Уроки Островських: «А Українською кажуть так…»

Дієприслівники минулого часу

А от з ними починаються розбіжності між українським та російським фразобудуванням. Читаємо, наприклад, у Шевченка: І на діла його дивившись,дідусь сивесенький рида.Сучасний літератор, задурений радянською (читай: русифікаторською) шкільною наукою, сказав би дивлячись, рида.І що вийшло б? Дивиться (оце зараз) і рида. А Шевченкове дивившись підказує, що герой багато разів був свідком отих діл і ось тепер не витримав, – рида. Самі скажіть, у якій побудові фрази дійсність з усім її драматизмом відтворено точніше, – чи в російськоподібній, чи в українській?

Ще приклад. Народний тост зичить: Будьте здорові, пивши! Тут ужито недоконаний вид дієприслівника минулого часу і цим підкреслено: будьте здорові не лише в момент, коли п’єте (недоконаний вид, теперішній час), і не лише в момент, коли вже випили (доконаний вид, минулий час), а будьте здорові в усі моменти основної дії.

Мовою граматики це явище можна окреслити так: якщо обидві дії в реченні – і основна, і додаткова – проходять водночас, а саме речення не має чітко зумовленого часового значення, то дієприслівник витупає в минулому часі.Маємо силу-силенну прикладів такого плану:

1. З НАРОДНОЇ МОВИ – Коло вівтаря служивши, з вівтаря й живися;

2. З КЛАСИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ– Розумний не стратить надії, треба сподіватись, живши (Марко Вовчок).

3. З МОВИ ПУБЛІЦИСТИКИ – Свого товариства не знатимеш довіку, не знавши, як жили і працювали інші народи і товариства (П. Куліш).

Служивши – живися, не знатимеш – не знавши. Як бачимо, дієприслівник минулого часу стосується дієслова (присудка), яке стоїть у теперішньому часі. Але знає наша мова і такі конструкції, в яких і дієслово (присудок), і пов'язаний з ним дієприслівник стоять у формі минулого часу. Найчастіше це буває в реченнях розповідних, що криють у собі конкретні твердження. Приклади: Ось сам він, хотівшистати осторонь битих шляхів, шукавшивищого супокою, потрапивзразу в найпримітивніші тенета (В. Підмогильний); Ми вже й ноги відтоптали, ходившидо свата (Г. Барвінок).

Найхарактернішими такі побудови є для дієприслівника, що походить від дієслова бути, – бувши.Саме в такій формі вживає українська мова цей дієприкметник там, де росіяни пишуть будучи. Зближувачімов впровадили будучи до перекладного словника, але не спромоглися дібрати до нього хоч якогось прикладу з літератури. Зате бувши в нашій мові має якнайширше застосування. Ось приклади: Без сорома і Бога бувшиі восьму заповідь забувши,чужим пустився промишлять (І. Котляревський); Його (знан­ня) джерело невичерпне, цілим світом бувши(В. Під­могильний); Бувши за нього нижча, я була йому за опору (з перекладів П. Соколовського).

Тут доречно навести спостереження С. Ков­ганюка: «Українська мова, бувши обмеженішою в ужитку дієприкметниковими зворотамипроти російської та польської, натомість широко послуговується зворотом дієприслівниковим»,– в чому нас переконують і щойно наведені приклади. Але є рація розглянути ще один – зі словника Білецького-Носенка: Бувши при доброму розумі і твердій пам’яті, заповідаю… Саме таклунає зафіксована в словнику українськаюридична формула, а не так, як сьогодні її практикують, застосовуючи суто запозичене з російської мови слово будучи або засуржиковане знаходячись.

Кілька паралелей щодо відтворення рос. будучи:

рос. укр.

будучи студентом бувши студентом

университета, я… університету, я…

будучи военнообязан- бувши військовозо-

ным, он… бов’язаним, він…

Українці в таких випадках можуть обійтися ще й сполучником як(як студент університету, я…)

На відміну від дієприслівника бувши, дієприслівник мавши може в нашій мові застосовуватися і в формі теперішнього часу – маючи. Використання його залежить од змісту. Якщо ви хочете, наприклад, сказати що чогось не зробили, не маючи часу, то це означатиме, що ви не мали часу в певний момент. Якщо ж поставите дієприслівник у формі минулого часу, то це надасть реченню відтінку, що ви не мали часу взагалі (в усіх моментах), тобто, що вас те, що малося зробити, геть не обходить. Вибір за мовцем.

Выпуск: 

Схожі статті