Під час нещодавньої зустрічі голови облради Миколи Пундика із власкорами «Одеських вістей» однією з тем для обговорення стала виноробна галузь.
– На жаль, на території області з’явилося чимало занедбаних виноградників, у які ще буквально вчора вкладалися бюджетні кошти, – відзначив Микола Володимирович. – Причини називають різні: змінився господар, орендар, стало невигідно… Чесно кажучи, я сам ще точно не знаю, як розв’язувати цю проблему. Але впевнений, що багато залежить від самих виноробів. Подивіться, що діється: у нас на державному рівні майже десяток «всеукраїнських» виноробних організацій. І кожна претендує на те, що саме вона представляє Україну. Звичайно, з ними не те що в Європі, а й у Росії не хочуть вести серйозний діалог. За ринки збуту потрібно боротися! От нещодавно ми відвідували Тарутинський район. Як там називається підприємство з вирощування винограду? «Карпати»! А чому? Тому що співзасновники звідти. Ужгородський коньячний завод скуповує виноматеріали. Від сировинної бази багато залежить. У попередні роки європейські виробники часто купували наші виноматеріали, купажували їх зі своїми, а потім нам же продавали готовий продукт. Але зараз винограду й вина в Європі багато, плюс з’явилися каліфорнійські, чилійські, південноафриканські генномодифіковані сорти. У наших виноробів справді велика конкуренція, але це ж не привід так «бодяжити» вітчизняне вино, що його просто небезпечно пити! Так, є виробники, які дорожать своїм іменем. «Шабо», «Вина Гулієвих», «Колоніст», «Грослібенталь», «Шампань України» … слова поганого не скажу. Але ж у нас на території області розташовано 75 відсотків виноградників країни. І це величезне поле для вдосконалення.
