Як живеться в першотравневому?

Коли йдеш по шосе до будинку Першотравневої сільської ради, перше, що впадає в око, це скошена та прибрана трава на пришляховій території. Та й самі дороги утримуються в пристойному стані. І одразу розумієш, що тут є люди, яким небайдуже, як, у яких умовах живуть односельці.

Ще й року не минуло, як Валерія Стоїлакібуло обрано на посаду Першотравневого сільського голови. Валерій Володимирович тут народився, закінчив середню школу й тут же, на знаменитій свого часу Комінтернівській птахофабриці, почав трудову діяльність під керівництвом відомого господарника Олександра Вікторовича Янчева. Потім було навчання в Одеському інженерно­будівельному інституті. І знову робота – на різних господарських і партійних посадах. Зокрема заступником директора з виробництва й викладачем Петрівського радгоспу­технікуму.

– Як бачите, село наше велике, розташоване в зручному місці, просто на Старокиївській трасі, до обласного і районного центрів – рукою сягнути, – розповідає В. Стоїлакі. – Є в нас прекрасні навчально­виховний комплекс «Загальноосвітня школа I – III ступенів – ліцей» і дитячий садок, гарний стадіон і футбольна команда. Практично до всіх садиб жителів підведений природний газ. Звичайно, це було зроблено до мого обрання на посаду сільського голови. Але, якщо говорити відверто, не без прямої участі членів нашої родини – Стоїлакі. Адже мій батько пропрацював років п’ятнадцять головою, а дружина, Лідія Іванівна, близько тридцяти років – бухгалтером Першотравневої сільської ради. Тож моє завдання – не осоромитися, примножити досягнуте моїми попередниками.

Бюджет сільської ради порівняно невеликий, назагал близько 2 мільйонів 100 тисяч гривень. Але використовується вміло й грамотно. Скажімо, вдалося вже обновити в селі майже 1,5 кілометра водопроводу, цілком відремонтувати покрівлю в дитячому садку. У другому півріччі заплановано замінити тут старі вікна на нові – пластикові.

– У нашому дитячому садку «Сонечко» виховуються сто п’ятдесят п’ять дітей, і це не може не радувати, – продовжує Валерій Володимирович. – У той же час ще майже сто двадцять дітлахів не можуть відвідувати дошкільний заклад – і це нас засмучує. Тому депутатами сільської ради ухвалено капітально відремонтувати другу частину будинку й запустити її в експлуатацію. І, запевняю вас, це буде зроблено. Інакше просто не можна. Усі діти мусять прийти до першого класу у всеозброєнні, тобто з певним запасом знань і навичок.

– У центральній садибі мешкають понад 4,3 тисячі чоловік, ще близько 1,4 тисячі живуть у шести селах, що територіально належать до Першотравневої сільської ради, – Міщанці, Новій Ольшанці, Кінному, Зорі Труда, Степанівці, Порті. Чи не залишаться вони за бортом цивілізації. Тобто без світла, води й природного газу?

– Усі села, крім Нової Ольшанки, Міщанки й Степанівки, газифіковані. На сьогоднішній день разом з ВАТ «Одесагаз» займаємося газифікацією населених пунктів. Думаю, що незабаром ми й цю проблему теж розв’яжемо за допомогою районної і обласної влади.

– Газ – це чудово. Але, скажімо, у селі Міщанці, віддаленому від центральної садиби кілометрів на вісім, досі немає водопроводу. Люди користуються привізною водою. Не краще становище з водопостачанням і жителів села Степанівки. А на­дворі вже третє тисячоліття…

– З цією метою виділено кошти з районного бюджету. Так, у Міщанці буде упорядковано артезіанську свердловину й прокладено 2,2 кілометра водогінних мереж. У Степанівці ж поставимо вежу Рожновського, насос і прокладемо 400 метрів водопроводу. Таким чином, люди будуть забезпечені якісною питною водою.

Чимало робиться Першотрав­невою сільською радою для людей літнього віку, ветеранів війни й праці, воїнів­інтернаціоналістів, малозабезпечених пенсіонерів. Буквально цими днями в урочистих обставинах в селі відзначили 90­річчя Віри Григорівни Козаченко. І це не по­одинокий приклад.

Крім того, налагоджено роботу місцевого ЖКГ, що надає різноманітні послуги населенню. Нині за рахунок сільської ради закуплено 250 метрів труб для жителів місцевих «висоток» і зроблено заміну водогінних мереж. Зараз триває підготовка до ремонту каналізаційної системи. Упорядковано місцевий сміттєвий полігон загальною площею 8,5 гектара.

– До речі, – продовжує сільський голова, – нещодавно сільська рада уклала договір з фірмою «Раф­Плюс» на вивезення побутового сміття. Щосуботи до Першотравневого приїжджає спеціальний автотранспорт для збирання з подвір’їв побутових відходів. Вартість послуги невисока – лише 5 гривень на місяць. Тому ми плануємо долучити до цієї справи й жителів інших населених пунктів на території сільради.

– Одне слово, життя налагоджується. А які види на найближчу перспективу?

– Скажу відверто, якщо найближчим часом не запустять Комінтернівську птахофабрику, усім нам буде сутужно. Бо працювати людям практично ніде. А це понад три тисячі працездатних людей – чоловіків, жінок, молодих людей, – які поповнять армію зареєстрованих безробітних.

Рубрика: 
Район: 
Выпуск: 

Схожі статті