Дмитро Гришко:

«Докладу максимум зусиль, щоб повернутися до прем'єр-ліги з «Чорноморцем»

Захисник Дмитро Гришко якийсь час перебував на оглядинах у сімферопольській «Таврії», а з 23 січня знову розпочав тренування у «Чорноморці», провівши на першому турецькому зборі три контрольні матчі.

– Коли я у Туреччині повернувся до нашої команди, то зрадів, – повідомив Дмитро Гришко в інтерв’ю прес-службі клубу. – Усі тепло мене прий­няли, підтримали. Ширяєв і Васін взагалі сказали, що дуже сподівалися на моє повернення. Ми уже так звикли один до одного. За два тижні я встиг втягтися у тренувальну роботу «Чорноморця».

– Як пройшла розмова з головним тренером Романом Григорчуком?

– Роман Йосипович поціка­вився моїм настроєм і сказав, що тренерський штаб ціл­ком підтримає мене, але грати у складі буде той, хто силь­ніший. Я цілком з цим згодний, футболіст повинен доводити свою спроможність.

– Помітно, що зараз іде процес перебудови нашої команди?

– Помітно, що «Чорноморець» набуває свого стилю. Від матчу до матчу команда поліпшує гру, відійшла нестабільність. Роман Йосипович довіряє нашій молоді, дає їй шанс.

– Відомо, що ти досить часто гостюєш на футбольних форумах в інтернеті. Зна­йомився з думками оде­сь­ких уболівальників про твій від’їзд до «Таврії» і повернення до «Чорноморця»?

– Так, звичайно. Був приємно здивований словами підтримки на мою адресу. Вдячний уболі­вальникам за розуміння. Я радий, що залишився в Одесі і докладатиму максимум зусиль для того, щоб повернутися до Прем’єр-ліги разом з «Чорноморцем».

За матеріалами офіційного сайту ФК «Чорноморець»

Скелелазів готують в Одесі

Михайло Шалагін – один з найкращих скелелазів України та СНД, член альпіністського клубу «Одеса». Уже багато ро­ків він успішно виступає на всеукраїнських і міжнародних змаганнях, прославляючи наше місто.

Про свої виступи в році, що минув, спортивну кар’єру, найближчі плани та інше Ми­хайло Шалагін розповів в ін­терв’ю кореспондентові «ОВ».

– Михайле, розкажіть про свої виступи у сезоні 2010 ро­ку.

– Протягом року я брав участь у багатьох внутрішніх і міжнародних змаганнях, на яких домігся декількох хороших результатів. Так, я двічі ставав чемпіоном України – у категоріях «труднощі» і «болдеринг», бронзовим призером Кубку світу, який відбувався в Англії. Крім того, виграв два міжнародні комерційні турніри з болдерингу у Китаї та Литві.

– Ви є старшим тренером збірної Одеської області зі скелелазіння. Яких результатів домоглися Ваші підопічні торік?

– Наша команда успішно виступила у чемпіонаті Україні серед молоді, який проходив у Нікополі. Одесити здобули 12 медалей у категоріях «труднощі» та «швидкість» в особистому заліку, а збірна посіла друге загалькомандне місце. Найкращих результатів домоглися Ярослав Топал, Анастасія Салабаш, Андрій Білий, Олександр Чапський.

Також збірна команда виборола дві медалі в особистому заліку у фіналі Кубку України зі скелелазіння серед дорослих у Києві. Олександра Буд-Гусаїм у дисципліні «швидкість» посіла друге місце. Я також взяв участь у Кубку і здобув бронзову медаль у дисципліні «труднощі». Ще 5 представників збірної потрапили до вісімки найсильніших у дисципліні «швидкість». Додам, що наші спортсмени повторили результати 2009 року, коли у фіналі Кубку також було здобуто дві медалі.

– З чого почалося Ваше захоплення скелелазінням?

– Це було у місті Нікополі у 1993 році. Ми із сестрою Ольгою разом пішли до тамтешньої ДЮСШ. Починали з найменшого – у шкільній залі була стінка заввишки 6 метрів, і ми її успішно скоряли. Уже з наступного року почали виступати на різноманітних змаганнях. У 1999 році я переїхав до Одеси, бо вступив до Південноукраїнського педуніверситету, і одразу ж став членом одеського альпклубу, надалі репрезентуючи його на всіх змаганнях. Відзначу, що й Ольга домоглася великих успіхів у скелелазінні – вона ставала чемпіонкою і призеркою чемпіонатів світу та Європи, кількаразовою переможницею Кубків світу. Я завжди дуже радію успіхам сестри.

– У чому принципова від­мінність скелелазіння від аль­пінізму?

– В альпінізмі потрібно і лазити, і ходити. Це окремі експедиції, які бувають дуже тривалими. Взагалі скелелазіння, як вид спорту, поступово модифікується. Воно поділяється на три основні напрями: «складність», «швидкість» і «болдеринг». Слово «болдеринг» перекладається як «проблема». Його основна відмінність – при проходженні маршруту знайти логічний ланцюжок. А лазіння по скелях – дуже корисний для фізичного розвитку вид спорту. Він стає усе складнішим, динамічнішим та гарнішим, змінюються правила. Також за останні роки з’явилися нові напрями – лазіння над водою, лазіння зі своїми точками страховки, лазіння-мультипітч (з декількома мотузками).

– В 2005 році Ви скорили одну з найважкодоступніших українських гір Шаан-Кая. Розкажіть про це.

– Я це зробив разом з мо­їм колегою з Ялти Андрієм Веден­меєром. У нас були два завдання – пройти маршрут до кінця і створити новий, складний і по можливості максимально чистий від каменів і моху, скелелазний багатоканатний маршрут на Шаан-Каї. Шаан-Кая – велика стіна заввишки 871 метр, розташована у районі Алупки. По ній раніше було прокладено кілька маршрутів 6-8-ї категорій складності. 5 годин нашого напруженого й безперервного лазіння привели до бажаного результату – ми змогли відкрити найскладніший в СНД скелелазний маршрут.

– Як, на Ваш погляд, зараз розвивається скелелазіння в Україні?

– В останні роки відбувся справжній сплеск. З кожним роком цей вид спорту стає все популярнішим у різних регіонах країни. Зростає кількість дітей, які ним займаються, відкриваються нові секції у школах. А Одеса вже давно є центром скелелазіння. У нас провідні спортсмени і тренери, чудові умови підготовки. З 2005 року успішно працює єдина в Україні спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа, вихованці якої постійно стають призерами різних змагань. Є чудовий навчально-тренувальний скеледром, на якому проводяться чемпіонати України. До речі, з 2006 року тільки в Одесі проводяться чемпіонати міста зі скелелазіння серед школярів.

– Які плани на цей рік?

– Я вестиму підготовку до стартів у кількох змаганнях. З квітня по жовтень візьму участь у Кубках світу в Італії, Словенії та Австрії. У червні поїду до Києва на чемпіонат України, а в липні – на чемпіонат світу, який пройде в Італії.

Євген Низов

Довідка ОВ:

Михайло Шалагін народився у 1982 році в Нікополі.

Майстер спорту. Заслужений тренер України.

Багаторазовий переможець і призер чемпіонатів та Кубків України, етапів Кубку світу.

Старший тренер збірної Одеської області зі скеле­лазіння.

Член збірної України.

Школярі зіграють у регбі

15 лютого відбудеться відкриття Шкільної регбійної ліги Одеси. Про це під час прес-конференції повідомив її президент Олег Етнарович.

– Шкільна регбійна ліга Одеси – це наш новий проект. На сьогоднішній день 15 шкіл уже підтвердили свою участь, а ще 5 дали попередню згоду підготувати команди. Хочу відзначити, що наш принцип залишається незмінним: як у Дитячій, так і в Шкільній лігах усе для хлопців абсолютно безкоштовно, – підкреслив Олег Етнарович.

У свою чергу керівник дитячих проектів Одеської регбійної спілки Марина Окольнича сказала, що «Регбі-5» можна впровадити у шкільну програму з 4-6 класу, і «тим самим залучати дітей до спорту і спрямовувати їхню енергію у потрібне русло».

– Сьогодні нам це вдається. Більшість шкіл, з якими ми вели переговори, погодилися співпрацювати, і ми сподіваємося, що незабаром цей вид спорту посяде гідне місце не тільки в Одесі, але й по всій країні. Як показала моя багаторічна практика, діти, які з ранніх років займаються спортом, успішно реалізовують себе в дорослому житті, – відзначила вона.

Наш кор.