Коли бізнес і влада – партнери
У селі Визирці на базі підприємства «Трансінвестсервіс» відбулася конференція на тему «Інвестиційний потенціал Комін–тернівського району». В її роботі взяли участь представники облдержадміністрації, керівники району, підприємці, науковці та іноземні гості.
Присутнім був запропонований перегляд презентаційного фільму про район та його інвестиційну привабливість. Голова райдержадміністрації Іван Марзак запропонував проект індустріального парку «Кремидівський», який є показовим серед промислових парків з системною побудовою інфраструктури в Україні. Територія парку, розташованого в Кремидівці, складає понад тисячу гектарів. Вигідною і привабливою з точки зору потенційних інвесторів є географічна близькість до західних і східних ринків збуту, трудових ресурсів, інтеграція кількох видів транспорту (автомобільного, залізничного, авіаційного, водного), забезпеченість енергетичними ресурсами, спрощений порядок проходження адміністративних і дозвільних процедур тощо.
Під час свого виступу Іван Марзак відзначив, що бачить майбутнє району саме за потужним промисловим виробництвом, яке передусім спрямоване на покращення життя місцевих громадян, на розвиток району.
Директор ТОВ «Агро–Південь–1» Сергій Кривенко на прикладі свого підприємства розповів про практику залучення інвестицій в агропромисловий комплекс. За його словами, у підприємство, створене 2011 року було залучено 75 млн грн інвестиційних коштів, 30 млн з яких витрачено на закупівлю техніки вітчизняного виробництва. Сьогодні підприємство обробляє 13 тисяч гектарів землі, вчасно розраховується з власниками земельних паїв, сплачує податки, співпрацює з сільськими радами за соціально–економічними договорами, користується довірою людей і підтримкою влади. Сергій Кривенко також відзначив, що підприємству в районі працювати легко, оскільки тут створено сприятливий інвестиційний клімат, а бізнес і влада є партнерами, які завжди можуть розраховувати на взаєморозуміння і взаємопідтримку у межах закону.
Про інвестиційну політику нашої області розповіла заступник начальника Головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції облдержадміністрації Діана Добрій. У своєму виступі вона наголосила на тому, що обсяг інвестицій, який останній часом значно зростає, не є самоціллю, головне – це якісна складова інвестицій, які мають піти на покращення соціально–економічного становища області.
У межах концепції створення індустріального парку «Кремидівський» вченими Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України була проведена оцінка рівня економічного розвитку району, яку під час засідання конференції представила Ольга Нюнько. Про новий проект – індустріальний парк «ТІС» присутнім розповів голова наглядової ради ТОВ «Трансінвестсервіс» Олег Кутателадзе.
Підприємство, будучи найбільшим портом України за площею – понад 200 га, розвиває на прилеглих територіях індустріальний парк в єдиній митній зоні з портом. Цей проект не має аналогів на Чорному морі. Для парку компанія зарезервувала понад 400 га прилеглих земель. Було обговорено перспективи реалізації нових проектів створення індустріальних парків.
Людмила КОСТЕНКО, Комінтернівський район
Головне – не здаватися!
Завідувачка онкогематологічного відділення Одеської дитячої обласної клінічної лікарні Наталя Молодець стала учасницею чергової прес–конференції в управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації.
Онкогематологічне відділення клініки розраховано на 30 ліжок. Вони завжди зайняті: на обліку зі злоякісними захворюваннями в області перебувають 310 дітей. Щороку реєструється 60–70 нових випадків захворювання, 80–90 малят проходять терапевтичне лікування. Найчастіше зустрічаються лейкози, далі йдуть пухлини мозку, третє місце за кількістю зареєстрованих випадків займають лімфоми. З 1995 року наші медики працюють за німецькими протоколами лікування, затвердженими ВООЗ.
Наталя Віталіївна кілька раз підкреслила: довідавшись про діагноз дитини, не можна здаватися. Адже лімфогрануломатоз виліковується в 90–95% випадків. Половину коштів, необхідних на лікування онкохворої дитини, виділяє держава, ще 20% – доброчинні організації «Бджілка», «Добрі люди», «Вітрило надії». Комп'ютерна томографія виконується безкоштовно або з 50–відсотковою знижкою.
Піковими з погляду розвитку онкопроцесу є два вікових періоди: 1–6 та 10–14 років. Батькам треба бути особливо уважними, якщо раптом дитина стала млявою, блідою, втратила апетит, у неї збільшився живіт або лімфатичний вузол, без якихось ознак захворювання температура тіла тримається на рівні трохи більше 37 градусів. У цих випадках треба обов'язково звертатися до педіатрів, щоб оперативно розібратися в ситуації.
«Ні» палінню
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про вдосконалення окремих положень щодо обмеження місць паління тютюнових виробів», з 16 грудня у кафе, барах і ресторанах забороняється курити звичайні та електронні сигарети, а також кальян. Цьому була присвячена прес–конференція, у якій взяли участь координатор коаліції громадських організацій «За вільну від тютюнового диму Україну» Юлія Солоха, завідувач відділу контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я України Костянтин Красовський, завідувач відділу Держінспекції щодо захисту прав споживачів в Одеській області Андрій Фішер.
Отже, тепер навіть за наявність попільниці на столику власникам кафе, барів і ресторанів буде загрожувати штраф у розмірі від 1 до 10 тисяч гривень. А самі курці, які не побажали виконати вимогу закону, підпадуть під штраф за адміністративне правопорушення й будуть внесені до спеціальної бази даних. Уперше з них стягнуть від 51 до 170, удруге – до 340 гривень.
Раніше ухвалена редакція закону припускала поділ залів у ресторанах на місця для курців та відвідувачів–некурців. Тим самим, не враховувалися елементарні закони фізики: тютюновий дим неминуче заповнював увесь простір, у якому перебували люди. Особливо важко доводилося навіть не відвідувачам, а обслуговуючому персоналу. Вони ж перебували в прокурених приміщеннях протягом усього робочого дня.
– Провітрювання приміщень не розв’язує проблему, – підкреслив Костянтин Красовський. – Кожен з нас без труднощів вгадає кімнату, у якій курять. Летучі речовини надовго залишаються на предметах, килимах, а пізніше виділяючись у повітря, впливають на тих, хто перебуває у приміщенні. Що стосується електронних сигарет, то в них утримується розчин з нікотином. При палінні він теж виділяється у навколишній простір. Кальян насичує повітря чадним газом. Тому не випадково обслуговуючий персонал барів, де курять кальян, скаржиться на запаморочення, головні болі, напади напівнепритомних станів.
Юлія Солоха оприлюднила підсумки соціологічних опитувань: 84% респондентів підтримали заборону на паління в громадських місцях. Та й 54% курців не вважають свою звичку важливішою, ніж право некурців на чисте повітря.
Варто сказати, що зміни у законодавстві торкнулися не лише кафе, барів і ресторанів. Тепер паління заборонено в лікувальних, навчальних, спортивних, державних установах. Місцеві ради можуть навіть розширити зону застосування закону. Так, у Черкасах заборонили паління на зупинках громадського транспорту і на відстані 50 метрів від них. Закон не забороняє ухвалити аналогічні рішення, наприклад, стосовно пляжів.
Відповідаючи на запитання, чи не порушує такий радикальний підхід прав курців, а також яких збитків зазнають власники кафе, барів і ресторанів після введення заборони, Костянтин Красовський відповів:
– За кордоном давно зробили головним пріоритетом здоров'я людей. А паління йому однозначно шкодить. У багатьох країнах паління на вулиці вважається ознакою поганого тону. При прийомі на роботу віддають перевагу тим, хто не курить. В Австралії складні операції на серці за бюджетні гроші роблять тільки некурцям, тому що у курців вони неминуче пов'язані з великою кількістю ускладнень.
Якщо говорити про економічну сторону, то в Каліфорнії до введення заборони на паління кафе, бари і ресторани одержували прибуток у розмірі 28 мільярдів доларів, а через пару років після цього – уже 35 мільярдів. Тобто там, де люди оцінюють паління не як звичку, а як серйозну загрозу для свого здоров'я, вибір більшістю робиться не на користь сигарет.
Матеріали підготувала Світлана Маршина
