(до 50-річчя першого випуску альманаху)
У музеї К.Г. Паустовського у межах щорічного циклу літературних програм «Наодинці з осінню» відбулася урочиста зустріч, присвячена ювілейній даті художньопубліцистичного альманаху «Тарусские страницы».
Засновник альманаху поет Микола Панченко та його друг Роман Левіта у 1961 році вирішили створити свій районний альманах. Вони обрали Таруський район, де свого часу жили Марина Цвєтаєва, Костянтин Паустовський, Микола Заболоцький та інші літератори. Їхня ідея – зібрати під однією обкладинкою найкращі вірші та прозу, опублікувати їх без цензури і редакторської правки – привернула увагу видатних літераторів.
Натхненником збірника, звичайно, був К. Паустовський, головний упорядницький тягар взяли на себе кінодраматург, критик Микола Оттен та його дружина письменниця Олена Голишева. До редколегії увійшов поет і художник Аркадій Штейнберг, який поселився в Тарусі після повернення зі сталінських таборів.
Хоча збірка не містила нічого крамольного, одразу ж після виходу перших примірників на упорядників звалилася офіційна критика. Незабаром видавців викликали на «промивання мізків» до Секретаріату ЦК по РРФСР. Калузьке книжкове видавництво закрили, його керівництво звільнили з роботи, а Тарусу позбавили статусу районного центру. І все ж таки майже половину запланованого тиражу – 31 тисячу примірників – упорядники встигли випустити. Сьогодні вони стали бібліографічною рідкістю.
Відкривається альманах публікацією нарису К. Паустовського про Тарусу – «Городок на реке». Сюди увійшли й кілька розділів з його другої книжки «Золотая роза», невідомі раніше вірші Марини Цвєтаєвої із присвяченою поетесі статтею Всеволода Іванова та вірші Миколи Заболоцького. Під псевдонімом Н. Яковлєва тут друкувалася Надія Мандельштам, що мешкала в Тарусі. Збірку прикрашали спогади про В. Мейєрхольда та В. БорисоваМусатова, повість тарусянина Ю. Кримова, яка ніколи не публікувався. В альманасі можна знайти вірші та прозу Бориса Слуцького та Володимира Корнілова, Юрія Казакова і Давида Самойлова, Наума Коржавіна і Володимира Максимова, Булата Окуджави і Бориса Балтера…
За спогадами Окуджави, один із офіціозних критиків вигукнув, що розгромну статтю на «Тарусские страницы» можна писати не читаючи, лише за добором імен.
І ось через півстоліття – творчий вечір у нашому музеї. Письменник, журналіст, літературний критик Станіслав Айдінян як завжди вичерпно та аргументовано розповів про життя і творчість Аркадія Штейнберга та про нарис Миколи Бодрова про приватні колекції, які послужили початком заснування в Тарусі художнього музею з відділом краєзнавства.
Представник літературномузичного клубу «Ліра» при Будинку вчених читець Ірина Маракушева схвильовано виконала свої улюблені вірші Булати Окуджави та Миколи Заболоцького. А керівник цього клубу Зінаїда Сагдєєва представила свою поетичну композицію –
