також роботу по реформуванню, упорядкуванню системи надання пільг окремим категоріям громадян згідно з державною програмою. Для цього необхідно налагодити єдину систему обліку громадян, які мають право на пільги, та на адресну державну допомогу, своєчасно вносити зміни до електронних засобів обліку. Також важливо переглянути пільги, домогтись узгодженості дій у цьому питанні органів законодавчої та виконавчої влади, визначити розмір відповідних бюджетних коштів.
Зрозуміло, що існуючий порядок надання пільг збережеться, а ось скорочення деяких пільг відбудеться за умови адекватного підвищення рівня доходів громадян, яких це не торкнеться.
Згідно з документом, про який іде мова, робота ця буде проводитись у два етапи до 2012 року.
Новинкою для нас буде запровадження у Ананьївському дитячому будинку-інтернаті четвертого типу Міжнародного проекту під назвою МАТРА (Україна – Нідерланди). Його мета – підвищення якості надання соціальних послуг в стаціонарних установах, де перебувають діти з тяжкою інвалідністю, з глибокою розумовою відсталістю та глибокими психічними розладами. Переважна більшість батьків від таких дітей відмовляються при народженні.
Волонтери з Нідерландів у відповідний час будуть знаходитись в інтернаті, навчатимуть працівників закладу за спеціальною методикою, як організувати догляд за такими дітьми, як прищепити їм певні життєві навички, як лікувати, харчувати. Волонтери привезуть необхідне обладнання, тренажери, дидактичний матеріал, тощо. Після закінчення свого перебування гості залишать методичні посібники, тести, подарують обладнання. Допомога, яку вони нададуть інтернату, безоплатна.
– Коли змінюється влада, зазвичай виникають чутки, що соціальні виплати ветеранам війни, іншим вразливим категоріям громадян, дітям-інвалідам будуть скорочені.
– Тих, хто тішиться, розповсюджуючи такі чутки, я розчарую. На сьогодні всі соціальні виплати ветеранам, іншим категоріям громадян виплачуються у підвищених розмірах і без затримки.
Загальна сума таких виплат по області складає мільйони.
Особлива увага – ветеранам війни. На вимогу голови облдержадміністрації Едуарда Леонідовича Матвійчука ми щотижня доповідаємо йому особисто про стан отримання соціальних виплат ветеранам війни.
Тож з виплатами усе гаразд.
Станіслав ОРИШАКА
