Бюджет і програми затвердили

16­та сесія Ананьївської районної ради шостого скликання пройшла злагоджено, конструктивно, хоча і з новорічними сюрпризами. Голова районної ради Микола Балан поздоровив депутатів з новим, 2012 роком та Різдвом Христовим, побажав міцного здоров’я, успіхів у роботі на добро рідного краю. Долучився до вітань і голова районної державної адміністрації В’ячеслав Сербін.

Депутати встановили своєрідний рекорд продуктивності, упродовж години розглянувши 20 питань, серед яких найважливішим було затвердження районного бюджету на 2012 рік.

Начальник фінансового управління районної державної адміністрації Андрій Продан, інформуючи депутатів, зазначив, що загальний обсяг до­ходів районного бюджету на рік про­понується в сумі понад 87 млн грн, в тому числі обсяг видатків загального фонду – у сумі 84 316494 тис. грн та видатків спеціального фонду – 2 млн 750 тис. грн. Обсяг резервного фонду встановлено 100 тис. грн, а на реалізацію державних та регіональних галузевих програм закладено 927 тис. грн. Рішення «Про районний бюджет на 2012 рік» було ухвалено депутатами одностайно.

Також були ухвалені районні програми.

Наприкінці сесії було зачитано депутатський запит Андрія Перемана, в якому він, згідно зі ст. 37 п. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевої ради», запропонував відкликати депутата Ананьївської районної ради Володимира Мунтяна від Точилівського виборчого округу №13 у зв’язку з тим, що той майже не буває на сесіях районної ради. За цю пропозицію проголосували 24 депутати з 26 присутніх (всього в районній раді 30 депутатів). І тепер районна територіальна виборча комісія повинна розглянути на своєму засіданні депутатський запит та виконати усі процедури, передбачені законодавством.

Якщо питання щодо відкликання депутата буде вирішено, відбудуться позачергові вибори у цьому окрузі. Це другий випадок з відкликанням депутата. Кілька років тому за поданням Соціалістичної партії України позбавився депутатського мандата депутат Анань­ївської міської ради.

Володимир Сєдов, Ананьївський район

Фото автора

З громадою та для громади

Відколи нарешті…

Любомирка – одне із сіл району, яке пишається тим, що зростило двічі Героя Соціалістичної Праці, знаменитого кукурудзівника Євгена Вікторовича Блажевського, чиє бронзове погруддя донедавна стояло в селі. Чому донедавна? Та тому, що в одну з ночей він зник із постамента. З обговорення цього сумного факту й почалася наша розмова з Любомирським сільським головою Анатолієм Петровичем Титаренком.

– Сьогоднішнє життя потихеньку привчило нас, на жаль, не дивуватися ніяким проявам людської натури. Але факт цього духовного мародерства виходить за межі людського, – обурено говорить Анатолій Петрович. – Жадоба до наживи будь­яким шляхом штовхає на аморальні вчинки. В одному я твердо впевнений: жителі села до цього ганебного факту жодного стосунку не мають.

Справді, пам'ять про Є.В. Блажевського живе серед любомирців. Старожили його пам'ятають, а люди середнього покоління й молодь чули розповіді про нього, шанують його ім'я. У сільській бібліотеці оформлений пам'ятний куточок, присвячений знаменитому односельцеві.

Прикро, але міліції знайти викрадачів не вдалося. І тепер замість бронзового погруддя встановлено мармурову плиту з портретом Героя, споруджену за кошти голів райдержадміністрації та районної ради Володимира Синька, Олега Бордюжі та сільського голови Анатолія Титаренка.

З екстраординарного випадку наша розмова переходить на повсякденні справи Любомирської сільської громади, яка включає два населені пункти – Любомирку і Муровану – із загальною чисельністю понад 1,5 тисячі жителів.

– Наші два села жодною мірою не можна назвати малоперспективними, та й сільська рада робить усе, щоб вони такими не стали. Судіть самі: у кожному із сіл функціонують школа, дитячий садок, ФАП, бібліотека, 2­3 крамниці, поштове відділення, у Любомирці – клуб. Тож наше завдання – розбудовувати інфраструктуру сіл, – визначає основний напрям діяльності сільський голова.

Усі позитивні зміни відбуваються завдяки спільним зусиллям районних і сільського органів влади, їхній тісній співпраці. Яскравим прикладом тому є Любомирський НВК «школа­садок». Досить тривалий час у селі не працював дитячий садок. Тоді місцева школа була реорганізована в навчально­виховний комплекс «школа­садок». За останні роки перекрито будівлю, відремонтовано їдальню, установлено огородження двору, замінено вхідні двері, вікна в класних кімнатах початкового навчального закладу. Для дошкільної групи закуплено все необхідне устаткування, зокрема меблі, пральну машину, телевізор. Директор Любомирського НВК Радислав Карлович Єрсак особливо підкреслює тісну співпрацю із сільським головою.

– Незважаючи на те, що школа зараз перебуває на балансі районного відділу освіти, Анатолій Петрович у нас частий гість. Тільки за останні два роки придбано багато потрібного, куплено для їдальні нові лави, обладнано комп'ютерний кабінет. Є кольоровий принтер і цифровий фотоапарат. Сільський голова приходить на шкільні свята, найчастіше – з подарунками. Не оминає нас увагою та подарунками й депутат районної ради, її голова Олег Бордюжа, – говорить Радислав Карлович.

Не менше уваги приділяється установам освіти в Мурованій. За рахунок бюджету сільської ради для дитячого садка придбали нову плиту, холодильник, набір посуду, іграшки, установлено новий «гідрофор», проведено воду на кухню. Зараз замовлено технічну документацію щодо заміни в садку вікон і дверей. Також робиться все можливе для збереження у селі школи. У задумах А. Титаренка створення і в Мурованому навчально­виховного комплексу «школа­садок», тим більше що дітей до 6 років налічується до 40 осіб.

Любомирський ФАП забезпечений кваліфікованими кадрами. Розглядається питання про реорганізацію ФАПу в амбулаторію, а це нові можливості для подання якісної медичної допомоги. Для поліпшення якості медичного обслуговування населення рішенням сільради затверджено зручніший для людей графік роботи Мурованського фельдшерського пункту.

Відремонтовано ділянку дороги в Мурованій – ту, яку назвали самі лю­ди, майже півкілометра дороги до Любомирського цвинтаря й церкви, до центру села, і 200 м дороги до школи. Відколи нарешті учні, вчителі, батьки можуть підійти до школи, не потопаючи у багнюці, а по чистій асфальтованій дорозі.

За рахунок сільської ради облагородили територію біля пам'ятника загиблим воїнам. Частково вдалося розв'язати й проблему водопостачання. Це зняло напругу з водою у школі­садку і дало можливість охочим підводити воду до особистих подвір'їв.

А що ж у планах на найближче майбутнє? Сільського голову по­людськи зачіпає те, що приміське сіло Любомирка досі без газу. Газифікація розв'язала б багато проблем. Тому при плануванні «Народного бюджету» на 2012 рік цей об'єкт був основним на сході Любомирської громади.

Що ж, дорогу подужає той, хто йде.

Валентина ПРОХОДА,Котовський район