Дрібушечки малі, любі, золоті. . .

«Дрібушечки» – таку незвичну назву має фольклорний ансамбль Савранської дитячої музичної школи. Створений він зовсім недавно, але слава про нього шириться далеко за межами району. Учасники ансамблю стали лауреатами обласного фестивалю­конкурсу «Чисті роси», отримавши за свою композицію найвищий бал. Юні фольклористи також взяли участь в обласному конкурсі вокальних та фольклорних ансамблів учнів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів, що відбувся в Одесі. Повернулись додому із двома нагородами. Колектив посів третє місце у конкурсі, а його концертмейстер Володимир Брицький відзначений Грамотою за високий професійний рівень виконавської майстерності.

Заради справедливості варто сказати, що «мамою» цього колективу є хормейстер Віра Біліченко. На одному із обласних семінарських занять керівників хорових вокальних ансамблів дитячих музичних шкіл наголошували на тому, що потрібно звернути увагу на дитячий фольклор. Безперечно, морально­естетичне виховання стає неповноцінним без вплітання в його канву народної творчості, яка ввібрала в себе тисячолітній досвід українського народу. Свого часу В. Сухомлинський радив використовувати фольклор – могутню виховну силу, що розкриває перед дитиною народні ідеали і сподівання. І справді, народні колективи серед юних вихованців – рідкість. Викладачі місцевої школи не пригадують, щоби раніше тут був такий. Отож ідея з’явилася, а от втілити її в життя було не дуже легко. Як пояснюють В. Біліченко та В. Брицький, готового матеріалу чи рекомендацій для занять за подібною програмою ніде не було. До того ж хотілося, щоби діти співали притаманні їхньому віку пісні, а не виконували дорослий репертуар.

– Думали­гадали, що робити, де підчерпнути інформацію, – розповідає Віра Василівна. – Володимир Семенович «занурився» в Інтернет. Натрапив на дитячу народну пісеньку «Дрібушечки». Згодом так і назвали ансамбль. Від неї відштовхнулися. Зрозуміли, що цього замало і почали підшукувати матеріал для фольклорно­поетичної композиції, включаючи вірші. До речі, окремі рядки римували самі. Поки усім цим займалися, дирекцію школи не повідомляли про свої наміри. Уже після, як зрозуміли, що може дещо вийти, відкрилися.

Відповідальний момент – підбір учасників ансамблю. Фольклор діти в школі не співали. Педагоги розуміли: тому, хто навчений академічного співу, важкувато перейти в іншу манеру. Вирішено набрати найменших – учнів віком від 7 до 10 років. І вдалося все напрочуд чудово. Тепер глядачі залюбки слухають народну композицію «Весна прийшла» у виконанні фольклорного ансамблю музичної школи «Дрібушечки». В цьому колективі одинадцятеро дівчаток. Вони співають, читають вірші, пританцьовують і грають на таких інструментах як сопілка, тамбурин та марака.

В. Біліченко та В. Брицький зазначили, що значну підтримку їм надають батьки вихованців, та найбільшу – мати учасниці ансамблю Насті Задерей.

– Людмила Петрівна Задерей відгукується на будь­яке прохання, – в один голос мовлять педагоги. – Вона навіть їздить з нами на конкурси. І це дуже допомагає. Поки ми уточнюємо програму та інші організаційні моменти, Людмила Петрівна з дітьми, подивиться за ними, одягне, нагодує, якщо треба. Без неї було б скрутніше, – співрозмовники висловлюють вдячність своїй помічниці «на громадських засадах».

Нині Л. Задерей плете для своїх «дрібушечків малих, любих, золотих» носочки­чобітки, оскільки на шкіряні бракує коштів. Та все одно дівчатка на сцені будуть виглядати дуже привабливо.

Радий успіхам своїх вихованців директор дитячої музичної школи Петро Гремалюк. Він залюбки підтримує нові починання викладачів закладу, якщо це йде на користь дітям.

Выпуск: 

Схожі статті