Сліди зими суворої…

Відбулася чергова науково­практична конференція аграріїв області на тему: «Про підготовку та проведення комплексу весняно­польових робіт 2012 року з урахуванням ситуації на посівах озимих культур». Після її завершення наш кореспондент зустрівся з основним доповідачем на цьому заході – першим заступником начальника Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Іваном Васильовичем ПАНЧИШИНИМ.

– На цій зустрічі, – сказав Іван Васильович, – представники районів заслухали не тільки виступи наших шановних академіків – Миколи Антоновича Литвиненка і Анатолія Адамовича Лінчев­ського. Своїми міркуваннями про ситуацію, що склалася на полях, поділилися Георгій Гаврилович Чиклікчи – керівник СВК «Дружба» Саратського ра­йону, його колега Михайло Афанасійович Стоєв із СВК «Єнікей» Кілійського району, фермер Микола Петрович Чеховський із Фрунзівського району та інші.

Незвичайні для нашого регіону холоди – 28 градусів морозу на півдні області і до 36 на півночі – згубно позначилися на посівах озимих культур. До того ж зима в семи центральних районах Одещини була практично безсніжною.

Згідно з попередніми прогнозами, загибель посівів озимих зернових складе 200 – 250 тисяч гектарів. Це, вважайте, 25 – 30 відсотків. Ще більше постраждав ріпак. Він зберігся лише на половині площ.

– Як же складатиметься ситуація далі?

– Є два варіанти її розвитку на озимому полі. Перший: якщо весна буде затяжною, із частими дощами, рослини почнуть створювати вторинну кореневу систему, кущитися й дадуть нормальний урожай. Таке, на жаль, буває досить рідко.

Імовірніший другий ва­ріант. Зараз спостерігається стрімкий перепад температур. Рослини в результаті стресових ситуацій втрачають енергію росту й розвитку, починають жовтіти й випадати. Цього слід очікувати, насамперед, у тих районах, де не було снігу або його покрив був досить незначний.

Слід остаточно визначитися щодо кожної ділянки й вибрати варіант: підсівати посіви або повністю їх переорювати й готувати поля до нової сівби.

– Отже, належить негайно збільшити яровий клин?

– Скоріш за все, так воно й буде. Якщо в інші благополучні роки ми під ярові займали до 750 тисяч гектарів, то цього року доведеться виділити понад один мільйон. Збільшаться площі під яровий ячмінь, кукурудзу на зерно, просо, сорго, овес та інші зернові й зернобобові культури. Відновиться після тривалої перерви масова сівба цукрового буряку під замовлення Заплазького цукрового заводу.

– Це запотребує величезних додаткових коштів.

– Для проведення весняного комплексу польових робіт аграріям потрібно вишукати 2,3 мільйона гривень. Звичайно, таких грошей у селян сьогодні немає. Їм необхідно поповнити обігові кошти кредитами мінімум на 300 мільйонів гривень.

Отримано лише п'яту частину необхідної позики. Вісім районів дотепер взагалі не оформили необхідних документів. Багато хто очікує державної дотації – компенсації за загиблі посіви. Але коли дадуть і скільки, стане відомо не скоро. А польові роботи відкладати не можна.

– Фінансові труднощі – проблема серйозна, але явно не остання…

– Як відомо, будь­яка посівна починається з підготовки насіння. У за­гальній кіль­кості їх заготовлено цілком достатньо. Але в Балт­­ському, Котовському, Миколаївському, Реній­ському і деяких інших районах значна частина посівного матеріалу ще не пройшла перевірку в контрольно­насіннєвій інспекції. Особливо тривожне становище склалося у Великомихайлівському районі, де, за даними інспекції, у наявності лише третя частина необхідного кондиційного насіння.

– А як справа із добривами?

– Необхідний обсяг – 140 тисяч тонн. І знову доводиться називати відстаючих. Так, у Ренійському, Саратському, Іванівському, Білгород­Дніст­ровському районах забезпеченість необхідними добривами становить лише 40 – 70 відсотків.

Дбайливі господарі вже встигли внести «вітаміни родючості» на всій площі. Але є й такі, які не підживили рослини навіть на половині озимого клину.

Не таємниця, що деякі хлібороби бояться вносити добрива під майбутній сумнівний урожай. Нагадаю їм: добрива за будь­якої ситуації залишаться в полі, навіть якщо там доведеться провадити пересівання.

– Отже, грамотні господарі взялися за справу, а дехто намагається всі біди списати на холоди?

– Або ж забувають про інші наслідки заморозків. Аномальні погодні умови, звичайно, призведуть до засмічення посівів, які потрібно захистити від хвороб і шкідників. Про це хочу ще раз нагадати фахівцям і керівникам сільгосппідприємств Ананьївського, Арцизького та Роздільнянського районів.

А як, скажіть, можна вести успішно польові роботи в Любашівському, Тару­тинському, Микола­ївському і деяких інших районах, де пально­мастильних матеріалів заготовлено лише на одну третину від потреб? До речі, подібні проблеми там і з бензином.

– Що б Ви порекомендували селянам на завершення нашої розмови?

– Гадаю, що минула конференція, рекомендації представників науки, обмін думками допоможуть фахівцям на місцях краще розібратися в ситуації, що склалася. Скажімо, поле, де врожайність не буде перевищувати 20 – 25 центнерів з гектара, не забезпечить навіть мінімальної рентабельності. Тому тут скоріш треба визначитися з пересіванням озимих. Формуючи набір культур на весняному полі, потрібно, насамперед, виходити з того, що ми повинні забезпечити намічений валовий збір зерна. Тому особливу увагу треба приділити посівам кукурудзи. І припиняти нові спроби стрімко збільшити посіви соняшнику.

– Дякую за розмову.

Степан СЕРБІНОВ,«Одеські вісті»

Мы уверенно смотрим в будущее!

Об итогах работы и планах развития мы беседовали с Алексеем Николаевичем Дубилеем, финансовым директором одного из крупнейших предприятий области – ПАО «Одескабель».

– Алексей Николаевич, расскажите, что предлагает завод «Одескабель» украинскому рынку на сегодняшний день? Как планируете развиваться?

– Сегодня мы предлагаем украинскому и зарубежному потребителю более 3500 маркоразмеров кабелей и проводов. Исторически сложилось, что за 63 года деятельности завода основным направлением производства является телекоммуникационный сектор. Более 20 лет назад завод «Одескабель» был первым в СССР в изготовлении волоконно­оптических кабелей связи, а опыт производства LAN­кабелей превышает десятилетие, причем ассортимент LANов очень широк (от 3­й до 7­й категории, в том числе многопарные кабели до 100 пар).

В последние годы ПАО «Одес­кабель» заметно расширил ассортимент предлагаемых силовых кабелей:

– кабели силовые с изоляцией из сшитого полиэтилена среднего напряжения;

– самонесущие изолированные провода СИП;

– кабели силовые с изоляцией из сшитого полиэтилена низкого напряжения;

– кабели низковольтные с ПВХ­изоляцией;

– кабели контрольные;

– провода и шнуры бытовые.

В числе новых разработок завода – нагревательные кабели для электроотопления, применяемые в системах «теплый пол» для обогрева помещений, для систем снеготаяния и антиобледенения (в том числе для открытых поверхностей крыш, тротуарных покрытий, стадионов), а также систем отопления теплиц и парников и т.д. Специалисты отмечают, что нагревательная группа кабелей в настоящее время вызывает большой интерес у строительных компаний и частных потребителей при проектировании рациональных систем электроотопления жилья и других помещений и территорий.

– Как Вам работается в условиях нестабильной экономики?

– Конечно, нам тяжело, кабельное производство металлоемкое и наша ценовая политика напрямую зависит от стоимости цветных металлов на европейских биржах, сейчас цены рекордно высокие. Кроме того, наша продукция высокотехнологична и подвержена быстрому моральному старению, поэтому мы должны непрерывно развиваться: разрабатываем новые кабельные конструкции, закупаем новое оборудование, открываем новые цеха, а это огромные средства, и в условиях нестабильности сложно спланировать сроки окупаемости этих вложений.

Также к основным проблемам, которые ПАО «Одескабель» не может решить на протяжении нескольких последних лет, относится то, что в проекте Генерального плана застройки города Одессы нынешняя территория завода «Одескабель» обозначена как будущая зеленая зона, что увеличивает риски при планировании будущих инвестиций в техническое перевооружение завода в долгосрочном периоде.

С другой стороны, радуют некоторые положительные сдвиги в работе с проверяющими органами. В частности, более конструктивным стало сотрудничество с органами налоговой службы.

– Расскажите подробнее, в чем произошли существенные изменения?

– Нам, как любому субъекту предпринимательства, очень важно сокращение количества налоговых проверок, ведь чем меньше проверок, тем больше времени и сил остается на решение основных бизнес­вопросов. Сейчас на нашем предприятии количество проверок существенно уменьшилось. Также удобна введенная система автоматического возмещения НДС, в результате работы с которой процесс возмещения существенно ускорился. Основные плюсы введенной системы – это автоматизация и минимизация «человеческого фактора». Сегодня мы можем в полной мере оценить преимущества автоматического возмещения НДС.

Наконец, создается Цент­ральный офис крупных плательщиков налогов. Дело в том, что большой бизнес – самый сложный, но, в то же время, самый важный сегмент рынка. Он обеспечивает около 70% доходов бюджета. С переходом на обслуживание в Центральный офис упрощается цепочка коммуникаций. Существенно ускорится принятие решений в Киеве, а не в областных центрах, как это было раньше, уменьшится административная нагрузка на бизнес.

Для успешного функционирования бизнеса, помимо высококвалифицированных финансистов на крупных предприятиях, требуются профессиональные специалисты в области налогового контроля со стороны государства, которые могут обслуживать нас по наивысшему стандарту. Наши бухгалтера отмечают, что обслуживание в Специализированной инспекции по работе с крупными налогоплательщиками в г. Одессе позволило получить предприятию полный спектр обслуживания, а после создания Центрального офиса крупных плательщиков ожидаем «эксклюзивного сервиса». Мы положительно относимся к таким инициативам государственной налоговой службы для крупных плательщиков, как разработка «электронных кабинетов налогоплательщика» и внедрение электронной системы «горизонтальный мониторинг», которые минимизируют «человеческий фактор», позволяя оперативно получать любую информацию в системе он­лайн и данные о начисленных налогах. И далее, не отходя от монитора своего компьютера, возможно, оформлять готовые формы платежных документов и отчитываться перед инспекцией об оплате налоговых отчислений.

– Удалось ли Вашему предприятию достичь докризисных показателей деятельности?

– Сегодня украинские потребители получают 60 – 80% продукции ПАО «Одескабель», показатель экспорта в страны СНГ и ЕС – 20­40%. Активными потребителями нашей продукции много лет являются все ведущие операторы связи в Украине: «Укртелеком», «Транстелеком», «МТС», «Киевстар» и др.

До 2008 года мы наблюдали развитие украинской экономики и инфраструктуры страны в области строительства и телекоммуникаций, в соответствии с этим у нас был активный рост заказов. В кризисный период большинство государственных и частных проектов было приостановлено, это напрямую отразилось и на наших финансовых показателях. В настоящее время ситуация потихоньку стабилизируется, и в 2012 году, если нам удастся внедрить запланированные инвестиционные проекты, можно будет говорить о достижении показателей докризисного уровня.

– Каковы Ваши планы на будущее?

– В производстве мы всегда делали упор на качестве выпускаемого кабеля. При покупке продукции завода «Одескабель» потребитель уверен в надежности, безопасности и долговечности приобретаемого электротехнического изделия. Мы гарантируем бесперебойную работу и пожаробезопасность наших кабелей в течение нескольких десятков лет.

В ближайшие 2­3 года ПАО «Одескабель» намерено уверенно удерживать свое место в группе ведущих предприятий­производителей кабельно­проводниковой продукции в Украине и странах СНГ. В 2012 г. на предприятии планируется инвестировать не менее 20 млн грн собственных средств на дооснащение мощностей по производству волоконно­оптического кабеля и цеха нагревательного кабеля.

Наш корр.