Материнське поле
З настанням весни Віра Гаврилівна Кохно часто присідає на ослін біля вікна. Попорається на обійсті і відпочиває. Гріє на сонечку свої натруджені за 72 роки ноги (скаржиться, що болять), а серцем лине до дітей. Їх у неї п’ятеро. Подорослішали і розійшлися-роз’їхалися з рідної домівки. Старший Олександр живе в Iзмаїлі, середній Анатолій – у Москві, Сергій і Лідія живуть у Саврані кожен у своїй оселі, а Людмила (в сім’ї називають її Мілою) – разом з матір’ю. Серце Віри Гаврилівни сповнене турботами про десятьох своїх онуків та чотирьох правнуків. Великому роду дала життя мати-героїня Віра Гаврилівна Кохно разом з чоловіком Григорієм Івановичем. Його вже немає, на жаль, серед нас. Він працював трактористом, комбайнером у місцевому колгоспі «Прогрес». Казав їй: «Я заробляю на дітей, а ти сиди вдома». Було те ще за радянських часів. Та це не означає, що жінка була без роботи; домашня живність – свині, кури, гуси – все на ній. Доводилось з віниками їздити до міста та продавати (тоді багато хто так чинив), щоб заробити на прожиття. Спілкуючись із жінкою, я зрозуміла: всього було у неї на віку – і заздрісників, і недоброзичливців, і прикрощів. Не виказує те мати, все минуло, все пробачено і забуто. Світла і щира душею, Віра Гаврилівна бажає всім добра.
– Чи пам’ятається Вам той день, коли вручали посвідчення «Матері-героїні»? – запитую.
– Аякже, в Одесі вручав сам губернатор. Кілька років тому. Возили нас з району. І не мене одну. Я – з Саврані, а були ще й з сіл жіночки. Дуже гарно все було, багато уваги відчула до себе.
– А державну допомогу Ви отримали?
– Довго чекала, – відповіла жінка, – думала, що вже й забули про обіцянку. Але отримала 6690 гривень. Спасибі за це.
Жінка вдячна державі, що при оформленні пенсії їй за те, що народила і виховала п’ятеро дітей, додали до стажу роботи 15 років (відповідно до законодавства). Щоправда пенсія мінімальна була (669 грн), а вже після отримання почесного звання зробили перерахунок і тепер В.Г. Кохно отримує 1100 гривень.
Про проблеми з виплати одноразової допомоги, призначених матерям-героїням, я чула й раніше. До того ж, про це йшлося у зверненні до Президента України Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової. Вона звернула увагу Глави держави на те, що за останні шість років почесне звання «Мати-героїня» присвоєно 44806 жінкам України. Починаючи з 1 січня 2008 року вони мають право на одноразову винагороду, яка для абсолютної більшості багатодітних родин є відчутною складовою забезпечення їхнього достатку. На початок четвертого кварталу 2010 року ці кошти не отримали 27125 матерів-героїнь, у тому числі 11076 жінок, яким це звання було присвоєне у 2004 – 2009 роках. Як вважає Н. Карпачова, це є грубим порушенням прав багатодітних матерів, яких повинні особливо шанувати в українському суспільстві.
Як бачимо, і в нашому районі з цими виплатами зволікали. З яких причин? Одна справа отримати ці 6690 грн, наприклад, у 2008 році, а друга – через два роки. Зрозуміло, вартість грошей значно нижча.
Як повідомила начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації Людмила Іванівна Воробйова, в районі 55 жінок мають посвідчення «Матері-героїні». Всі вони вже отримали допомогу. Визнає, що затримки були, але не з вини управління; гроші вчасно не надходили «згори». В районі є випадки, що посвідчення «Матері-героїні» виписано 2009 року, а вручено 2010 року (тривалий час займає процедура оформлення та надходження документів). Жінки не розуміють, чому вручають посвідчення разом, а сума виплати різниться. Поянюється це тим, що у 2010 році виплати зросли до 8690 грн, оскільки зріс прожитковий мінімум (869 грн).
Хочу знову послатися на звернення Ніни Карпачової. У згаданому поданні вона просить Главу держави доручити Кабінету Міністрів визначити порядок надання одноразової допомоги у зв’язку з присвоєнням звання «Мати-героїня». Так, і це зніме проблему принизливого очікування вкрай необхідних виплат.
У суспільстві виважено підходять до присвоєння почесного звання «Мати-героїня». Адже є неблагополучні багатодітні родини, в яких виховується вказана кількість дітей. Їхні матері не мають права на присвоєння почесного звання, щоб не ганьбити його. І нехай як оббивають пороги сільських рад чи представницьких органів, що займаються оформленням документів на подання, їм буде на законних правах відмовлено. І це справедливо.
…Віра Гаврилівна Кохно з тих неньок, які готові небо прихилити для своїх дітей. Мені приємно з нею спілкуватися. З нею хочеться навіть просто посидіти, жінка випромінює тепло своєї душі. Та все намагаюся з’ясувати про те, чи є проблеми, чи є на що нарікання.
– Мені вже нічого не треба, – відповідає. – Тільки б дітям було добре. Сутужний час для них. Проблема, де заробити копійчину. А я он пораюсь по господарству. Щоправда, невелике воно: курочки та індики маю. Коли можу, обід зварю. Міла з нічної прийде, вона на хлібозаводі працює, а я їй чогось смачненького приготую. Все ж користь від старої...
Віра Гаврилівна йде своїм материнським полем. З думкою про дітей, онуків, правнуків. Сивочола Мати-героїне, дай Вам, Боже, здоров’я, аби ще довго Ваші діти почувалися дітьми.
Тетяна СТОРЧАК, Савранський район
Законодавством
Передбачено
На запитання читачів «ОВ» відповідає начальник юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області І.В. Татьянченко.
Який порядок призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку матері інваліда дитинства?
Згідно із Заключними положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», жінки, які народили п’ятьох або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за п’ять років до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону (55 років для жінок), тобто у 50 років, за наявності щонайменше 15 років страхового стажу. При цьому до інвалідів дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як матері інваліда дитинства потрібно подати такі документи:
– заяву про призначення пенсії;
– паспорт особи, якій призначається пенсія;
– довідку податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера;
– документи про виробничий стаж: трудову книжку, документи про навчання, свідоцтва про народження дітей;
– довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 1 липня 2000 року незалежно від перерв;
– документи про виховання дитини до шестирічного віку та про визнання дитини інвалідом дитинства або дитиною-інвалідом. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, потрібно подати висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Документами, що підтверджують її виховання до зазначеного віку, є свідоцтво про народження або паспорт дитини.
Чи буде призначена дострокова пенсія особі, звільненій за скороченням штату?
Чинне пенсійне законодавство передбачає достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом терміну згідно з пп. «г» частини першої п.1 ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення» і ст. 21 Закону України «Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».
Для призначення пенсії згідно із Законом України «Про зайнятість населення», необхідною умовою є звільнення з роботи за скороченням чисельності працівників не раніше ніж за півтора роки до досягнення особою пенсійного віку.
Аналогічні умови діють також для осіб передпенсійного віку, звільнених у зв’язку з їхньою невідповідністю обійманій посаді за станом здоров’я.
Якщо особу звільнено з роботи за скороченням штатної чисельності працівників не раніше ніж за півтора року до досягнення 55 років, то за умови подання клопотання із центру зайнятості вона матиме право на достроковий вихід на пенсію.
Як визначають заробітну плату для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким призначена пенсія за Законом України «Про державну службу»?
Згідно з чинним законодавством, заробітну плату для перерахунку пенсії особам, яким призначено пенсію від дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначають у такому порядку:
– пенсіонерам, які на момент перерахунку далі працюють на посаді, з якої призначено пенсію, – на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
– іншим пенсіонерам – на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий держслужбовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому премія (крім одноразових) та інші надбавки враховуються в середніх розмірах, які склалися в місяці підвищення заробітної плати, відповідно до визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою в державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Премія до державних, професійних свят і ювілейних дат, виплачена в місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії, визначеного за відповідною посадою, з якої призначено (перераховано) пенсію.
Надбавки за знання і використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу із секретними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі.
За бажанням осіб при перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), можуть визначатися за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи поспіль перед звертанням по пенсію незалежно від наявності перерв протягом цього періоду, яка надає право на цей вид пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюють з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого держслужбовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами щодо останнього місця роботи.
