Спорт

спорт

Різдвяний турнір

За традицією щороку в обласній спортивній школі провадиться різдвяний шаховий бліц­турнір (п’ять хвилин на партію).

Цього разу призи виборювали 38 претендентів. За швейцарською системою (дев’ять турів) перше місце посів міжнародний гросмейстер Володимир Єрьоменко, який набрав 7,5 очка з дев’яти. По сім очок вписали до таблиці кандидат у майстри Станіслав Демиденко та 75­річний майстер спорту Олег Мілютін. Вони розташувалися відповідно на другому­третьому місцях.

Три спеціальні призи вручені ве­теранам спорту Олександру Калініну та Віталію Круліку, у яких по 5,5 очка, а також юному кандидату в майстри Тиграну Оветисяну.

Євген Горелюк

Незабутні імена

Пам’ятаєте у класика: «Сужденья черпают из забытых газет…» А що, колись бува й корисно. Якщо не судження почерпнути, то відомості. Відомості про своїх земляків, якими молодим спортсменам Ізмаїла можна й належить пишатися.

Зовсім недавно, наприклад, довідався про те, що легендарний одеський воротар Анатолій Зубрицький познайомився з футбольним м’ячем у Кілії, грав за ізмаїльський «Водник».

У далекі 40­50­ті роки директором ДЮСШ в Ізмаїлі був Яків Михайлович Рабинович, якого справедливо можна вважати батьком не лише ізмаїльської, але й одеської школи тенісу. Найталановитішим і найзнаменитішим у спортивному світі його учнем був Марат Звєрєв, випускник ізмаїльської школи № 1 ім. О.В. Суворова. Донька Марата Наталя у 15 років (!) стала чемпіонкою СРСР (наймолодшою в історії союзного тенісу), увійшла до світової еліти цього виду спорту.

І сьогодні серед найкращих тренерів Одеси з тенісу – вихованці Якова Михайловича Валерій Бахчеван і Олександр Ларін.

Говорячи про «зірок» бессарабського тенісу, не можна не згадати ізмаїльського тренера Йосипа Матвійовича Зільбермана, добре відомого також в Одесі, Ризі, Ізраїлі. Знімок 50­х років, зроблений на корті Радянського Дунайського пароплавства, нам надіслала його донька Дора Йосипівна.

Сьогоднішнім керівникам Ізмаїла варто, на мій погляд, всерйоз замислитися про створення музею спорту. Адже колись, завдяки ентузіастам, у місті був музей футболу. Скільки талановитих лише футболістів зі скромної «галявини» нашого стадіону стартувало в український футбол! Колдаков, Лемешко, Шуйський, Молочков… Усіх «зірок» в одній замітці не назвеш.

Звичним газетним штампом у міських ЗМІ стала фраза: «Ізмаїл – столиця Бессарабії». Ветерани спорту, та й спортивна молодь, хотіли б мати в цій столиці свій музей. Адже ж рік нині який?! Футбольно­олімпійський! Справа, як завжди, за приміщенням та коштами.

Валерій Мессойліді

При готуванні матеріалу автором використано публікації І. Васильєва (Одеса) та В. Бєляєва (Ізмаїл) в ізмаїльській пресі минулих років

Флотський богатир

Імена, дати, спогади… Двадцять п’ять років тому не стало Петра Мітакі, видатного спортсмена, першого майстра спорту СРСР у Бессарабії, вдумливого тренера. А у 1950 році камера зафіксувала красеня­атлета на спортмайданчику. Сьогодні, проходячи вулицею Бендерською в Ізмаїлі повз скромний будиночок тренера, відчуваю, що просто зобов’язаний згадати про одного з його найкращих учнів – Михайла Каірбекова.

Ось його фотознімок. Закін­чив тренування, перетягавши не одну тонну металу, – хвилинний відпочинок біля шведської стінки. У сімейному архіві Каірбекових багато фотографій, де Михайло на помості, бореться з рекордною вагою штанги, працює із двофпудовими гирями, але автор статті вибрав цю. І не випадково. Сьогоднішні силачі, нарощуючи біцепси, часто забувають про розтяжку, мало уваги приділяють розвитку та підтримці гнучкості, еластичності. Мій герой свято шанував не лише розминку, але й затримку, пам’ятаючи про те, що в заключній фазі тренування непогано розслабитися, використовуючи висі, дати можливість відпочити натрудженій спині важкоатлета.

Знову й знову вдивляюся в старе фото. Поза атлета природна, до певної міри розслаблена. Він не «робить» фігуру, не напружує без потреби м’язи, але міць та гармонія відчуваються. Так, за тих часів не користувалися гормональними препаратами, не вживали харчових добавок.

…Пожовкла сторінка газети «Ду­най­ский водник» за 13.07.1962 р. Стаття Фелікса Софронова (штангіст, інженер РДП): «Важковаговик Михайло Каірбеков, виступивши з великим піднесенням, посів друге місце. А команда дунайців на третьому місці серед найсильніших штангістів водного транспорту країни!»

І навіть у такій сильній команді Михайло Каірбеков був унікальним. Вражала його спортивна багатогранність: вільна боротьба, штанга, гирьовий спорт, веслування на шестивеслових ялах, штовхання ядра, метання диска… Чудово скоординований, він, крім важкої атлетики, грав у гандбол, настільний теніс, волейбол. І це за власної ваги близько ста кілограмів!

Багатоборець­спортсмен, а в житті в нього була одна справа – флот. Водолаз ВМФ, матрос, шкіпер на танкерах, електромеханік т/х «Севастополь», потім – у підмінній команді… Двадцять років на важкоатлетичному помості та понад півстоліття в Дунайському пароплавстві.

Наш кор.

Серед лідерів

На чемпіонаті України з баскетболу в суперлізі наближається до завершення друге коло (всіх три). Чіткіше вимальовуються клуби, які претендують на ігри в плей­оф.

Якщо на цей період у минулому чемпіонаті наші команди БК «Одеса» та «Хімік» (Южне) втратили будь­які шанси опинитися у першій вісімці, то зараз вони впритул ідуть за лідерами.

Ігри нового року для представників Одещини склалися вдало. 3 січня БК «Одеса» обіграв «Говерлу» – 101:81, а «Хімік» – «Дніпро» – 92:87.

Через день одесити зустрілися з «Дніпром», і програючи 17 очок, зуміли надолужити упущене за вісім секунд до кінця та вирвати перемогу – 70:67.

«Хімік» вдома також домігся успіху, хоча в першій десятихвилинці поступився «Говерлі» – 26:17. Але потім южненці були господарями на майданчику в прямому та переносному значенні – 84:72.

Тур не обійшовся без несподіванок. Так, «Кривбасбаскет» (Кривий Ріг), що перебуває в нижній частині таблиці, приймав «Азовмаш» і переміг з великим рахунком – 85:57.

Тим часом – третю поспіль гру цього року провела команда БК «Одеса», яка приймала «Черкаських мавп». І знову, як і в двох попередніх поєдинках із «Говерлою» та «Дніпром», одесити домоглися успіху – 100:75.

Решта поєдинків принесли такі результати: «Галичина» – «Говерла» – 97:99, «Донецьк» – «Азовмаш» – 69:57, «Будівельник» – «Кривбасбаскет» – 94:92.

Розташування команд: «Будівельник» – 16 перемог у 21 грі, БК «Донецьк» – 15 перемог (20 ігор), «Хімік» – 15 перемог (22), БК «Одеса» та «Говерла» – по 14 перемог в 22 іграх.

Сьогодні «Хімік» у гостях зустрічається із БК «Донецьк».

Євген АЛЕКСАНДРОВ

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті