Їдуть лікарі… із села

Під час зустрічі з місцевими журналістами головний лікар Фрунзівської центральної районної лікарні Анатолій Олексійович Левченко з­поміж іншого розповів про чудові умови, що створюються для пацієнтів та медперсоналу. Справді, зміни на краще очевидні, адже за останній рік, відколи ЦРЛ очолив нинішній головлікар, власними силами і ресурсами, з допомогою коштів районного бюджету, проведено значний обсяг робіт.

Та проблем залишається чимало. Серед них А. Левченко назвав недостатнє фінансування медицини – цього року воно в районі зменшилося на понад мільйон. Лікарі працюють практично на «голих» окладах, без надбавок, доплат тощо. Роками не вдається вирішити й кадрове питання. Якщо вакансій середнього медичного персоналу практично немає, то лікарями ЦРЛ забезпечена лише на 50 відсотків.

Щойно відшуміли скромні святкові заходи до Дня медика, як район облетіла звістка про те, що Фрунзівку залишають дві сімейні пари лікарів. Лише за один місяць центральна районна лікарня втрачає чотирьох найважливіших спеціалістів – терапевта, рентгенолога, анестезіолога і педіатра. Що ж спонукало медиків так вчинити? Дізнатися про це докладно мені не вдалося. Чомусь не захотіли лікарі стати героями проблемної публікації і порушити цю тему на обласному рівні.

Одна родина лаконічно мотивувала своє рішення про переїзд до іншої області сімейними обставинами. Як було зазначено в телефонній розмові, у Фрунзівці їх все влаштовувало – і зарплата, і квартирне питання, оскільки молода родина з двома дітьми жила у подарованій батьками квартирі. Але так склалися обставини, що подружня пара була змушена переїхати до батьків у Херсонську область.

У другій сім’ї, яка пропрацювала в ЦРЛ три роки, сказали, що рішення про переїзд до іншого району нашої області далося непросто. Це як маленьке розлучення, що боляче ятрить серце. Тож зараз, коли все майже вирішено, немає сенсу говорити на цю тему. Після бійки кулаками не розмахують.

Слід сказати, що за роки своєї роботи ці медики заслужили неабиякий авторитет серед населення району, багато людей довіряли лікарям своє здоров’я, знаючи, що і діагноз буде правильним, і лікування призначать вірно. Для того щоб втримати таких спеціалістів у Фрунзівці, в нинішньому році з районного бюджету навіть виділили кошти на придбання квартири – через місяць­два родина отримала б ключі від житла. Але і це не вплинуло на рішення лікарів полишити нинішнє робоче місце.

Тепер поміркуймо самі над мотивами медиків. Немало чиновників різного рангу говорять про те, що лікарі неохоче їдуть працювати у сільську місцевість через три основні причини: відсутність житла, погані умови праці та низька заробітна плата.

Щоб вирішити проблему з житлом, в районах запроваджують спеціальні програми, які часто­густо не виконуються у повному обсязі через елементарний брак коштів. А якщо будинок чи квартира й купується, то є немало прикладів, коли з часом вони благополучно приватизуються, продаються і лікарі все­таки їдуть геть.

Тепер візьмемо умови праці лікарів у глибинці. Чомусь не віриться мені, що вони полишатимуть роботу в районному центрі лише через нестачу медичного обладнання. Наприклад, сьогодні фрунзівські медики все ж мають основний набір апаратури.

Отож, нам залишається розглянути рівень їхньої заробітної плати. Коли мені довелося почути, що лікар районної лікарні «чистими» не отримує навіть півтори тисячі гривень, то стає ясно як білий день, чому медики їдуть із села і віддають перевагу роботі в місті, де зарплати на порядок вищі, передбачені додаткові виплати.

Немало досвідчених медиків говорять про те, що сьогодні найголовніше – отримувати достойну заробітну плату, що дасть можливість нормально забезпечувати власну родину.

Олена ХАРЧЕНКО,власкор «Одеських вістей», Фрунзівський район

Для зручності пацієнтів

Близько 200 тисяч гривень зі спецфонду і чотирнадцять місяців наполегливої праці знадобилося колективу центральної районної лікарні, щоб власними силами підготувати приміщення для клініко­діагностичної лабораторії з бактеріологічним відділенням. Ремонтно­будівельні роботи проведені медпрацівниками на високому професійному рівні. Відтепер колектив з 14 фахівців, очолюваний Наталею Кушніренко, працюватиме у комфортних та цивілізованих умовах.

Відкриваючи лабораторію, заслужений лікар України, головний лікар ЦРЛ Григорій Бурлака зазначив, що йому разом з колективом нарешті вдалося втілити у життя одну із своїх ідей. Відтепер кожен житель нашого району зможе пройти повний комплекс клініко­лабораторного обстеження свого організму. Це значною мірою полегшить проходження щорічних медоглядів працівниками освіти та медицини. За словами Григорія Яковича, вартість проведення аналізів, наприклад, бакпосіву, знизиться у порівнянні з аналогічними послугами райсанепідемстанції.

Щиру вдячність головний лікар висловив медперсоналу райлікарні, який день у день трудився, щоб перетворити колишній панський будинок, де останнім часом розташовувалася аптека, на лабораторний корпус. В результаті, під час здачі об’єкта в експлуатацію жодних зауважень не виникло ні у представників райсанепідемстанції, ні у фахівців облСЕС. Правда, клінічно­діагностична лабораторія отримала дозвіл на проведення понад 90 видів досліджень лише на рік, але є надія, що цей термін продовжать до п’яти років.

Представники районної влади – голова райдержадміністрації Олексій Вовк і голова райради Євдокія Байдиш – щиро привітали колектив райлікарні з цією подією, побажали всім працівникам здоров’я і творчої наснаги. Свої слова вони підкріпили подарунком — новеньким пилососом. Долучилися до їхніх привітань в.о. головного санітарного лікаря Олег Михнєвич та голова профспілки медиків району Ігор Кузьків.

Настоятель Свято­Михайлівського храму, протоієрей Іоанн Голубець провів церемонію освячення нової лабораторії.

Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей»,Любашівський район

Фото автора

Материнське молоко – пожива богів

Як уже повідомляли «Одеські вісті», минулої суботи в одеському Міському саду відбулася «Акція одночасного годування біля фонтану». Цього сонячного дня 37 одеситок розташувалися біля знаменитого співочого фонтану та протягом п’ятьох хвилин годували своїх малят грудьми. Примітно, що в цій важливій справі їх прийшли підтримати чоловіки, родичі та подруги. Не залишилася непоміченою ця подія й відпочивальниками, що опинилися на Дерибасівській у саду біля фонтану.

Нагадаємо, що Всесвітній тиждень грудного вигодовування провадиться 1 – 7 серпня в понад 170 країнах світу для стимулювання природного годування малят і поліпшення їхнього здоров’я. Грудне материнське молоко – це найкращий природний продукт, що забезпечує немовлят необхідними для них живильними речовинами.

Що ж усе­таки являє собою жіноче материнське молоко? Як говориться у спеціальній літературі, склад цього продукту воістину унікальний: у ньому містяться вода, білки, жири, вуглеводи, різні вітаміни, мінеральні речовини в найоптимальніших кількості та співвідношенні. Наприклад, у грудному материнському молоці набагато вищий, ніж у коров’ячому, вміст лактози (молочного цукру), яка допомагає дитині засвоювати кальцій. Таурин і поліненасичені жирні кислоти позитивно впливають на зір і центральну нервову систему, лактоферин сприяє найповнішому засвоєнню заліза, а це своєю чергою значно знижує ризик розвитку анемії. Фахівці давно дійшли висновку, що материнське молоко є ідеальним продуктом харчування для немовляти: воно легко переварюється, чудово засвоюється, має постійну температуру й завжди готове до вживання! Ну чим вам не пожива богів?

Крім того, годування грудним молоком – це перша «імунізація» в житті дитини. Воно допомагає захистити маля від інфекційних, шлунково­кишкових і простудних захворювань. Результати досліджень показують, що вигодовування грудним молоком знижує ризик виникнення таких хронічних захворювань, як цукровий діабет і розсіяний склероз. І це вже не міфи, а чиста вам тут наукова істина. У грудному молоці виявлено такі антивірусні чинники, як секреторний імуноглобулін (допомагає боротися з вірусами свинки, грипу та ін.), імуноглобуліни М и GI (активний стосовно респіраторно­синцитіального вірусу), ліпід (бореться з вірусами герпесу, грипу, японського енцефаліту В та ін.), рибонуклеаза (активна до вірусу лейкемії Мурина). Якщо ви гадаєте, що перелічено все, то помиляєтеся: у жіночому грудному молоці можна знайти ще дуже багато цікавого та корисного.

Важливо також відзначити, що паралельно з «Акцією одночасного годування біля фонтану» відбулася безкоштовна лекція консультантів із природного вигодовування, зустрічі груп підтримки мам­годувальниць. Матерям також вручено дипломи «Наймолодший грудничок» і «Найстарший грудничок», а також пам’ятні подарунки.

Любов МЕЛЬНИЧУК