Що, де, коли
l Сьогодні в Затоці, на базі відпочинку «Рута», триватимуть фінальні Малі олімпійські ігри, присвячені 60-річчю спортивного товариства «Колос». У змаганнях беруть участь збірні команди 26 сільських районів області.
У програмі: вільна боротьба, гандбол, гирьовий спорт, армрестлінг, легкоатлетичний крос, перетягування каната, настільний теніс.
l Сьогодні в обласній школі (Канатна, 95) буде пущено годинник шахового турніру, присвяченого пам'яті заслуженого тренера України Володимира Клубіса, який підготував багатьох відомих шахістів.
l Сьогодні зустрічаються команди другої ліги футбольного чемпіонату країни. Обидва колективи нашої області в гостях зіграють: «Рось» – «Чорноморець-2» і «Верес» – «Бастіон».
Євген ГОРЕЛЮК
«Кримтеплиця» – команда не теплична
Сьогодні «Чорноморець» у межах 11-го туру чемпіонату країни серед команд 1-ї ліги приймає клуб «Кримтеплиця» (Молодіжне).
Майбутній двобій має істотне значення для одеситів, які мають у активі після 10 турів 14 очок та посідають 10-те місце у таблиці. А суперник набрав на 2 очки більше і розташувався на восьмому рядку. Таким чином, у разі перемоги одесити зможуть обійти гостей, але, на жаль, не зможуть наздогнати лідерів турніру – ПФК «Олександрія» та ФК «Львів», які пішли у відрив на 7 очок.
Після двох гостьових поразок поспіль «Чорноморець» значно погіршив свої шанси на підвищення у класі. Але, за великим рахунком, ще нічого не втрачено. Конкуренти також втрачають очки. А у нашої команди на одному етапі дуже зручний календар – після гри із «Кримтеплицею» вона знову на домашній арені 26 вересня приймає одного із аутсайдерів турніру – «Прикарпаття» (Івано-Франківськ). Між цими іграми, 22 вересня, на «Чорноморець» чекає зустріч на своєму полі у 1/16 фіналу Кубка України із клубом Прем'єр-ліги полтавською «Ворсклою».
Початок матчу «Чорноморець» – «Кримтеплиця» на стадіоні «Спартак» о 18.00.
Євген НИЗОВ
Огляд ігор футбольних єврокубків
Зелений газон, круглий м'яч і… нічого особистого
Звичайно ж, найважливішою подією цього тижня у спортивному житті України став старт чотирьох наших клубів в єврокубкових футбольних групових турнірах. Як зазначив відомий у минулому півзахисник, а нині тренер Олександр Заваров, на даній стадії найголовніше – набирати у кожному матчі максимум очок. А м'ячі – це поки що питання другорядне.
Першим, на добу раніше за київське «Динамо», харківський «Металіста» та львівські «Карпати», вийшов на поле рідної «Донбас Арени» «Шахтар», який не дорахувався на початок двобою із белградським «Партизаном» у своїх лавах серйозно травмованих Фернандіньо та Чигринського. Але якщо із заміною Дмитра у Луческу проблем не виникало (на цьому місці у період перебування Чигри в «Барселоні» був награний Ракицький), то з бразильським півзахисником усе виявилося куди складніше. Адже на тонкому, гострому, розрізаючому пасові Фернандіньо будувалася вся гра донеччан в атаці. Хто звалить на свої плечі тягар лідера за відсутності хавбека-диригента? Мабуть, це було головне питання, котре цікавило рівною мірою футбольних фахівців і майже 47 тисяч фанів, які прийшли на красень-стадіон пізно ввечері у середу.
Як показали події, що розгорнулися надалі на бездоганному газоні футбольного поля, такий лідер у команді є. Ним став капітан «Шахтаря», правий крайній захисник Срна. З перших і до останніх хвилин напруженого, часом жорсткого та в’язкого матчу Даріо сміливо підключався до атак, по черзі виводячи на голеві позиції своїх партнерів Вілліана, Адріано, Гая, Жадсона, Косту. Часом здавалося, що м'ячу нікуди подітися крім сітки воріт чемпіона Сербії. Але тут вагоме слово говорив воротар гостей із символічним прізвищем Стойкович. Його феноменальна реакція разів шість рятувала белградських гренадерів (середній зріст підопічних Олександра Становича – під 190 сантиметрів) від вірного гола. Але й така обставина не вибила з колії Даріо Срну – безумовно кращого у цей вечір на полі. Він, немов швидкісний трактор, «орав» брівку, обводячи суперників, таранячи і терзаючи їхню оборону. Його збивали соромлячись і не соромлячись, тримали за футболку, провокували на відповідну грубість. А Даріо, менше кривлячись від болю, а більше посміхаючись, продовжував наполегливо шукати шляхи до воріт «Партизана». Розв'язка його протистояння з Ілічем, Крстаічем, Лозевскі, Томічем та іншими «стовпами» оборони бєлградців настала на 71-й хвилині, коли хтось із суперників вкотре порушив правила проти Срни, невдало застосувавши підкат за метрів з 22-х від своїх воріт. Сам потерпілий виконав штрафний, «вистріливши» над «стінкою». Кручений м'яч, «барабанчиком» відскочивши від газону, прослизнув у сітку між долонею Стойковича, що розпростягся у відчайдушному кидку, та лівою стійкою воріт. Трибуни «Донбас Арени» заревіли від захвату. До речі, стійка, але цього разу права, таки врятувала на 90-й хвилині матчу ворота Стойковича від другого гола після удару Олексія Гая. «Шахтар» виконав найважливіше правило групових турнірів, взявши у першому матчі три (максимум) дуже важливих для себе очки. Перемога, можливо, не така ефектна, як хотілося б уболівальникам, але досить ефективна.
Що стосується стартових матчів трьох українських клубів у груповому турнірі Ліги Європи, то вони справили різне враження.
Харківський «Металіст», наприклад, дуже потішив, влаштувавши голеву фієсту для «Дебрецена» на його полі. Українці провели п'ять «сухих» м'ячів у ворота угорців, довівши до глибокого розпачу їх темпераментних уболівальників. Так, футбол Угорщини сьогодні – це не гра часів Грошича, Пушкаша, Бене, Альберта, Сюча, Фаркаша та Фазекаша. Але дана обставина зовсім не применшує здобутку харків'ян, які зіграли яскраво, комбінаційно і, головне, результативно.
На їхньому тлі київські динамівці, що приймали на рідному стадіоні борисівський «БАТЕ», виглядали блідою тінню, котра безвольно втратила два дуже важливих очка. Коли за рахунку 2:1 на користь киян молода та задерикувата білоруська команда забила м'яч, зрівнявши результат, у господарів ще залишався вагон часу (близько 20 хвилин), щоб вирвати перемогу. Але на втомлених обличчях динамівців і у їхніх байдужних поглядах не проглядалося ні бажання, ні прагнення зробити це. Ну 2:2, так 2:2… Правий був колишній форвард «Динамо» Максим Шацьких, який перед початком цього матчу сказав:
- Зелений газон і круглий м'яч – ось мірило істини у футболі.
На відміну від киян, «Борусії» із Дортмунда, яка спочатку вигравала 2:0 у грі проти львівських «Карпат» на їхньому полі, потім – програвала 2:3, вистачило п'яти останніх хвилин цього драматичного та видовищного поєдинку, щоб зрівняти рахунок, а потім і «дотиснути» суперника – 4:3. Цьому досвідчені гості були надзвичайно раді, а молоді львів'яни, які повернули клуб на європейську арену через тридцять років, не приховували ні від кого гірких сліз розчарування… Вони боролися до кінця. І в цьому їм ніхто не може дорікнути…
Віктор КОЗЮРА,«Одеські вісті»
