Принциповою особливістю дисциплінарної відповідальності державних службовців є те, що вона регулюється як трудовим законодавством (загальна дисциплінарна відповідальність), так і законодавством про державну службу (спеціальна дисциплінарна відповідальність).
Тому до державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених Кодексом законів про працю (догана і звільнення), можуть застосовуватися такі спеціальні заходи дисциплінарного впливу:
– попередження про неповну службову відповідність;
– затримання до одного року в присвоєнні чергового рангу або в призначенні на вищу посаду.
У статті 14 Закону України «Про державну службу» зазначені заходи названі не стягненнями, а саме заходами дисциплінарного впливу. Крім того, у Положенні про ранги державних службовців затримання у присвоєнні чергового рангу також названо не стягненням, а заходом дисциплінарного впливу. Звідси висновок, що попередження про неповну службову відповідність і затримання в присвоєнні чергового рангу і призначенні на вищу посаду не є дисциплінарними стягненнями.
Точно так само не є дисциплінарним стягненням (а це дуже часто плутають) позбавлення працівника премії повністю або частково, причому навіть у тому випадку, коли в наказі (розпорядженні) записано, що позбавлення премії провадиться за порушення трудової дисципліни.
Дисциплінарні стягнення застосовуються до державних службовців за невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, що ганьбить його як державного службовця або дискредитує державний орган, у якому він працює.
До застосування дисциплінарного стягнення керівник зобов’язаний взяти у порушника трудової дисципліни письмове пояснення (ст. 149 КЗпП). Відсутність такого пояснення не заважає застосуванню стягнення, якщо тільки керівник доведе, що він вимагав у порушника пояснення, але він його не подав. Як правило, таким доказом є акт, складений за підписом не менше 3 осіб на знак підтвердження того, що працівник відмовився подати пояснення по суті порушення трудової дисципліни.
При обранні виду стягнення, керівник повинен ураховувати ступінь тяжкості провини і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких скоєно провину, а також попередню роботу порушника. Крім того, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення.
Стягнення (захід дисциплінарного впливу) виноситься в наказі (розпорядженні) і оголошується державному службовцеві під розписку протягом не більше трьох днів з часу його накладення. У разі відмови від ознайомлення з наказом про оголошення йому дисциплінарного стягнення і підтвердження цього факту своїм підписом, складається акт установленої форми за підписом очевидців відмови. При цьому відмова держслужбовця від ознайомлення з наказом не ставить під сумнів юридичну дієвість дисциплінарного стягнення.
Крім того, державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за матеріалами службового розслідування, яке, на виконання наказу керівника організації, де працює цей держслужбовець, провадиться спеціальною комісією. Підстава і порядок такого розслідування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950. Службове розслідування може провадитися як з відстороненням державного службовця від виконання службових обов’язків, так і без такого відсторонення і може тривати до двох місяців.
Державний службовець має право на пряме звертання до суду з позовом про визнання недійсним (незаконним) оголошеного йому стягнення і відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.
