Спільне обговорення
Чергову (вісімнадцяту) сесію облради намічено на 14 лютого. У межах приготувань до неї відбулося спільне засідання постійних комісій, очолюване першим заступником голови обласної ради Миколою Тіндюком. Обговорювався орієнтовний порядок денний.
Поки що цей документ являє собою перелік із тридцяти шести пунктів. Серед найвагоміших – звіт голови облради Миколи Пундика про свою діяльність у 2012 році, внесення деяких змін до персонального складу постійних комісій, призначення нового головного редактора «Одеських вістей». На розгляд депутатів будуть винесені програми «Молодь Одещини», розвитку земельних відносин, антитерористичних заходів (усі розраховані на 2013 – 2015 роки, тобто до закінчення терміну повноважень нинішнього скликання обласної ради), а також Концепція індустріального парку в селі Червонознам’янка Іванівського району. Крім цього, передбачається внесення певних змін у декілька вже чинних програм (зокрема «Безпечна Одещина», реконструкції та утримання місцевих пунктів пропуску через україно–молдовський кордон, «Інформаційна Одещина»). Згідно із Законом «Про доступ до публічної інформації» з подробицями проектів ухвал можна ознайомитися на сайті обласної ради.
Що стосується спільного засідання постійних комісій, то одним із найобговорюваніших стало питання про внесення змін в обласний бюджет на 2013 рік. Зокрема, депутат Юрій Демент висловив стурбованість наповненням Природоохоронного фонду. У 2012 році залишок коштів на рахунках фонду становив близько 10 млн гривень. При цьому планувався дохід на рівні 15 млн і передбачалася видаткова частина у 26 млн. Реальний дохід склав тільки 5 млн. Що це – збій, недоробка? Ясність внесла начальник Головного фінансового управління ОДА Марина Зінченко. За її словами, останні п'ять років реальні надходження до Природоохоронного фонду від підприємств області становлять саме 5–6 млн на рік. Але у 2010–му та 2011–му відбулися розливи нафти в акваторіях Одеського й Іллічівського портів. За принципом «немає лиха без добра» Природоохоронний фонд одержав додаткові кошти як компенсацію екологічного збитку. Водночас планування дохідної частини має проводитися на підставі факту надходжень останніх трьох років. Таким чином, разові розливи вплинули на формування дохідної бази.
– Тепер картина стає реальною, ми починаємо рахувати тільки планові надходження, – пояснила Марина Зінченко. – Хоча, якщо будуть якісь позапланові події, то внесемо зміни. Водночас у нас склалася така ситуація: у 2012 році реальні доходи не змогли покрити всі роботи на запланованих об'єктах Природоохоронного фонду. Тому весь залишок коштів і надходження цього року будуть спрямовані на погашення наявних боргів і зобов'язань. Гадаю, вже цього року ми зуміємо вийти «на нуль».
У чомусь ситуація з боргами Природоохоронного фонду перегукується з розподілом бюджету розвитку (цим питанням зацікавився депутат В'ячеслав Страшилін). Як пояснила Марина Зінченко, значна частина бюджету розвитку піде на погашення боргів 2012 року (гроші будуть оформлені як субвенція обласного бюджету на соціально–економічний розвиток районів). Решту коштів буде спрямовано на співфінансування об'єктів, які вже «передбачені» в державному Фонді регіонального розвитку з Держбюджету (це школи в Ізмаїльському, Саратському та Красноокнянському районах), завершення робіт на деяких нових стадіонах і Програму розвитку соціальної інфраструктури Одеси.
Обговорення орієнтовного порядку денного XVIII сесії відбулося вчора на засіданні президії під головуванням Миколи Пундика.
Наш кор.
Посилення контролю над міліцією
Порядок денний першої у цьому році сесії Ізмаїльської міськради був насичений питаннями, вирішення яких, безперечно, вплине на подальший розвиток столиці Українського Придунав’я. Але, мабуть, найбільш активним виявилося обговорення доповіді першого заступника начальника Ізмаїльського міськвідділу міліції Володимира Басова «Про стан охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю у 2012 році». На думку депутатів у роботі місцевих правоохоронців є серйозні прорахунки в організації боротьби з незаконним обігом наркотиків, а також з несанкціонованою торгівлею алкогольними напоями у домашніх умовах. Було наголошено на недостатньому інформуванні громадськості про міліцейське реагування на резонансні правопорушення та злочини.
Найбільш емоційними були виступи депутатів Сергія Лапшина, Фоата Гузаїрова, Олександра Христенка та Олександра Краснопольського, які заявили одностайно, що через прорахунки міліції у Ізмаїла, де молодь росте на алкогольній і наркотичній «отруті», зовсім немає майбутнього. Керівництву міліції зробили зауваження і за недостатню боротьбу з палінням у громадських місцях. За час запровадження у життя цього закону ізмаїльськими правоохоронцями щодо неповнолітніх не було складено жодного адміністративного протоколу. А в багатьох кафе і ресторанах офіціанти як і раніше ставлять на стіл попільниці.
– Наявність на пленарному засіданні такої жвавої дискусії свідчить, що проблема справді є, – підкреслив секретар Ізмаїльської міськради Євген Пундик. – Особливо це стосується, звичайно, незаконної торгівлі наркотиками. Я приїхав з Києва до Ізмаїла чотири роки тому, відповідно мені є що і з чим порівнювати. І я стверджую, що навіть у такому великому столичному місті міліція набагато успішніше справляється з наркоторговцями, ніж у звичайному райцентрі.
У результаті обговорення було ухвалено рішення рекомендувати депутатській комісії щодо законності розглянути питання про порядок регулярного (хоча б щокварталу, а не раз на рік) звіту міліції про проведену роботу на сесіях міськради, що, безперечно, повинно стимулювати правоохоронців належним чином виконувати свої функціональні обов'язки.
Було затверджено і рішення, спрямоване на кардинальну зміну ситуації у місцевій охороні здоров'я. Так, депутати проголосували за створення на базі Міської центральної лікарні і Центру первинної медико–санітарної допомоги (колишні поліклінічні відділення) єдиної мережі комунальних установ охорони здоров'я міста та Ізмаїльського району. Також було дано згоду на безоплатне прийняття до міської комунальної власності усіх установ охорони здоров'я Ізмаїльщини. Хоча, звичайно, тут виникають певні складнощі, тому що депутатський корпус району раніше вже задекларував, що має щодо цього іншу точку зору. На їхню думку, доцільніше було б, щоб у цьому об'єднанні саме район виступив у ролі «старшого брата», а, отже, увійти до складу Ізмаїльської ЦРЛ повинні міські медустанови, а не навпаки.
– Сьогодні ми тільки оголосили про намір створити єдину мережу щодо медобслуговування населення міста і району, – заявив у зв'язку з цим міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко. – Далі піде процес переговорів з районним керівництвом.
Було порушено і тему, що стосується долі одного із містоутворюючих підприємств – Ізмаїльського морського торговельного порту. Так, депутат Анатолій Фуфаєв вніс пропозицію розглянути на найближчій сесії питання про ситуацію, що склалася на цьому підприємстві. Причиною своєї стурбованості він назвав масові скорочення працівників у порту, які тут відбуваються останнім часом.
У відповідь міський голова Андрій Абрамченко повідомив, що інформацію про ситуацію у порту міське керівництво регулярно одержує від начальника цього підприємства. Більше того, нещодавно мерові навіть вдалося вплинути на питання масового скорочення портовиків у бік зменшення числа тих, що звільняються.
– Я вам обіцяю, що зустрінуся з начальником Ізмаїльського порту Анд–рієм Єрохіним, – заявив А. Абрамченко, – і запропоную йому поінформувати депутатів про сьогоднішню ситуацію на підприємстві.
Сесія затвердила низку міських програм.
А тим часом 6 лютого біля прохідної першого вантажного ра–йону морського торговельного порту кілька сотень працівників цього містотворчого підприємства провели мітинг. Портовики протестували проти оголошених майбутніх масових звільнень. Зрештою було зібрано підписи під резолюцією з вимогою зупинити скорочення та переглянути Закон України «Про морські порти». По закінченні акції петицію було передано безпосередньо керівництву порту.
Олег КОЛЄВ,власкор «Одеських вістей»,м. Ізмаїл
