Що ми їмо?
Нехай їжа буде вам ліками, і нехай вашими ліками буде ваша їжа..
Гіппократ
Сьогодні, коли «лікарська» ковбаса може забезпечити безпечному споживачеві шлункові кольки, питання правильного харчування досить актуальне. Адже полиці продовольчих крамниць заповненні товарами сумнівної якості. Фактично їхній вміст – це хімічний «бульйон» з ароматизаторів, підсилювачів смаку, барвників, стабілізаторів, загусників з невеликим вмістом натуральних компонентів. Виробники-«віртуози» будь з чого можуть зробити, наприклад, цукерку, а якщо додадуть ще сіль, перець та часник, то матимемо продукт на кшталт ковбаси.
Якось в одній телепередачі поважну даму запитали, як вона перевіряє якість м’ясних виробів. Та відповіла, що дає собачці, і якщо тварина її з’їсть, отже, продукт придатний. А якщо ковбаска не сподобалася сімейному «дегустатору»? Цинічної відповіді, що прозвучала в прямому ефірі, мабуть, ніхто не очікував почути:
– А в нас ще дідусь є. Йому віддамо, не пропадати ж «добру»!
Хто стоїть на сторожі здоров’я рядового покупця зараз, коли популярні в радянські часи рейди щодо перевірки дотримання правил торгівлі стали рідкістю, а в райцентрах неможливо відшукати інспектора з прав споживачів? Зрозуміло, що потрібно розраховувати лише на самих себе, бо на сумління виробників і підприємців годі сподіватися. Тому, отоварюючись у крамниці, таки варто знайомитися з інформацією на етикетках, щоб, бува, не придбати прострочений і непридатний до вживання товар.
Якщо прискіпливо проаналізувати склад ковбасних і молочних виробів, морозив, крекерів, соків, що реалізовуються у крамницях і супермаркетах, то можна віднайти у їхньому складі різноманітні харчові добавки, закодовані під літерою «Е». Кажуть, що вони не шкідливі у малих дозах, але при накопичені в людському організмі можуть викликати розлади кишково-шлункового тракту, підшлункової, яка дуже важко лікується, страждає ендокринна система, зокрема щитовидна залоза.
А з чого, власне, виробляються продукти харчування, які ми регулярно купуємо? Здебільшого замість ковбас нам пропонують псевдоковбаси, до яких віднесені сардельки, сосиски та варені. Так, експерти спільного проекту ЄС та ПРО ООН «Спільнота споживачів та громадські об’єднання», вивчивши наш ковбасний ринок, вжахнулися від їхньої рецептури.
Наприклад, популярні в народі сосиски в полімерній упаковці складаються з 45 відсотків емульсії (перемелені й зварені до стану світло-сірої кашки шкіра, кістки, субпродукти, відходи м’ясовиробництва), 25% соєвого білка, 15% пташиного м’яса (м’ясо механічного обвалювання разом зі шматками кісток), 7% просто м’ясо (свинина з прожилками), 5% борошна і крохмалю, 3% смакових добавок (загусники, барвник, приправа «смак м’яса», консерванти, сіль, цукор, перець до смаку). Є над чим замислитися, перш ніж діставати гаманець!
У складі майонезу від класичного рецепту залишилися тільки вода і кухонна сіль. Олія у більшості випадків рафінована і дезодорована. Багато можна говорити про «користь» для здоров’я таких продуктів, як йогурт, спред, пельмені, соки. Ще більше написано і про сумнівну якість імпортних заморожених курячих стегенець і тушок, ранніх овочів та фруктів, деяких видів риби тощо.
З високих трибун часто можна чути, що продовольча безпека має постійно бути в центрі уваги держави, яка повинна дбати, щоб продукти масового споживання вироблялися за державними стандартами України.
Справді, безпека продуктів харчування має превалювати над рештою інтересів, бо, як кажуть, на кону стоїть життя наших громадян. І прикро, що здоров’я нації безпосередньо залежить від недобросовісних товаровиробників та імпортерів заморського краму.
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей»,Любашівський район
Задачки без відповідей
Квартирне питання, яке, за словами класика, зіпсувало людей, далі спустошує кишені легковірних і засмучує довірливі душі. Лише невелику частину схем житлових пірамід розкрив гучний скандал з «Еліта-Центром», назвавши тисячі ошуканих інвесторів.
Під прапором підприємства-ветерана
Сумно оцінюють свої перспективи й деякі білгород-дністровці, які вклали гроші у міський «елітний» довгобуд по вул. Південній, 56 «В». Багато хто все ще розраховує на справедливе завершення скандалу, який уже коштував їм чималих грошей і сліз. Навпаки, фахівці ДАБК, працівники контролюючих органів і ринку нерухомості дають невтішний прогноз завершення цієї сумбурної історії.
Викривальний грім гримнув зненацька. Наприкінці березня цього року відомими стали результати планової ревізії, яка провадилася за централізованим завданням Головного контрольно-ревізійного управління на державному підприємстві «Пересувна механізована колона № 71». Усе почалося з того, що на об’єкті контролю у грудні 2010 року ревізори виявили в «ПМК-71» відсутність бухгалтерського обліку. Перевіряльників насторожило таке порушення фінансової дисципліни на державному(!) підприємстві-ветерані часів Радянського Союзу, підпорядкованому Українській державній будівельній корпорації «Укрбуд». Потягнувши за факт, як за мотузочок, витягли на світ божий багато несподіваного. Зокрема, виявилося, що шестиповерховий будинок, спорудженням якого, згідно з документами, вищезазначене держпідприємство старанно займалося, споруджується кілька років. Зрозуміло, до приходу контролюючих служб бухоблік щодо спорудження цього 36-квартирного житлового будинку з частковою участю фізичних осіб також не провадився. Ревізори, які бачили у своїй службовій діяльності багато чого, зойкнули! Таке навіть співробітники перейменованої нещодавно із КРУ Державної фінансової інспекції України бачать не часто. Відновивши бухоблік за кілька років за допомогою зустрічних перевірок, вони з’ясували, що загальна сума допущених фінансових порушень у ПМК сягнула 616,86 тисячі гривень. У свою чергу, при спорудженні шестиповерхівки підприємство припустилося нестачі готівки у сумі 277,01 тисячі гривень. Загалом же, за словами співробітників фіскальної служби, з 2003 по 2009 рік для спорудження житлового будинку по вул. Південній, 56 «В», пайовики заплатили ПМК 809 тисяч 30 гривень. За нинішнім валютним курсом це становить близько 100 тисяч доларів США.
Елітні квадратні метри
– Нічого подібного! – активно заперечує один з обдурених пайовиків. – Зібрана на будівництво сума повинна скласти набагато більше! Придбати житло в цьому елітному будинку керівник «ПМК» запропонував мені в 2008 році по 600 доларів за квадратний метр. На сьогодні за недобудовану двокімнатну квартиру я проавансував 32 тисячі доларів! Двокімнатні квартири продавалися від 35 до 38 тисяч доларів, трикімнатні – по 55 тисяч доларів США. Питання в тому, куди ж витрачені наші кревні? Адже будинок не добудований і не зданий досі!
Цей постраждалий інвестор докладно розповідає свою гірку історію. Хвилюючі квартирні події в родині Степових (прізвище змінено) почалися з одержання у 2008 році соціальної компенсації у 36 тисяч доларів США. Цю суму судновласник виплатив синові Степового за серйозну травму під час рибного промислу біля берегів Канади. На сімейній раді вирішили купити двокімнатну квартиру синові. Випала нагода – у недобудованому будинку «ПМК-71» виявилися вільні метри. Керівника цього держпідприємства батько сімейства знав особисто, і навіть працював під його керівництвом у субпідрядній організації. А тому буквально сліпо довірився йому, адже одержання житла намічалося через кілька місяців. За квартиру загальною площею 60 квадратних метрів вийшло близько 36 тисяч американських грошей. Ударили по руках. У квітні 2008 року уклали договір, Степові внесли готівку, а натомість одержали квитанційні корінці. Квартиру інвесторам пообіцяли надати через рік.
У нинішньому травні будинок, що «стартував», за документами, у 2003 році із триповерхового недобуду, залишається на стадії спорудження. Про це свідчать кран, що стоїть поруч, незавершений дах, пусті очниці вікон і прилегла територія без найменшого натяку на благоустрій. Тим часом інвесторам, крім основної плати за квадратні метри, не раз довелося вносити додаткові гроші на утеплення будинку, артезіанську свердловину, автодорогу, індивідуальне опалення тощо. Мешканці хвилюються не на жарт: будинок офіційно не зданий в експлуатацію, документи на власність належним чином не оформлені! До того ж «ПМК-71», що споруджував будинок, передав його за судовим рішенням іншій фірмі, яка брала участь у будівництві. Людей заспокоює лише те, що новий господар будинку – МП «Динамік» – очолює дуже близький родич керівника державного ПМК. Хоча за свідченням співробітників держфінінспекції України на рахунках вищевказаного МП немає і сліду інвестиційних грошей, що надходили на будівництво.
Час покаже,
як карта ляже
Дехто серйозно непокоїться, а якщо в такій плутанині їхні квартири, як це сталося в київському «Еліта-Центрі», уже перепродані? Щоб убезпечити вкладені в нерухомість долари, люди спробували оформити свою приватну власність через МБТІ. А дзуськи! Слідів споруджуваного багатоповерхового елітного будинку не зафіксовано ні в МБТІ, ні в ДАБК! Логічно, адже будинок в експлуатацію не зданий.
Незважаючи на це, в деякі квартири багатоповерхівки поселилися люди! Вони користуються благами цивілізації – установленими кондиціонерами та електроопаленням, електроенергією, водою і каналізацією, які з’явилися в будинку чарівним чином. Адже підключення комунікацій з побутовою метою ніким не погоджено. Хто, як і чому дозволяє такі вольності – рівняння з рядом невідомих. Задачу намагалися розв’язати правоохоронні органі й навіть спецслужби, куди зверталися зі скаргами інвестори. Поки що результатів немає.
На руках у родини Степових та інших пайовиків є судове рішення про визнання договору про пайовий внесок на будівництво і визнання права власності на квартиру. Але це не дає їм права повноцінно розпорядитися своїм майном. Скажімо, для банківської застави або легітимного продажу куплених ними квартир. Тому деякі всерйоз починають міркувати, як втекти з «потопаючого» багатоповерхового будинку? Ціни на квартири в «елітному» виявилися у півтора-два рази вищими, ніж у передмістях Одеси або на вторинному ринку житла в Білгороді-Дністровському. Інвесторам до того ж прикро, що квартири «від будівельників» надавалися в найжалюгіднішому вигляді. Внутрішні ремонти, починаючи від стяжки і столярки, доводилося виконувати самотужки.
– Ми ж не вимагаємо нічого надприродного, – скаржаться вони, – аби тільки закінчити будівництво і здати будинок в експлуатацію. Навіть пропонуємо не доводити справу до суду і починати сторінку життя в новому будинку з неприємних розбірок.
Час покаже, чи спрацює механізм «проштовхування» будинку при здаванні в експлуатацію? Адже не таємниця, що сфера будівництва вельми чутлива до корупції та зловживань. Питання ще в тому, за чиї гроші завершуватиметься будівництво? І чи готові інвестори, які купили свої «золоті», за мірками Білгорода-Дністровського, квартири, вкладати кошти й далі? Питання, питання. Переважна їх кількість поки що залишаються без притомних відповідей.
Тетяна АЛЕКСАНДРОВА, м. Білгород-Дністровський
