Положення про соціальне замовлення в Одеській області

1. Загальні положення

1.1. Положення про соціальне замовлення в Одеській області (далі – Положення) визначає правові, організаційні та фінансові основи соціального замовлення, а також порядок формування та реалізації соціальних замовлень на усіх рівнях місцевого самоврядування в місті.

1.2. Основні терміни, що використано у цьому Положенні, вживаються у наступному значенні:

– соціальне замовлення– комплекс заходів організаційно-правового характеру з розробки та реалізації соціальних програм і соціальних проектів за рахунок бюджетних та інших коштів шляхом укладення соціальних контрактів на конкурсній основі;

– соціальна група– сукупність людей, які об’єднані змістом та характером спільної діяльності, місцем проживання, перебування, соціальним статусом, національністю, статтю, освітою та іншими ознаками;

– соціальні потреби– сукупність потреб та інтересів громадян, які належать до певних соціальних груп;

– соціальна проблема– незадоволені соціальні потреби й інтереси громадян, сформульовані в узагальненому вигляді як соціальне завдання для вирішення;

– мета соціального замовлення– задоволення соціальних потреб та інтересів соціальної групи шляхом вирішення її соціальної проблеми (комплексу соціальних проблем)

– цільова соціальна програма– комплекс взаємопов’язаних за цілями, ресурсами, виконавцями та термінами виконання соціальних проектів і заходів, які забезпечують вирішення соціальних проблем;

– соціальний проект– комплекс взаємо­пов’язаних за термінами, ресурсами та виконавцями заходів, спрямованих на вирішення одного із завдань цільової соціальної програми або локального завдання, яке має самостійне соціальне значення;

– суб’єкти, відповідальні за розв’язання соціальної проблеми,– органи місцевого самоврядування, наділені територіальною громадою, або державою відповідною компетенцією та ресурсами для розв’язання соціальної проблеми;

– замовник соціального замовлення– орган місцевого самоврядування, уповноважений суб’єктом, відповідальним за розв’язання соціальної проблеми, бути стороною у соціальному контракті та виконувати функції замовника у процесі реалізації соціального замовлення;

– виконавець соціального замовлення– громадська чи благодійна організація, які мають статус неприбутковості, які перемогли у конкурсі претендентів та стали отримувачем бюджетних коштів і з якими укладено соціальний контракт на виконання соціального замовлення;

– соціальна угода– угода про порядок реалізації та фінансування цільової соціальної програми (соціального проекту), укладена між замовником соціального замовлення і його виконавцем, який діє на засадах неприбутковості;

– основні ресурси соціального замовлення– фінансові, матеріальні й інші ресурси, якими від імені суб’єкта, відповідального за вирішення соціальної проблеми, розпоряджається замовник соціального замовлення. За умовами соціального контракту основні ресурси є лише частиною усього обсягу ресурсів, які необхідні для здійснення соціального замовлення;

– додаткові ресурси соціального замовлення– фінансові, матеріальні й інші ресурси, які залучаються виконавцем додатково у процесі реалізації соціального замовлення та обсяг яких обумовлюється у соціальному контракті.

1.3. Соціальне замовлення як організаційно-правова форма взаємодії органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування з громадськими та благодійними організаціями застосовується з метоюпідвищення ефективності використання бюджетних коштів для вирішення соціальних проблем, залучення додаткових ресурсів у соціальну сферу, підвищення адресності та масовості надання соціальних послуг, адекватного перерозподілу соціальної відповідальності між державою та суспільством, підвищення довіри населення до влади.

1.4. Механізм соціального замовлення базується на наступних засадах:

– пріоритетності соціальних проблем, що вирішуються із застосуванням соціального замовлення;

– використання програмно-цільового методу при формуванні бюджетів;

– комплексності у підході до вирішення соціальних проблем;

– поєднання бюджетного та позабюджетного фінансування;

– конкурсності у визначенні виконавців;

– гласності та відкритості усіх процедур;

– широкої опори на громадські ресурси;

– поєднання ініціативи виконавців із їх відповідальністю за дотримання умов соціального контракту.

1.5. Механізм соціального замовлення використовується, як правило, для розв’язання найбільш гострих, пріоритетних соціальних проблем за наявності дієвих громадських та благодійних організацій, здатних до їх розв’язання. Рекомендовані галузі застосування соціального замовлення в Одеській області наведені у Додатку 1.

1.6. Фінансове забезпечення соціального замовлення здійснюється за рахунок:

– коштів обласного бюджету;

– власних і залучених коштів громадських та благодійних організацій;

– благодійних внесків і коштів з інших, не заборонених законом джерел.

1.7. Матеріально-технічне забезпечення соціального замовлення здійснюється за рахунок:

– майна замовника, яке передається виконавцю на період виконання соціального замовлення у користування на пільгових умовах або безоплатно;

– майна виконавця;

– майна спонсора, якого виконавець залучає до виконання соціального замовлення.

1.8. Дане Положення розроблено на основі Конституції України, Бюджетного кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», «Про соціальні послуги», «Про об’єднання громадян», «Про благодійництво та благодійні організації», Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 559 «Про затвердження Правил організації та проведення конкурсу на залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг» та інших законодавчих і нормативних актів, які діють у сфері розробки та реалізації соціальних програм.

1.9. Нормативно-правова база механізму соціального замовлення в Одеській області складається з нормативних актів, що вказані в п. 1.8, а також цього Положення, актів Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації, виконавчих органів, організаційно-розпорядчих документів органів і підрозділів, які виконують функції замовників соціального замовлення.

Постійна комісія обласної ради з питань освіти, наукової діяльності, молодіжної політики та спорту

Відповідно до Закону України «Про засади регуляторної політики у сфері громадської діяльності» для ознайомлення з громадськістю надається скорочений варіант проекту документа «Положення про соціальне замовлення в Одеській області. З повним текстом документа всі бажаючі можуть ознайомитись на сайті обласної ради oblrada.odessa.gov.ua.Пропозиції та зауваження можна надати протягом місяця з дня опублікування цього повідомлення заступникові голови обласної ради Гончаренку Олексію Олексійовичу у письмовому та електронному вигляді за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 4, обласна рада. Додаткову інформацію можна отримати за телефонами:

722-81-14, 718-93-03,

[email protected].

Пенсійне законодавство: роз’яснення фахівця

– Чи правомірно, що у Пенсійному фонді не зараховують до страхового стажу період роботи, за який підприємство не cплачує страхові внески?

– Страховий стаж – це період (термін), протягом якого особа підлягає за­гальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески у су­мі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За рахунок сум, що надходять від страхувальника або державної виконавчої служби в рахунок недоїмки, погашають суми недоїмки, пені і штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо страхувальник має не сплачену недоїмку, пеню і фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховують у рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Сплата страхових внесків здійснюється незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до чинного законодавства, працівники зазначеного підприємства, за яких не сплачено страхові внески, втрачають право на зарахування до страхового стажу відповідного періоду після 1 січня 2004 року.

Застрахована особа має право одержувати від страхувальника-роботодавця підтвердження про сплату страхових внесків, зокрема у письмовій формі; вимагати від нього сплати страхових внесків. Зокрема у судовому порядку, а також подавати скаргу на дії страхувальника в установленому законодавчому порядку.

– Які категорії чорнобильців мають право на зниження пенсійного віку на 10 років?

– Право на зниження пенсійного віку на 10 років відповідно до Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мають учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження з часу аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів.

Особи, визнані учасниками ліквідації І-ІІ категорії, згідно з п.7 Порядку подання і оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», крім заяви про призначення пенсії, додають інші документи. А саме:

– посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

– довідку про період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою Постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 9 березня 1988 року № 122; або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; або довідку архівної установи; або інші первинні документи, у яких зазначено період роботи, населений пункт або об’єкт, де особа провадила роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

– На яких осіб поширю­ється дія Постанови Ка­бінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306 при визначенні заробітної плати для обчислення пенсії?

– Постановою Кабінету Мі­ні­стрів України від 20 квітня 2005 року № 306 затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, які у період до введення обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, одержували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць.

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які до 1 липня 1998 року одержували зарплату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць:

– працювали у сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) щодо цивільно-правових договорів і сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

– творчих працівників (архітекторів, композиторів, кри­тиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів).

Дія зазначеної постанови не поширюється на працівників, які одержували помісячну заробітну плату і яким було зроблено доплати, премії за реалізацію продукції, за перевиконання планів і за результатами роботи за рік.

А. Селецький, заступник начальника – начальник відділузвітності та аналітичної роботи юридичногоуправління Головного управління Пенсійного фонду Українив Одеській області

Розпростерли ангели крила

В середині лютого справжнє захоплююче свято створили для любашівської дітвори представники Благодійного фонду «Спадщина» і громадського об’єднання «Разом за життя», які намагаються скрасити життя дітям з малозабезпечених сімей, дітям-інвалідам, хворим на ВІЛ/СНІД. Доброчинна акція проходила в стінах НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів – гімназія» смт Любашівка за підтримки місцевої громадської організації «Рука допомоги».

З великим захопленням діти переглянули лялькову виставу, театралізовано-виховну постановку «Різдвяна дитина», взяли активну участь в іграх та вікторинах. Треба віддати належне молодим артистам, які переконливо і красиво зіграли свої ролі. Присутні були в захваті від незабутнього і веселого дійства, насамкінець якого ще й отримали подарунки.

Представник БФ «Спадщина» Степан Койса розповів, що їхній фонд працює в місті Южному і по всій Оде­ській області. Він співпрацює з багатьма недержавними організаціями 10 країн світу, що дає можливість допомогти багатьом людям. В першу чергу свою роботу доброчинці спрямовують на підтримку малозабезпечених сімей, які, опинившись наодинці зі своїми бідами та хворобами, не полишили своїх дітей напризволяще, а намагаються наперекір примхливій долі їх виростити. Щоб у них не опускалися від розпачу руки, на допомогу приходять доброчинці зі «Спадщини». Влаштовують вистави і роздають гуманітарну допомогу в багатьох районах Одещини, безпосередньо у дитячих лікарнях, інтернатах, дітям, яких матері народили у в’язниці.

Представниця громадської організації «Разом за життя» Алла Ходак сказала, що свій візит вони недаремно здійснили саме до Любашівки. Адже тут мешкають чимало хворих і здорових дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, є діти, як показало анкетування, обділені увагою та піклуванням.

Георгій ніколаєв,Любашівський район