Борис Григорович Воротило займається розвитком садівництва вже 8 років. За цей час встиг добре вивчити галузь і зрозуміти найголовніше – для розвитку промислового садівництва необхідне поєднання організаційно­економічних чинників з технічними та технологічними. Це сьогодні у нього 45 гектарів плодоносного саду, який дає добрі врожаї і надію на перспективу. А до цього було чимало помилок, на яких і навчався, а разом з тим і долав чиновницькі перепони, які не давали змоги працювати на повну силу. Сьогодні він говорить: «Не треба допомагати, тільки не заважайте, дайте змогу запрацювати державній галузевій програмі. І успіх вітчизняному садівництву буде забезпечено».

А поки що на вітчизняному ринку продається 85% яблук зарубіжного виробника. Яблучної сировини не вистачає на соки, сокові концентрати, фруктові десерти, йогурти. Потребують сировини консервні заводи України, зокрема й Кодими, продукція яких користується великою популярністю серед покупців за кордоном. Бо наше яблучко дозріває без застосування величезної кількості хімікатів, і загалом наша фруктово­овочева продукція не містить консервантів, а є натуральною і корисною.

– Незабаром і на Кодимщині можна буде ввести в експлуатацію лінію безвідходного виробництва соків, інтегровані підприємства, де продукція потраплятиме від саду до крамниці, як це налагоджено на Львівщині, Вінниччині. Але спочатку потрібно дати лад промисловому садівництву, відродити і вдихнути в нього життя. Ця справа варта того, – зазначає фермер. – Крім всього, якщо у селі плодоносить садок, отже є і робочі місця для сільських жителів, є цілорічна зайнятість. Тоді у селі залишатиметься молодь. Село житиме і має майбутнє.

Згадуючи свої перші кроки у садівництві, Борис Воротило розповів, як спочатку зазнавав збитків. Гроші вкладав, а віддачі не мав. Однак люди вірили, що галузь в Олексіївці підніметься. Адже Кодимщина завжди славилась щедрими урожаями яблук і наповнювала не тільки свій внутрішній ринок, а й ринки інших міст. І навіть нинішнього зарубіжжя.

Багато цінної інформації фермер бере на семінарах садівників, які провадяться у Вінниці. Адже Вінницька область – лідер в Україні щодо садівництва. Тож не дивно, що фермерське господарство «Борисове», яке очолює Б.Г. Воротило, знайшло свою нішу у промисловому садівництві, а продукція олексіївських садів зарекомендувала себе і смаком, і виглядом, і високою якістю. Цілком закономірно сорти «айдарет», «джа­наголд», «банан» користуються у спо­живачів підвищеним попитом.

Показуючи своє господарство, Борис Григорович похвалився і молодим садом, в якому тягнуться до сонця ще зовсім юні черешні, сливи, абрикоси, яблуні. Він розкинувся на 25 гектарах сільськогосподарських угідь. Це – майбутнє галузі та села.

Яблука в нинішньому році тут і по всій Україні вродили добре. Загалом Україна збільшила валовий збір яблук на 7%. Проте сьогодні яблука подорожчали на 40­50% порівняно з минулим сезоном. При цьому імпортні – додали в ціні набагато більше, ніж вітчизняні. Чому ж ціна на яблука залишається для споживача високою? Як зазначив Прем’єр­міністр України Микола Азаров, залежність від імпорту відкриває двері для цінових сплесків, які на світовому ринку стають тенденцією. Тому держава налаштована відновити потенціал сільськогосподарського виробництва, зокрема садівничої галузі.

За словами Бориса Воротила, працювати на ринку яблук у новому сезоні значно складніше, ніж у 2010 році, тому що конкуренція з імпортом помітно зросла.

– Основними чинниками, що зу­мовлюють коливання цін на ринку плодів і ягід, є сезонність, якість продукції, обсяги реалізації та попиту, асортимент, ціни конкурентів, – наголошує Борис Григорович Воротило. – Найефективнішою системою продажу плодоягідної продукції вважаються оптові та оптово­роздрібні ринки. В Україні такі ринки розвиваються дуже повільно, а подібних до зарубіжних взагалі немає.

– Що робиться у районі для розвитку садівництва?

– Цільової програми розвитку садівництва у районі сьогодні немає. Цим займаються сіль­госптоваровиробники, а вони компетентні з цього питання. Є сподівання, що разом з від­новленням роботи Кодимського консервного заводу питання розвитку промислового садів­ництва стане пріоритетним як на державному, так і на місцевому рівні. Його економічний потенціал значний, тому садівництво має посісти гідне місце, як це було раніше, – поділився своєю думкою начальник районного управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Роман Огін­ський.

Але ж садівництво відіграє важливу роль у зміцненні економіки сільськогосподарських підприємств і господарств, оскільки воно було завжди однією з найприбутковіших галузей. Недарма за радянських часів площа садів в Україні постійно зростала. Садівництво Кодимщини теж базувалося на індустріальній, високоінтенсивній і спеціалізованій основі. Великі промислові сади мали колгоспи, у деяких з них були власні плодоконсервні заводи. За роки незалежності площа садів у Кодимському районі, як і в усій Україні, стала скорочуватися, врожайність – знижуватися. Садівництво стало нерентабельним і цілком природно майже припинило свій розвиток. Причини загальновідомі.

Останнім часом ухвалено кілька документів, спрямованих на відродження і розвиток галузі. Але разом з тим експерти констатують скорочення площ під садами. Крім того, нинішнього року зменшено сезонне імпортне мито на яблука до 5%. Від цього можуть зазнати збитків вітчизняні садівники, вони втратять інтерес до закладення нових садів, а отже і до відродження садівництва. Перспективи галузі сьо­годні залежать не стільки від тих, хто любить і плекає сади, скільки від чиновників, які мають ухвалювати виважені і вірні рішення, що стимулюють вітчизняне виробництво. Тоді українські яблука стануть доступніші і українському споживачеві.