Успіху тобі, максиме!

У сузір’ї Телець зірці 15-ї величини у міжнародному зоряному каталозі присвоєно ім’я Максима Любачевського.

У фільмі Одеського телебачення про Максима Любачевського – студента 5 кур­су Одеської музичної академії ім. А. Не­жданової – її ректор О. Сокол сказав так: «Максим уже відомий як саксофоніст екстра-класу, ми з ним разом грали».

У свої 21 рік молодий музикант – володар звань лауреата національних і міжнародних конкурсів та фестивалів «Мистецтво ХХІ століття», «Золота нота», «Діти – дітям», «Студентська весна-2008» та багатьох інших. До того ж, будучи учнем школи ім. проф. П. Столярського, був учасником програм фонду ім. В. Співакова (м. Москва), брав участь у телепрограмі «Класик-прем’єр», грав з Національним симфонічним оркестром під керуванням В. Сіренка (м. Київ), Одеським симфонічним оркестром під керуванням Х. Ерла, муніципальним – під керуванням М. Дзевіка (м. Одеса). З духовим оркестром музакадемії Максим виконав і свій перший сольний концерт. Як відзначає керівник студентського колективу В.Лясота, маючи гарний тембр на саксофоні, він виділяється серед інших виконавців, у той же час надихаючи іншу молодь.

Обдарованому юнакові підвладні різні музичні жанри. Він однаково успішно грає класику, джаз, популярну музику – твори Й.-С. Баха, Ф. Сінатри, Л. Армстронга, улюбленого композитора О. Глазунова та ін. Обожнює музику А. П’яццоло – легку, польотну, грайливу, з вогнем. Також успішно Максим виконує і авторські пісні. А природний артистизм виконавця завжди захоплює публіку.

– Максим створений для музики, для сцени, – веде далі О. Сокол, – і разом зі своїм педагогом З. Буркацьким представляє собою нашу музичну еліту.

До класу Зіновія Павловича молодий виконавець прийшов після закінчення школи ім. професора П. Столярського, прагнучи потрапити саме до цього педагога, який дав путівку в музичне життя багатьом студентам, зокрема лауреатам різних конкурсів.

Завідувач кафедри духових інструментів З.П. Буркацький, лауреат національного конкурсу, кандидат мистецтвознавства, декан духового факультету, вважає Максима яскравою особистістю і яскравим музикантом:

– Він чудово володіє звуком і виконавською технікою, мислить у різних стилях. Дуже добре розуміється на інструменті і легко ним володіє. Я не нав’язую свою думку Максимові, а тільки вітаю його ініціативу. Його успіхи доводять, що ми на правильному шляху.

– Я беру приклад із Зіновія Павловича, – у свою чергу захоплено говорить Максим, – він постійно мене розвиває – у нас цілковите порозуміння – іноді навіть без слів... Зі своїм вчителем я подужую будь-які складні твори, і мені хочеться грати, грати і грати.

Я живу музикою, – веде далі М. Люба­чевський, – на виконання якої впливають усі емоції мого життя, цікавість до якої я і вкладаю у звучання інструмента. Не завжди все у мене виходить одразу. Але коли душевний комфорт відновлюється навколишньою природою – наприклад, красою листя дерев або квітів, то починається інше – новий розвиток: і музики, і мене самого.

Клас саксофона в Одеській консерваторії, нині музичної академії, відкрив чудовий музикант – завідувач кафедри духових і ударних інструментів, заслужений діяч мистецтв України, професор К. Мюльберг, учнем якого, до речі, є і З. Буркацький.

– Каліо Евальдович Мюльберг – мій кумир, – говорить Максим, – його творчий шлях такий великий, що я собі і уявити таке не міг!

А професор у телефільмі про Максима Любачевського сказав, що виразність гри молодого музиканта пов’язана з тим, що він звук прибирає у рамки особистого свого до нього – звуку – ставлення, що є досить цінним для виконавця і подобається публіці.

Безкінечно вдячний Максим своїм педагогам: і нинішнім, і тим, у яких з 9 років починав займатися музикою. Ще у школі ім. проф. П. Столярського він і здобув перше звання Лауреата міжнародного конкурсу «Мистецтво XXI століття». Але є ще одна дуже близька і рідна йому людина, яка співпереживає, надихає, підтримує і у всьому допомагає, – його мама. У Ірини Осмоловської – музична освіта за класом баяна, і вона стала першою порадницею синові і в музиці, і в житті.

У Максима Любачевського гарне майбутнє – впевнені всі його наставники й педагоги. Скромний юнак, але із сильним характером, має великі можливості уже зараз. І від щирого серця хочеться побажати йому яскравого музичного шляху!

Выпуск: 

Схожі статті