Або буде, або ні…

Завжди «крихітна держава» – сільська родина – знала, що без годувальниці­корівоньки вона бідуватиме, недоїдатиме. І сьогодні багато залежить від розвитку тваринницької галузі. Та на жаль, поголів’я ВРХ меншає. З огляду на необхідність розв’язання проблеми 2012 рік в Україні проголошено роком молочного тваринництва.

У занепаді тваринницької галузі свою роль відіграють чимало чинників, зокрема ціна на продукцію та тяжкі умови праці. Відчувають їх на собі і ферми Березівського району, який, втім, уперто тримається в лідерах. Наскільки цього­річна сувора зима ускладнила роботу тваринників і якого напряму дотримуватиметься ця така потрібна галузь у районі?

– Навіть складно уявити, як тяжко було щодня обходити по­голів’я та вберегти його, коли температура невблаганно знижувалася. Керівники господарств мобілі­зувалися, вони постійно були поруч зі своїми працівниками у нелегку днину, і тваринники гідно подолали цей тяжкий період. Зимівля минула хоча й важко, проте вдало. Звісно, цей результат – свідчення хорошої підготовки до холодної пори року. Було заготовлено велику кількість кормів. Значну роль відіграла підготовка приміщень, зокрема їх утеплення, – розповідає начальник відділу тваринництва управління агропромислового розвитку РДА Раїса Лазовська.

Керівників управління не полишає турбота стосовно подальшого утримання та розвитку тваринництва. Разом з тим вони провадять тісну співпрацю з майже двома десятками господарств, де є велика рогата худоба. Багато вартий сформований кістяк таких господарств, як ТОВ «АФ «Маяк» (Герой України З.М. Гришко), ПП «Чорногірське» (В.І. Гришаков), ТОВ «АФ ім. Посмітного» (О.О. Родік), ПП «Чеське» (В.С. Швець), ПСП ім. Б. Хмельницького (А.А. Бондаренко), ПСП «Роздо­лян­ське» (С.Г. Іщенко), СФГ «Ім­пульс» (В.М. Бондарець), ТОВ «Основа» (І.І. Буглак), завдяки яким березівські тваринники не полишають лідируючих позицій в області. Загальна кількість ВРХ по господарствах району складає чотири з половиною тисячі голів, з них майже дві тисячі корів дійного стада.

Найстабільніше працюють ТОВ «АФ «Маяк» і ПП «Чорногірське». Тут керівники зуміли зберегти найбільше поголів’я. У «Маяку» утримується 1500 голів української червоно­рябої молочної породи, з яких дійне стадо складають 570 корів. У «Чорногірському» – 1450 голів, з яких дійних корів – 600. З року в рік цим господарствам вдається отримувати чудові результати – понад 4 тонни молока на корову.

Значні надії на розвиток подають сільгосппідприємства ім. Посмітного та «Основа», які закуповують племінних телиць для покращення генофонду. Нині вони беруть участь в обласній програмі з розвитку тваринництва, що передбачає реконструкцію молочних ферм.

В той час, коли інші господарства області зменшують поголів’я, ТОВ «Основа» його нарощує – і цьогоріч планує довести кількість корів до 250, а в перспективі утримувати дійне стадо до 600 голів. Нещодавно Іван Буглак закупив у Криму півсотні племінних телиць і планує придбати ще близько ста голів та нарощувати поголів’я за рахунок власного відтворення ВРХ. На поточний рік у планах господарства – впровадити механічне доїння.

– Дана галузь вельми потрібна в економіці та життєдіяльності як країни загалом, так і окремого господарства. І хоча нині умови для розвитку тваринництва несприятливі, я не вбачаю іншого майбутнього, іншого шляху, – підкреслює Іван Буглак.

На жаль, не всі керівники з такою діловою налаштованістю дивляться в майбуття, і вони цього не приховують, а нині просто чекають змін. Передусім виробників не влаштовує ціна: в середньому по району за літр молока дають лише 3,30 грн (з ПДВ). Собівартість невпинно зростає, бо дорожчає геть усе – пально­мастильні матеріали, газ, електроенергія, підвищується заробітна плата. Тільки продукція, яка дістається тяжкою працею, залишається ніпочім.

– Такий спосіб, яким працювали ферми з десять років тому, вже неприйнятний. Насамперед треба працювати над продуктивністю. У нашому господарстві майже дві сотні племінних корів, від кожної отримали понад 5 тонн молока на рік – удвічі більше, ніж зазвичай. Тобто за рахунок племінної породи ми збільшуємо надої молока, – розповідає керівник ТОВ «АФ ім. Посмітного» Олександр Родік. – Крім того, значна увага приділяється якості молока. Завдяки збалансованому раціону вдається досягнути найкращої калорійності та жирності. Ми маємо бажання наростити поголів’я, проте це неможливо без підтримки, тому і сподіваємося, що обласна програма цьогоріч діятиме.

Наші люди терплячі та вина­хідливі, вони вміють вірити та чекати, проте невідомо, наскільки вистачить такої сили духу… Утім, не потрібно багато уяви, аби зрозуміти, чим може обернутися для держави втрата тваринницької галузі...

Наталія САМОЙЛЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Березівський район

Настрій невеселий,

та рук не опускають

Досвід кращих поважай – збереш добрий урожай. Саме цей мудрий народний вислів став лейтмотивом дводенного семінару­навчання, що був організований для керівників та фахівців сільськогосподарських підприємств ра­йону. Відкриваючи заняття, голова райдержадміністрації Павло Степанович Шестопалюк відзначив непросту ситуацію на полях, що склалася через несприятливі погодні умови осені та зимового періоду. Тому для пошуку оптимальних подальших кроків на семінар запросили вчених, спеціалістів­практиків, які мають значний досвід роботи в цій галузі.

Завідувач відділу селекції та насінництва Одеського селекційно­генетичного інституту, академік НААНУ Микола Литвиненко радить головну ставку при вирощуванні врожаю робити на озимину. Демонструючи з допомогою слайдів технологічні особливості вирощування пшениці, вчений дав рекомендації щодо нових сортів, які адаптовані для нашого регіону.

Говорячи про стан озимого клину на території Одещини, вчені селекційно­генетичного інституту відзначають, що більша частина посівів пшениці добре пережила зимову негоду, хоча й перенесла дуже значний температурний стрес. Гірші справи з озимим ячменем – чимало площ підлягають пересіву.

Наступний блок семінару був присвячений вирощуванню ярих культур. В умовах пересіву площ це питання є досить актуальним для сільгоспвиробників. Орієнтуючи хліборобів на попит світового ринку, промовці розповіли про технологію вирощування сорго, ознайомили із сучасними гібридами соняшнику та кукурудзи, говорили про нові перспективи отримання високих врожаїв із допомогою карбамідо­аміачної суміші.

З великою цікавістю аграрії сприйняли виступи головного агронома ФГ «Туманове» з Павлівки Святослава Нереуцького та голови ТОВ «Колос» із Великомихайлівського району Юрія Яловчука про передовий досвід господарювання. У цих людей справді є чого повчитися, адже методом власних спроб і помилок вони змогли досягнути вагомих результатів своєї праці на землі.

Доволі жвавий діалог виник на семінарі під час обговорення карантинного стану району. Про це говорив державний інспектор Ігор Ковалевський. Ведучи мову про розповсюдження амброзії, американського білого метелика та повитиці, учасники семінару порушили проблему боротьби з карантинними рослинами на рівні держави. Адже неможливо знищити ту ж амброзію лише силами населення. Ця шкідлива для здоров’я людей рослина густо заполонила узбіччя ґрунтових доріг та лісосмуг, до обкошування яких часто­густо руки не доходять. Тож накладенням карантину справу не вирішити, потрібні дієвіші заходи на державному рівні.

На завершення роботи семінару заступник голови РДА Сергій Мартинюк і начальник управління агропромислового розвитку Юрій Павлов запросили присутніх до обговорення нагальних проблем. Так, директор СФГ «Роксолана» Мико­ла Чеховський переймався проблемою з про­довольчою пшеницею:

– Якщо не буде відповідної цінової політики в умовах шаленого подорожчання пального, добрив і запчастин, то хлібороби нічого не зможуть вдіяти. Відомо, що хліб – це продовольча безпека держави. Але чому забезпечувати її будуть за наш рахунок?

Директор ТОВ «Правда» Станіслав Ні­кон сказав:

– Безумовно, в отриманні кінцевого результату нашої праці десь винна цінова політика, десь – підвела природа. Але завдяки таким семінарам ми бачимо, що при більш­менш рівних умовах є непогані показники. Щодо нинішньої політики, то вже сьогодні дзвонять зернотрейдери і кажуть, що ціна на пшеницю падає, і взагалі нею зараз не цікавляться. Є попит на інші культури. Тож уже зараз можна зробити висновок, що хлібороб у жнива буде у збитках. Про тваринництво взагалі не хочу говорити. У магазині пляшка чогось біленького, що за кольором нагадує молоко, коштує 10 – 12 гривень. А людям кажуть, що будуть приймати по 2 гривні за літр, а то й менше. Тож не треба чекати, що в таких умовах спостерігатиметься розвиток сільського господарства. Втриматися б на плаву.

Ось такі невеселі настрої зараз мають сільгоспвиробники району. Але ніхто не опускає рук, розуміючи, що кожен хліборобський рік має певні особливості, деякі плюси та мінуси. Враховуючи це та беручи до уваги досвід найкращих аграріїв, впроваджуючи у практику їхні рекомендації, можна домогтися непоганих результатів праці. У цьому переконані найкращі хлібороби району.

Олена ХАРЧЕНКО,власкор «Одеських вістей», Фрунзівський район