Уже п’ять років поспіль, замість передбачених договором двох з половиною, за підтримки МБРР, який надав Україні позику та грант у сумі понад 100 мільйонів доларів США, Міністерство соціальної політики виконує Проект удосконалення системи соціальної допомоги. Він спрямований на впровадження в усіх місцевих управліннях праці та соціального захисту сучасної єдиної для всіх технології прийому громадян, передбачає значне спрощення процедури звертання людей за призначенням всіх видів соціальної допомоги та покращення умов роботи соціальних установ, які працюють з громадянами. Задля цього мали бути належно відремонтовані приміщення, здійснено їх технічне переоснащення із запровадженням спеціальної інформаційно­аналітичної системи.

Однак, розглянувши результати аудиту ефективності використання у 2010 році коштів на впроваджен­ня цього соціально значущого Проекту, Колегія Рахункової палати констатувала, що Мінсоцполітики разом із Мінекономрозвитку (координатором з реалізації проектів, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями), Мінфіном та Держказначейством не забез­пе­чили своєчасного вико­нання за­пла­нованих заходів у межах його реалізації, зокрема не дотримувалися погоджених з МБРР графіків фінансування заходів Проекту та планів асигнувань зі спеціального фонду Державного бюджету. Тож залучені міжнародні кошти повністю не вибрані, а освоєні – не дали бажаного й ефективного результату. Більше того, відбулося накопичення кредиторської заборгованості у сумі 44 млн грн – і це за наявності фінансових ресурсів! Мінфін та Держказначейство не забезпечили повного та своєчасного фінан­сування заходів Проекту відповідно до передбачених обсягів і термінів. Як наслідок, наприкінці 2010 року на рахунках органів ДКУ зосереджено понад 6 млн грн неосвоєних коштів позики.

Починаючи з 2005 року і по 2009­й включно, вибірка кош­тів позики становила близько 2 відс., і лише у 2010 році обсяги використання позичених ресурсів суттєво зросли і на кінець року досягли 52,6 відс., проте це не допомогло завершити Проект вчасно.

На початок 2011 року ремонти за рахунок позики проведено ли­ше у 70 відс. місцевих управлінь праці. Натомість 100­відсоткової готовності обласних і районних підрозділів Мінсоцполітики до роботи в умовах єдиної технології прийому громадян не досягнуто в жодному регіоні.

Із запланованих на 2010 рік 25 договорів на виконання Проекту укладено лише 11, до того ж із затримкою в середньому на 5 місяців. Із затримкою розпочато закупівлю належного обладнання для місцевих управлінь праці, а передбачене у 2010 році технічне переоснащення приміщень для прийому громадян управлінь праці не завершене.

Так, наприклад, проведеними перевірками у місцевих органах праці та соціального захисту населення Одеської та Херсонської областей встановлено, що вико­нання Проекту здійснювалось у 2010 році на низькому рівні. Відсоток готовності Одеської області для роботи за єдиною технологією становить 71,5 від­сотка, в окремих районах об­лас­ті взагалі не забезпечено оформ­лення проектно­кошторисної документації на проведення ремонтних робіт у приміщеннях уп­равлінь праці та соціального захисту населення. І в результаті до теперішнього часу обслуговування клієнтів цих районів здійснюється на незадовільному рівні.

На реалізацію Проекту у 2010 році було спрямовано 451 млн грн, проте невикористаними залишилися 154 млн грн, або третина із передбачених ресурсів. У результаті незадовільного вико­нання Проекту впровадження інформаційно­аналітичної системи соціального захисту у всіх орга­нах праці України відкладено, а навчання спеціалістів для роботи з цим програмним забезпеченням та за єдиною технологією взагалі скасовано. Більше того – час­тина фахівців з питань надання соціальної допомоги, що були навчені за кошти позики, або звільнилися, або пішли вже на пен­сію.

План закупівель у межах виконання Проекту не дотримувався, тендери провадилися несвоєчасно, умови договорів з постачальниками послуг і товарів не виконувалися у повному обсязі, якість викона­них робіт і надання послуг за ци­ми договорами виявилася незадовільною.

Мінсоцполітики не подолало значних відставань у виконанні ос­новних завдань Проекту, нако­пичених за попередні роки, що у 2010 році змусило його ініціювати чергове рішення про продовження, уже втретє, перенесення терміну завершення Проекту ще на 1,5 року.

Підбиваючи підсумки після розгляду питання, голова Ра­хункової палати Валентин Си­моненко наголосив: «Запо­зи­чені мільйони вкладені в ніщо і в нікуди! Фінансова звітність майже чітка, без зазубри­ни, але де результат? Де зручні для громадян приміщення, де сучасна інформаційна база? Черги, втрати часу, не­вдо­­волення людей – все так і маємо по всій країні. Навіть у столиці Проект не завершили. А кредит уже час віддавати, плюс комісійні – загалом на­бігає майже мільярд гривень. Міжнародні кошти узяли під потрібну соціально важливу справу, плани створили бла­городні. Світовий банк узяв­ся допомогти кредитами та грантами. А ми бездарно, безгосподарно розбазарюємо фі­нанси».