Перспективи розвитку. Які вони?

У Котовську відбулась робоча виїзна нарада під керівництвом першого заступника голови обласної державної адміністрації Наталії Чегодар. Основними питан­нями, що були роз­глянуті під час засідання, стали перспективи розвитку промисловості районів облас­ті у ниніш­ньому році, наповнення місцевих бюджетів адміністративно­територіальних одиниць та їх використання з урахуванням забезпечення «Народного бюджету».

У нараді взяли участь керівники струк­турних підрозділів облдерж­адмі­ністрації, промислових підприємств міста Котовська та восьми районів, територіальних під­розділів органів виконавчої влади адмі­ністративно­тери­торіальних одиниць, зо­крема ДПС в Одеській області, міських та районних державних податкових інс­пекцій.

Офіційний захід стартував по­ділово­му і в такому руслі пройшло обговорення всіх вагомих проблем. Промовці не тільки озвучували наболіле, а й вказували шля­хи виходу з ситуації, що склалася на тому чи іншому виробництві, в районі, говорили про можливості відкриття нових технологічних ліній, підприємств. Разом з тим висвітлювалась ефективність введення в експлуатацію виробничих потужностей. Це нові робочі місця, з появою яких буде змінюватись на краще демографічна ситуація у районах, зростатиме соціальний захист населення.

Було чим поділитися з присутніми ви­конувачці обов’язків міського голови м. Котовська Наталії Власюк, адже низка підприємств міста відома і прибутковістю, і високою якістю продукції. Голова Балт­ської райдержадміністрації Василь Ба­банський висловив свою точку зору щодо шляхів нарощування економічного потенціалу району. Зокрема, за рахунок розвитку легкої промисловості (у районі працює два швейних цехи), відкриття підприємства з виробництва плугів для землеробства. А Кодимський район очікує значних прибутків до бюджету від роботи закритого акціонерного то­вариства «Соковий завод «Кодимський». Саме це підприємство голова РДА Свя­тослав Огінський назвав найбільшою перс­пективою району. Планують кодимці також наростити потужності лісового господарства району. Керівник виконавчої гілки влади Красних Окон Микола Лемищук сподівається позитивних змін від розробки вапняків.

Присутні почули багато цікавого про роботу Котовського хлібозаводу, меблевої фабрики. Директори цих підприємств вказали на плюси і мінуси харчового та промислового виробництва, про те, які заходи допомогли б працювати без­перервно, ефективно.

Всі, хто визначив коло проблемних питань своїх районів, підприємств, заручилися підтримкою.

Любов КУЗЬМЕНКО,власкор «Одеських вістей»

Нафтові ігри

Цими днями Експертно­аналітична група (ЕАГ) із питань функціонування ринку нафти, нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості при Кабінеті Міністрів України ухвалила збільшити ціни на 0,1 гривні за літр як на бензин, так і на дизпаливо, але в межах рекомендованого ЕАГ коридору.

Проте ціна на ПММ по­в’язана і з іншими чинниками. Зокрема і з тим, що 2005 року було знято податки на їх імпорт, а внутрішній ринок України став цілком орієнтований на об’єктивні світові ціни.

Про це йшлося на прес­конференції, яку провів провідний фахівець компанії «TeleTRADE» Богдан Терзі. За його словами, нинішній статус­кво на нафтовому ринку склався після 1985 року, коли ціна на вуглецеве паливо стала визначатися не картельними зборами, як це було раніше, а на біржі, з урахуванням попиту та пропозиції. Причому всі великі нафтові контракти укладаються на провідних світових біржах Нью­Йорка та Лондона, меншою мірою – на азіатських, зокрема в Сингапурі.

Ситуація на цьому ринку ще більше ускладнилася після недавньої світової фінансово­економічної кризи, вважає аналітик. Щоб не допустити банк­рутства провідних банків США й економіки загалом, Федеральна резервна система (ФРС) запустила друкарський верстат. Емісія склала близько 4,5 трильйона доларів США, які, щоправда, не були пущені просто в оборот, щоб не розкрутити інфляційний процес, а спрямовані на підтримку великих фінансових установ.

Проте біржі одразу від­реагували на приплив коштів. Богдан Терзі повідомив, що зараз на провідних торговельних майданчиках щодня продається та купується 230 мільйонів барелів нафти, при тому що потреба в ній світової економіки в три рази менша!

Таким чином, можна впевнено говорити, що на нафтовий ринок вийшов спекулятивний капітал. Його власники укладають довгочасні ф’ючерсні контракти на нафту. Тобто вони можуть одержати даний продукт у фізичному вигляді або дочекатися, коли ф’ючерс зросте в ціні, і перепродати його, заробивши на різниці чималу суму. Причому частка спекулятивного капіталу на ринку сягнула вже двох третин від його загального обсягу, утворюючи так званий фінансовий міхур, який рано чи пізно лусне. А це, своєю чергою, загрожує черговою фінансово­економічною кризою.

Крім того, не можна забувати й про інші чинники, підкреслює Богдан Терзі. Так, практично всі попередні глобальні рецесії були викликані гео­політичними потрясіннями на Близькому Сході та неминуче призводили до стрімкого стрибка цін на нафту. 1973 року війна Судного дня між Ізраїлем і арабськими державами викликала глобальну рецесію з одночасною інфляцією у 1974­1975 роках. Іранська революція 1979 року призвела до стагфляції 1980­1982 років. А іракське вторгнення до Кувейту влітку 1990 року призвело до глобальної рецесії 1990­1991 років…

Нині напруження виник­ло у зв’язку з іранською ядерною програмою. Із­раїль має намір завдати удару по близькому сусідові та супротивникові вже цього року, однак поки що не знаходить підтримки адміністрації Обами. Найімовірніше, на думку аналітика, війна з Іраном не розпочнеться до президентських виборів у США, які відбудуться в листопаді поточного року.

Проте ця обставина навряд чи позначиться позитивно на вартості нафти й нафтопродуктів в Україні, вважає Б. Терзі. Тим більше що, крім світових тенденцій, тут є свої складові ціни на них – податки, акцизи, «відкочування», нарешті, котирування долара: що він дорожчий, то вища ціна на ПММ. І чи зможе Нацбанк утримати його на нинішньому рівні?

Анатолій МИХАЙЛЕНКО,«Одеські вісті»