Одещина – КНР: продовження діалогу
Голова Одеської обласної ради Микола Пундик та його заступник Олексій Гончаренко зустрілися з Генеральним консулом Китайської Народної Республіки в Одесі У Сяоін, щоб обміркувати перспективи подальшої економічної та культурно-гуманітарної співпраці між Одеською областю та провінціями Китаю.
Говорячи про уже наявні на сьогоднішній день зв’язки Одещини та КНР, Микола Пундик відзначив при цьому особистий внесок пані Генконсула в їх розвиток.
На сьогоднішній день Китай залишається найбільшим торговельним партнером для нашого регіону. За 10 місяців поточного року товарообіг між Одеською областю та КНР уже досяг усього торішнього обсягу, а на кінець нинішнього року, згідно із прогнозами, дорівнюватиме товарообігу докризового 2008 року і складе майже 6 мільярдів доларів. Хоча і ця цифра не може задовольняти обидві сторони. Голова обласної ради вважає, що в цьому напрямі ще існують великі можливості розвитку співробітництва.
Крім торгівлі, особливу увагу обласна влада звертає на перспективи інвестиційної діяльності. Зокрема, Микола Пундик закликає китайських партнерів вкладати капітали в будівництво доріг, морегосподарський комплекс, сільське господарство та інші галузі.
– Я трохи знайомий з китайськими технологіями пошуку і видобутку корисних копалин саме тієї групи, що є в Одеській області, і технологіями щодо розв’язання проблем водопостачання, насамперед питної води. Для нас дуже цікаво все те, що напрацьовано в Китаї, і дуже важливо залучити китайські інвестиції в Одеську область. Адже КНР на сьогоднішній день – це світова держава з економікою, що найбільш динамічно розвивається. Їхній досвід і технології для нас дуже цікаві й перспективні, – відзначає Микола Володимирович.
Крім того, не можна забувати про культурну співпрацю і гуманітарні зв’язки. На думку голови обласної ради, місцева влада та Генеральне консульство повинні докласти своїх зусиль для збільшення числа китайських студентів в одеських вузах.
– Китай – найбільша за чисельністю населення країна у світі. Потреба КНР у вищій освіті велика. А наші вузи із задоволенням приймають китайських студентів на навчання, оскільки вони, по-перше, дуже старанні, по-друге, приїжджають навчатися не безкоштовно. Для одеських вищих навчальних закладів це можливість заробити додаткові гроші для свого розвитку, – додав Микола Пундик.
У свою чергу, Генеральний консул КНР в Одесі привітала керівництво облради з обранням і висловила готовність до подальшої плідної співпраці. При цьому пані У Сяоін серед першочергових завдань обласної ради і Генерального консульства КНР вбачає сприяння гуманітарним зв’язкам між українським та китайським народами, надання допомоги в налагодженні контактів між підприємцями і створення комфортних умов для взаємовигідного партнерства.
Наталя БОНДАРЕНКО
Питання Палацу студентів потребує серйозного вивчення
«Інформація про те, що до Палацу студентів не пускають молодь не зовсім правдива», – так прокоментував голова Одеської обласної ради Микола Пундик ситуацію навколо вищезгаданого закладу в інтерв’ю «5-му каналу».
Одесити повинні добре пам’ятати перипетії цього довготривалого конфлікту. Ще за попереднього скликання, сесія обласної ради ухвалила рішення про виселення тогочасних орендарів. Серед аргументів – зловживання на кшталт суборенди та необхідність термінового ремонту приміщення палацу – пам’ятки архітектури. Зараз акції протесту на чолі з молодіжною організацією «Колокол» тривають. Активісти говорять про можливість протестного голодування і готують звернення до нового голови обласної ради Миколи Пундика. Прохання – створити на базі палацу Молодіжний культурний центр або пустити туди студентські організації за умов пільгової оренди (одна гривня на рік).
А ось що сказав сам Микола Володимирович цього приводу:
– 9 грудня відбудеться чергова сесія обласної ради. Під час її засідання буде створено постійні депутатські комісії, серед яких і постійну комісію з питань освіти, наукової діяльності, молодіжної політики та спорту. Саме вона буде займатися питанням використання Палацу студентів. Але необхідно підготувати відповідні документи на розгляд. Насправді це дуже непросте питання, на якому навіть трошки спекулюють. «Віддайте нам Палац студентів!» Кому «нам» ? «Молодіжним організаціям!» А зараз там хто? Зараз там займаються діти і молодь: тайський бокс, карате, гурток спортивного і бального танцю... Тому інформація про те, що в Палац не пускають молодь, скажімо так – не зовсім правдива. Ми готові пускати в приміщення молодіжні студентські організації на умовах пільгової і дуже пільгової оренди. Навіть гривня на рік можлива, але ж необхідно знати, що і до чого. Звісно, ми підемо назустріч студентам, але при цьому використання приміщень має бути профільним, без суборенди, як це було в минулому. Щоб це були якісь спортивні чи танцювальні гуртки, молодіжний самодіяльний театр тощо. Я сам був студентом, тому прекрасно можу все зрозуміти. До того ж, у складі профільної комісії також будуть досить молоді депутати. Так що, гадаю, ми розберемося із цією проблемою.
Людмила ВОРОБЙОВА
«Щоб повірити в добро, потрібно почати його чинити»
Кажуть, що навіть маленька добра справа гідніша за великий намір... Ось уже кілька років поспіль працівники апарату Одеської облради періодично жертвують своїм одноденним заробітком на допомогу різним соціальним установам: школі-інтернату в Ананьєві, обласній дитячій клінічній лікарні тощо. Востаннє подібний захід відбувся у червні цього року і був приурочений до Дня Конституції. Одноденний заробіток працівників облради плюс залишок коштів із спецрахунку (результати доброчинної акції) були спрямовані до Андрієво-Іванівської школи-інтернату Миколаївського району. Гідним продовженням гарної традиції став і грудневий збір коштів до Дня місцевого самоврядування в Україні.
Точна цифра пожертвувань стане відома наприкінці місяця, але, за попередніми розрахунками бухгалтерії, вона складе близько 14-15 тисяч гривень. Спрямовані вони будуть на адресу Піщанської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, з вадами розумового розвитку. Ця установа розташована в Балтському районі та розрахована на 60 вихованців. Для того, щоб полегшити подальшу адаптацію дітей у суспільстві, тут приділяють велику увагу трудовому навчанню та вихованню. Діти трудяться на ділянці-городі і в теплицях, виготовляють віники, займаються вишиванням та виготовленням різних виробів, беруть участь у художній самодіяльності. Практично всі випускники, хто за станом здоров’я може продовжувати навчання, навчаються в професійно-технічних училищах.
Юлія Мельник, помічник голови Одеської облради:
– Кожна людина – це частинка якоїсь спільноти: родини, робочого колективу, дружнього оточення, нації тощо. А спілкування між людьми полягає не лише в обміні інформацією та діловій співпраці, але й у звичайній людській підтримці. У будь-якої нормальної людини є потреба не лише брати, забезпечувати себе певними благами, але й віддавати. Освіта, яку ти одержав, посада, кількість зароблених грошей – це всі статусні речі, які, насамперед, важливі для самої людини. А от оточення, швидше за все, буде пам’ятати тебе за конкретні добрі справи. Тому я рада, що колектив апарату обласної ради знову бере участь у доброчинній акції. Деяким людям не подобається слово «доброчинність», вони вважають його в чомусь на зразок подачки. Але, на моє глибоке переконання, ми допомагаємо тим колективам, які самі напружено працюють та приділяють багато уваги своїм вихованцям. То ж це не милостиня, а подарунок від щирого серця. Загалом, як писав Лев Толстой: «Щоб повірити в добро, потрібно почати його чинити».
Галина Таран, голова профспілкового комітету апарату обласної ради:
– Я виросла в дуже дружній сім’ї, де батьки дбали про дітей, а діти – про батьків. Свою сім’ю створила такою ж. Мені страшно подумати, що є діти, яких мама не погладить по голівці перед сном і не побажає надобраніч, а тато не пограється з ними. Але, на жаль, така дитина не одна...
Я звертаюся до колективів інших організацій, незалежно від форм власності, підтримати нашу ініціативу та внести свій посильний внесок. Якщо наші кошти у вигляді ошатної кофточки, гарної ручки або новорічного цукеркового подарунка здатні викликати хоча б у однієї знедоленої дитини посмішку, то цим варто займатися!»
Наталя Ковальчук, керівник прес-служби Одеської облради:
– Мені просто гріх не брати участі у цій акції. Адже частина мого дитинства та юнацькі роки пройшли саме в селі Піщана Балтського району. Там і зараз живуть мої батьки. До речі, мама, Валентина Семенівна, багато років пропрацювала вихователем у місцевій школі-інтернаті, звідки й пішла на заслужений відпочинок.
Про цю установу у мене залишилися найтепліші спогади: майже домашня атмосфера, талановиті педагоги та вихователі, які оточують дітей любов’ю і турботою, прищеплюють любов до всього прекрасного. І, звичайно, допитливі та доброзичливі дітки. До речі, в мене дотепер зберігаються їхні подарунки до різних свят: малюнки, вироби з картону, в’язані гачком серветки… це так гарно й зворушливо! Якщо мій скромний внесок до спільної допомоги якось сприятиме поліпшенню побуту юних вихованців – буду просто щаслива!
P.S.Коли ми востаннє переводили бабусю через дорогу, віддавали в притулок речі вирослої дитини? Чини добро й кидай його у воду… Естафета доброти знайде своє продовження в інших людях.
Марія ГРИГОР’ЄВА
