Більшість європейських країн ефективно використовує своє вигідне географічне розташування. Для них доходи від транзиту є суттєвими статтями надходжень до бюджетів.
Україна ж, будучи найбільшою за протяжністю транспортних шляхів європейською країною та маючи найвищий рейтинг транзитного потенціалу, не використовує такі можливості. Важливою проблемою для нашої держави є застосування механізму вилучення транзитної ренти від використання транспортної інфраструктури, яка формується переважно в частині плати за проїзд автомобільними дорогами і включена до структури єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон.
Сьогодні єдиний збір справляється у пунктах пропуску через державний кордон України. Він об’єднує два види зборів і платежів різних за їхньою економічною суттю: за контроль вантажів і за проїзд автомобільними дорогами нашої держави. Але, як показали результати аудиту, такі збори не сприяли позитивному впливу на формування доходів державного бюджету від використання транзитного та транспортного потенціалу держави.
Український кордон в середньому за одну добу перетинає майже 8 тис. транспортних засобів, з яких справлявся єдиний збір, в т.ч. понад 2,8 тис. вантажних автомобілів і майже 4,7 тис. вагонів з вантажем. За весь час справляння єдиного збору (починаючи з 1 січня 2000 р.) до державного бюджету надійшло всього 837 млн гривень. Обсяг надходжень єдиного збору у 2009 р., у порівнянні з 2000-м зріс лише у 1,5 раза. Водночас обсяги імпорту товарів збільшились у 3,3 раза, а питома вага єдиного збору в доходах державного бюджету суттєво зменшилася: з 0,2 % (у 2000 р.) до 0,06 % (у 2009 р.). Таким чином, за цей період відбулося реальне скорочення надходжень єдиного збору до державного бюджету з 17,0 млн євро (2000 р.) до 12,7 млн євро (2009 р.)
При цьому ефективна ставка єдиного збору в розрахунку на одиницю транспортного засобу становить 37 грн, або близько 3,7 євро (тобто, на рівні вартості однієї чашечки кави у прикордонному кафе). У результаті, державний бюджет від ввезення однієї тонни вантажу на територію України залізничним чи автомобільним транспортом отримує лише 1,18 грн або 0,12 євро.
В Україні ставки єдиного збору в пунктах пропуску не переглядалися з часу їхнього запровадження, внаслідок чого вони є найнижчими серед країн Східної Європи та СНД. Так, мінімальні ставки плати за проїзд територією країни за один день перебування у Польщі – 11,5 євро, в Азербайджані – 15,7 євро, Білорусі – 19,5 євро, Чехії – 20 євро, що перевищує аналогічну ставку в Україні у середньому на 37 відсотків.
Більше того – ставки єдиного збору за проведення контролю у пунктах пропуску не залежать від рівня токсичності та небезпечності перевезеного вантажу. Проте питома вага «небезпечних» вантажів, які перевозяться залізницею, становить майже 30 відсотків. Загалом за період, що перевірявся, залізничним транспортом України перевезено 40,3 млн т небезпечних транзитних вантажів, а фактичний розмір плати за здійснення всіх видів контролю небезпечного вантажу у пунктах пропуску складає лише 1,18 грн за тонну, тобто стільки ж, як за звичайний вантаж.
Колегія Рахункової палати зазначила, що органи державної влади не вивчають економічний ефект від здійснення вантажних перевезень дорогами країни, його вплив на формування доходів держбюджету. Голова Рахункової палати В.К. Симоненко, оцінюючи отримані в ході аналітичних заходів результати, наголосив: «Україна не має жодної вигоди з поняття «транзитна держава». Рівень отримання економічного ефекту від використання транспортного і транзитного потенціалу як одного зі стратегічних активів держави є низьким. Формування доходів бюджету із надання відповідних послуг має негативну динаміку. Про що це говорить? Що ми не транзитна держава, а прохідний двір!»
Мінфін, Мінекономіки та Мінтрансзв’язку практично усунулись від аналізу ефективності справляння єдиного збору, в тому числі плати за проїзд автодорогами та здійснення контролю вантажів і транспортних засобів у пунктах пропуску. Це негативно вплинуло на формування транзитної ренти від використання автомобільних і залізничних шляхів.
Тож в умовах дефіциту бюджетних коштів органам державної влади необхідно активізувати пошук додаткових джерел наповнення держбюджету, запроваджуючи загальносвітову практику оподаткування проїзду територією найбільшої у Європі транзитної держави.
