Чимало людей ще пам’ятають, як у Велику Вітчизняну війну фашисти ешелонами вивозили з України родючий чорнозем. Сьогодні цим фактом активно користуються супротивники нинішньої земельної реформи. Ось, мовляв, що очікує нас у недалекому майбутньому. Або ще гірше – прийдуть на українську землю якісь іноземці й стануть латифундистами, яких, певна річ, не турбуватимуть проблеми українських селян.

Ці аргументи – досить спірні. Справді, німці вивозили українську землю на своє нечорнозем’я. Але згодом наш чорнозем деградував там до рівня підзолистих, характерних для Німеччини, ґрунтів. Сьогодні навряд чи хтось повторить такий ненауковий, малопродуктивний досвід.

Що стосується іноземців, то в законопроекті про ринок землі чітко прописано: ділянки сільгосп­призначення не можуть перебувати у власності юридичних осіб і осіб без українського громадянства.

У той же час треба надіти рожеві окуляри, щоб не побачити додаткові витрати й ризики, які з’являться із планованим скасуванням мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Про це багато говорилося під час проведення широкомасштабної кампанії щодо обговорення проекту Закону «Про ринок земель», зокрема і в Одеській області. Прихильники реформи стверджують, що тільки продаж землі зможе залучити інвестиції й створити умови для ефективного власника. З другого боку, як вважають супротивники, землю скуплять магнати. Їм – земля й рента від неї, селянам – найми або безробіття…

Як же сформується цей ринок в Україні після скасування Верховною Радою мораторію на продаж земель сільсько­господарського призначення? Це стало темою заходу, який відбувся в Сімферополі для журналістів півдня України. Його провели Національний прес­клуб «Українська перспектива» (м. Київ) і обласні прес­клуби, зокрема й одеський – «Порто­Франко». У межах презентації проекту «Агроінвест» американського урядового фонду USAID пройшли творчий конкурс журналістів щодо земельної реформи, тренінг і прес­конференція.

Як розповіли представники проекту Марина Зарицька, Павло Кулініч, Олег Стоянов, В’ячеслав Карпенко, він покликаний допомогти українським селянам краще зрозуміти й захистити свої права на землю і правильно розпоряджатися своєю власністю. «Агроінвест» працює в трьох напрямах. Це – підтримка стабільного законодавчого середовища, яке сприятиме розвитку ринкової економіки; стимулюванню доступу аграріїв до фінансування; сприяння розвитку ринкової інфраструктури для малих і середніх виробників.

Обговорюючи земельне законодавство, фахівці відзначили чимало проблем. Так, П. Кулініч сказав, що вже зараз відомо багато випадків, коли на реально існуючий наділ землі видані документи декільком власникам. Як ділити, щоб нікого не скривдити? А якщо врахувати, що розміри ділянок визначалися з великою погрішністю, то можна прогнозувати чимало конфліктів. До речі, фахівці проекту готові допомагати в їхньому вирішенні.

У документі державі віддано пріоритет на купівлю землі. А що далі держава буде робити з нею? Відповіді поки що немає.

Необхідно передбачити консолідацію земельних ділянок. Таку думку висловив на прес­конференції перший заступник міністра агрополітики Криму Микола Полюшкін — власник 7 га землі в Сакському районі. Він вважає, що проблеми в сільському господарстві виникли у зв’язку з тим, що зруйновано великі сільгосппідприємства. Багато селян не в змозі займатися довезенням і реалізацією своєї продукції споживачеві. Звідси й зростання цін на неї.

Це почасти підтверджує й статистика, яку навів у своєму виступі В’ячеслав Карпенко. Сьогодні в Україні фермери і дрібні сільгоспвиробники вирощують 97% картоплі, 85% овочів, 36% виноградної продукції, 80% молока, 45% м’яса… А от доступу до державної підтримки у цих аграріїв немає.

Ще одна проблема – відсутність заготівельних центрів. Уявіть, в Україні близько 60% овочів псується і не доходить на ринок. Проект «Агроінвест» має намір сприяти зміні ситуації.

– Саме тому проект поставив завдання розвитку маркетингових послуг, які можуть бути представлені різними обслуговуючими кооперативами, об’єднаннями, які консолідують у собі малі й середні підприємства товаровиробників, – сказав

В. Карпенко. – Другий етап – створення оптових ринків.

«Агроінвест» готовий надавати не тільки консультативну, але й фінансову підтримку перспективним починанням у агросфері. Співпраця передбачається з об’єднаннями сільгоспвиробників. Консультативну допомогу можна буде одержувати по гарячій лінії та на веб­сайті проекту.

Марина Зарицька акцентувала увагу на тому, що проект готовий допомагати, насамперед, малим та середнім сільгосппідприємствам. Вона порівняла їх з кульбабами, які з труднощами пробивають собі дорогу до життя.

А для життя їм потрібне фінансове підживлення.

– Ми пропонуємо банкам співпрацю, – розповів Олег Стоянов, – за участю наших експертів з метою вдосконалення методології, оцінки сільськогосподарських ризиків, розробки нових кредитних продуктів. Одночасно робота провадитиметься і з сільгоспвиробниками, які бажають скористатися кредитними грошима – як правильно скласти переконливий для банку бізнес­план тощо.

…Цими днями стало відомо, що Верховна Рада ухвалила рішення відправити законопроект про ринок земель на доопрацювання. Швидше за все, процедура продажу землі сільгосппризначення вступить у свої права з 2013 року.