Що, де, коли

- Учора розпочалися ігри четвертого туру чемпіонату України з футболу прем’єр­ліги. Цього дня «Говерла» зустрічалася із «Зорею».

Сьогодні пари склали: «Кривбас» – «Динамо» і «Карпати» – «Таврія».

Завтра «Чорноморець» у Полтаві зустрічається з «Ворсклою». Початок о 19 годині. Також грають: «Металург» (Запоріжжя) – «Іллічівець», «Арсенал» – «Дніпро», «Металург» (Донецьк) – «Металіст».

6 серпня «Волинь» приймає «Шахтар». Початок о 19 годині.

- Сьогодні стартує друге, завершальне коло чемпіонату області з футболу 23 команд трьох територіальних зон.

У південній зоні, де ФК «Зоря» – одноосібний лідер, зустрічаються: ФК «Тарутине­2» – «Арцизець», ФК «Зоря» – «Дунай», «Славія» – «Кілієць».

У центральній зоні попереду «Бессарабія». Тут пари склали: «Прогрес» – збірна Овідіопольського району, «Бессарабія» – «Хаджибей», «Тірас­2500­Портовик» – ФК «Березівка», «Чорне море» – «Спартак» (Роздільна).

У північній зоні турнірну таблицю очолює «Деніс­Фарм». Тут грають: «Деніс­Фарм» – «Атлетик», «Пітер» – «Агросвіт», «Любава» – ФК «Балта», ФК «Кодима» – «Динамо» (Ананьїв).

Повсюдно початок матчів о 16 годині.

Євген ГОРЕЛЮК

Воістину подвиг

На ювілейному, десятому, Міжна­родному спортивному фестивалі інвалідів «Балтське літо» я познайомилась з людьми, які мають величезну силу духу і силу волі. А до цього я думала, що це тільки у кінофільмах людей з обмеженими фізичними можливостями наділяють такими вольовими рисами характеру, які дають їм можливість виходити переможцями у двобоях з недугами і сягати вершин життєвих і спортивних. Та ні ж! Ось вони, живуть поруч! Знайомтесь!

Директор районного фізкультурно­спортивного центру інвалідів «Фенікс» Олег Соколов – один із основних організаторів і засновників фестивалю «Балтське літо», який бере свій початок з 1998 року. Тоді Олег вперше переміг у Міжнародному турнірі в Києві у перегонах на візках. Тоді ж прийшла ідея започаткувати фестиваль. Спочатку були тільки турніри з трьох видів спорту. Та згодом розширились до 7 – баскетбол, регбі, боча, дарсинг, настільний теніс, слалом, спортивна рибалка. І все це на візках.

Я була свідком справжньої азарт­ної боротьби і бажання перемогти, і вміння порадіти за свого колегу. Бурхливі оплески, вигуки «браво!», радісний сміх і щастя в очах – це потрібно бачити, щоб відчути як пульсує життя в цих людях, прикутих до інвалідних візків.

Вже давно фестиваль набув статусу міжнародного, і до Балти приїжджають спортсмени з Молдови, Білорусі, Росії і, звичайно ж, із наших міст та регіонів – Києва, Одеси, Донецька, Севастополя, Дніпропетровської, Чернівецької, Львівської, Луганської, Херсонської, Миколаївської областей. За ці роки і Олег Соколов здобув почесні звання чемпіона України з настільного тенісу, з плавання, з легкої атлетики. Сьогодні він неодноразовий призер чемпіонату України з баскетболу, неодноразовий переможець міжнародних турнірів у Росії, Білорусі, Польщі, Молдові.

Згадуючи насичені спортивними турнірами дні «Балтського літа», Олег висловлює щиру вдячність всім, хто сприяв у проведенні ювілейного Міжнародного спортивного фестивалю інвалідів. Особливо першому заступнику голови Одеської обласної ради Миколі Тіндюку. Завдяки його піклуванню облрада виготовила 100 футболок і вимпели з символікою «Балтського літа» і спортклубу «Фенікс». Символіку, яка вражає естетичним смаком і творчістю, розробив Максим Барбанов (м. Чернівці) – член збірної України з баскетболу.

Назвавши багатьох людей, які вно­сять вагомий внесок у розвиток фізичної культури і спорту серед інвалідів, Олег скромно промовчав про свою маму Галину Соколову. Вона упродовж всіх цих літ є помічницею і порадницею сина, бере активну участь у підготовках фестивалів. А його брат Руслан Соколов грає у збірній України з баскетболу на візках і здобуває перемоги. Так було і нинішнього літа, коли Україна виграла у Білорусі з різницею у два очка.

Сьогодні О.М. Соколов працює інструктором активної реабілітації у Сімферополі. А душею лине додому, хотів би застосовувати свої навики в районному фізкультурно­спортивному центрі інвалідів, хотів би допомогати їм знаходити своє місце під сонцем. Та будівля центру вже тривалий час перебуває в занедбаному стані – це наслідок її переходу на баланс від одного власника до іншого. А інваліди зустрічаються і тренуються в інших приміщеннях, де почуваються не зовсім комфортно.

За підрахунками фахівців, ремонт будівлі обійдеться у 400 тисяч гривень. Цих коштів у місцевому бюджеті немає. Якби відгукнулися благодійники і за власний кошт відремонтували, вони б зробили воістину велику справу. Адже члени фізкультурно­спортивного цент­ру «Фенікс» – люди з обмеженими фізичними можливостями, які прагнуть жити повноцінно, займатися спортом, тренуватись і здобувати перемоги. Тут, у центрі, вони почувалися, як вдома, де можна у вільний від занять час поспілкуватися, знайти однодумців, які розуміють твій душевний стан, нарешті просто посидіти, поміркувати. Сьогодні такої можливості вони позбавлені. Крім того, у них немає спортивного інвентарю. Замість м’ячів діти тренуються яблуками, мандаринами. Правда, в одній з міських шкіл зберігається тренажер, який подарували молдавські колеги Олегу, і чекає свого часу. Оце і все багатство закладу. Проте і його вони не можуть використати за призначенням.

Не знайшлося застосування у районі і підйомнику для інвалідів, який мали б використовувати в автобусах. Він ржавіє десь в автопарку, а коштує цей щедрий дарунок молдавських спонсорів понад 6 тисяч євро. Київські благодійники подарували «Феніксу» принтер, факс, ксерокс, та їм тривалий час немає застосування, бо центр не має комп’ютера. Однак, у серпні нинішнього року комп’ютер таки має з’явитися. Його пообіцяв подарувати «Феніксу» голова Одеської обласної ради Микола Пундик.

Звичайно, бажано, щоб всі проблеми людей з обмеженими фізичними можливостями вирішувались оперативно. Адже те, що ці люди роблять, воістину подвиг. І багатьом з нас потрібно у них повчитися як жити і перемагати, як цілеспрямовано йти до мети і досягати її, як тренувати силу духу і силу волі з тим, щоб відродитися, як птиця Фенікс.

Любов Кузьменко