Наука, що перемагає кризу
Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України» з'явилася в Одесі у 1936 році. І от уже 75 років інститут залишається головним і єдиним у системі Академії медичних наук. Ім'я його геніального засновника, чудові наукові традиції, унікальні фахівці, які передбачають напрями розвитку сучасної практичної медицини і успішно їх розвивають, без перебільшення, перетворили Інститут на світовий бренд. Його пріоритети у пересадженні рогівки і застосуванні лазерних технологій при лікуванні захворювань очей визнано всіма. Жоден світовий або європейський конгрес з офтальмології не обходиться без представників Інституту Філатова. Це знову і знову підтверджує, що авторитет їхній надзвичайно високий. І навіть криза не перешкодила здатності колективу завжди залишатися на передових позиціях сучасної практичної медицини.
Я добре пам'ятаю, як у 2010 році журналістів запросили на пресконференцію, присвячену маленькій пацієнтці з Ізмаїла, яку вдалося врятувати від пухлини очей, застосувавши зовсім новий підхід до поліхіміотерапії. Суть його полягає ось у чому. Оскільки око є по своїй суті бар'єром, воно надійно захищає себе від потрапляння різних речовин, зокрема і ліків. Тому внутрішньовенне застосування поліхіміотерапії не завжди виявляється ефективним. Крім того, ретинобластоми належать до таких, що швидко ростуть і дають багато метастазів пухлинам. Та й дитячий організм – це, на жаль, не організм дорослого в мініатюрі. Він на все реагує інакше, зокрема і на лікування. Тому, крім стандартного внутрішньовенного введення препаратів, дівчинці було зроблено ін'єкції безпосередньо у порожнину ока, поруч з пухлиною. Результат виявився приголомшливим. Ріст пухлини не тільки сповільнився, але вона почала зменшуватися у розмірах.
– Перші такі роботи були виконані у США та Японії, – говорить директор ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України», доктор медичних наук, заслужений лікар України, член наукових офтальмологічних товариств Великої Британії та Франції, член Американської академії наук Наталя Пасєчникова. – А у Європі першість – за Інститутом очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова. Тепер ефективні сучасні підходи стали у нашому Інституті стандартними у лікуванні хворих з ретинобластомою. Тільки торік таких пацієнтів було понад сто. Ми можемо пишатися тим, що завідувачка дитячого відділення, доктор медичних наук, професор Надія Федорівна Боброва читала лекції у Німеччині. І новий метод там не тільки визнано, але й впроваджено у практику.
Три роки тому, у зв'язку з труднощами пошуку матеріалів для пересадки рогівки, Наталя Володимирівна очолила ініціативну групу щодо створення штучного матеріалу. Починати довелося зі свинячої рогівки. Це дозволило зареєструвати медичний препарат, який зараз широко застосовується на практиці при опіках, подразненнях рогівки.
– У США, Франції, Канаді, Німеччині, Швеції ведуться розробки коллагенової рогівки, – далі говорить Наталя Володимирівна. – Четверо співробітників з нашої ініціативної групи працювали у Швеції. Оскільки за деякими напрямами ми випереджаємо колег, вони навіть запропонували укласти договір про співпрацю. Гадаю, років через два у нас з'явиться штучна рогівка.
Під час цієї роботи, разом з інститутом невідкладної і відновлювальної хірургії ім. Гусака, нам вдалося виростити фібробласти і стовбурні клітини лімба. Тепер треба буде дізнатися: чи можна виростити зі стовбурних клітин лімба рогівку? У популярній медичній літературі такі повідомлення з'являлися. Але на серйозному науковому рівні це ще треба буде з'ясувати.
Опікове відділення, разом з Донецьким інститутом невідкладної хірургії, займається вивченням можливостей застосування стовбурних клітин для лікування опіків очей. Установлено, що в оці є клітини, які мають функції стовбурних, і їх пересадка на уражену ділянку дозволяє запустити механізм відновлення.
Першими у світі, разом з Інститутом електрозварювання ім. Патона НАН України, співробітники вивчають можливості застосування електрозварювання в офтальмології. Методика ця існує давно, з 1994 року. Але використовувалася вона переважно у загальній хірургії, де знайшла дуже широке застосування. Протягом 3 останніх років її застосовують в інституті при лікуванні відшарування сітківки.
У співдружності з Інститутом металофізики НАН України ім. Г.В. Курдюмова розроблено діагностичний прилад, який не має аналогів у світі. Він дозволяє діагностувати захворювання очного дна, внутріочні новоутворення, а потім контролювати ефективність застосованого лікування.
Тепер Сергій Костянтинович Дмитрієв – хірург найвищого класу, який володіє технікою лікування глаукоми, надає допомогу пацієнтам на цілком унікальному обладнанні. Крім Інституту Філатова, воно є ще тільки в одній бельгійській клініці.
Зовсім недавно, коли в гості до одеських колег приїжджали американські офтальмологи, Сергій Дмитрієв продемонстрував, як виконується єдиний прокол і усувається перешкода рухові внутріочної рідини.
Цей метод широко застосовується у США, а от у Європі тільки починає освоюватися. І наш Інститут Філатова знову серед першопрохідників.
Говорячи про дуже популярний сьогодні напрям вивчення наночасток і нанотехнологій, Наталя Пасєчникова називає його більше даниною моді. Адже наноматеріали оточують нас всюди. Провадяться аналогічні роботи і в Інституті Філатова. Всі знають про бактерицидні властивості срібла. З’ясувалося, наночастинки срібла можуть бути досить ефективними при лікуванні запальних захворювань очей. Розроблено 5 нових лікарських форм. Ними уже зацікавилися вітчизняні фармацевтичні компанії «Фармак» та «Дарниця», а також закордонні фірми.
Іноземних фахівців цікавлять як розробки Інституту Філатова, так і можливість провести на його базі дослідження своїх препаратів. Наталя Володимирівна намагається організувати цю співпрацю в межах надання грантів. Оскільки пріоритети в науці забезпечуються комбінацією двох компонентів – можливостей (технічних, фінансових) і людей (ідеї, професійна кваліфікація), то максимальних результатів вдається домагатися при об'єднанні зусиль. Особливо за умов, коли треба знайти шляхи ефективного протистояння кризі. І Інституту Філатова це вдається.
Світлана КОМІСАРЕНКО,«Одеські вісті»
Не завадив би й реабілітаційний центр…
Не багато знайдеться таких сільських медичних установ, як Фонтанська поліклінікаамбулаторія. Всі кабінети в ній від підлоги до стелі облицьовані керамічною плиткою. У хірургічному відділенні, в процедурному кабінеті та кабінетах лікарів стерильна чистота і лад. Є тут добре оснащена лабораторія та відділення «швидкої допомоги».
– Звідки така розкіш? – запитую в головної лікарки поліклініки Євгенії Баланюк.
– Наша поліклініка побудована ще за радянських часів, близько тридцяти років тому, – говорить Євгенія Іллівна. – А на капітальний ремонт кошти в обсязі двох мільйонів гривень виділила Фонтанська сільська рада.
Ремонт, благоустрій, оснащення лікувальної установи всім необхідним виявилися дуже доречними. Справа в тому, що кількість жителів із кожним роком збільшується. На сьогодні, за неофіційними даними, лише у Фонтанці мешкають понад 12 тисяч чоловік. Крім того, лікарі обслуговують жителів сіл практично всього чорноморського узбережжя в Комінтернівському районі – від Фонтанки до Сичавки. Загалом 15 населених пунктів у радіусі 5060 кілометрів.
– Фахівці в нас дібралися грамотні та досвідчені, – веде далі Є. Баланюк. – Майже всі – від терапевта і гінеколога до педіатра і стоматолога – вищої категорії. Велику увагу приділяємо, звичайно, молодому поколінню, адже на обслуговуванні поліклініки близько двох тисяч дітей віком до вісімнадцяти років. Тому у штаті не один, а два педіатри.
– Тактаки і немає у вас уже жодних проблем!
– Чому ж? Треба капітально відремонтувати котельню, одержати новий автомобіль «швидкої допомоги», бо наш майже випрацював свій ресурс.
Обходимо з головною лікаркою кабінети фахівців, знайомимося з персоналом. Неозброєним оком видно, що для медиків тут створені всі умови для роботи. Задоволені й відвідувачі, якщо судити за словами Аліни Козодой, яка прийшла сьогодні на прийом до дільничного терапевта Оксани Книш.
– А що треба зробити ще, на Ваш погляд, щоб поліпшити лікування та підвищити якість обслуговування хворих?
– Потрібно упорядкувати територію та обладнати реабілітаційний центр, тим більше що для цього є хороше напівпідвальне приміщення, – говорить Євгенія Баланюк. – І я впевнена, що за допомогою місцевої, районної та обласної влади нам це вдасться втілити в життя.
Анатолій дністров, с. Фонтанка, Комінтернівський район
