Надворі – негода: мокрий сніг із дощем та ще й рвучкий вітер. Але ця сльота не стала на заваді електромонтеру Ширяївського центру електрозв’язку № 27 Одеської дирекції «Укртелекому» Василю Морозу, який виконував звичну для себе роботу. Він здійснював інвентаризацію кабельного господарства. Для цього у центрі Ширяєвого відкрив кришку одного із телефонних каналів, заліз, як то кажуть, під землю і почав там поратися.
Чоловік зробив усе необхідне і закрив колодязь. Ми відійшли в затишок і почали розмову. Василь Йосипович у сфері зв’язку працює більше трьох десятків літ. Розпочав свою трудову діяльність електромонтера зразу ж після закінчення школи. Стажувався у досвідчених працівників в одному з райвузлів зв’язку Волинської області. Потім була служба в лавах Збройних сил СРСР. Коли ж повернувся з армії, займався ремонтом телефонної мережі в Луцьку.
У 1985 році переїхав на постійне місце мешкання до Ширяєвого. І тут теж продовжує займатися улюбленою справою. На сьогодні Василь Йосипович – один із найдосвідченіших спеціалістів Ширяївського телекому. У своїй повсякденній нелегкій діяльності використовує набуті теоретичні знання, отримані на республіканських курсах електромонтерів, а також багаті практичні навички, перейняті від старших і досвідченіших колег. Тож тепер у Василя Мороза навчаються молодші його колеги. І передусім – син Віталій, який, здобувши середню освіту, обрав стежку свого батька: ось уже сім років після закінчення курсів електромонтерів у Одесі успішно працює в дружному колективі ширяївських зв’язківців.
– Наша робота – не з легких, – ділиться зі мною своїми думками співрозмовник. – Здавалося б, із масовим використанням мобільного зв’язку знизиться напруга у стаціонарній телефонній мережі. Але цього чомусь не відбувається. Щоранку зі своїм напарником Віталієм Гончаровим отримуємо десятки нарядів і вирушаємо по вулицях Ширяєвого. За нами закріплено найвідповідальнішу дільницю в районі – селище з його 1650 абонентами.
І з усіма завданнями ці два зв’язківці справляються успішно. А їх кожної днини – безліч. Поламки бувають різні – і в підземних кабелях, і в повітряних телефонних лініях. Це обриви кабелю, псування його гризунами, короткі замикання та інші недолади. А ще буває потрібно замінити вводи до будівель. Щиро дякують ширяївці, керівники місцевих організацій, установ цим спеціалістам цеху електрозв’язку за те, що вони виконують свої професійні обов’язки швидко і якісно.
– Ми з напарником не звикли робити абияк, – говорить Василь Мороз. – Працюємо так, щоби після нас не переробляли. Мій колега Віталій Андрійович, який працює щодня поруч, ставиться до виконання завдань відповідально, сумлінно. Тож я завжди на нього можу покластися як на самого себе, бо знаю: він ніколи не підведе. Та й працює він у нашій системі понад десять років.
Поки розмовляв із Василем Морозом, до нас підійшли й інші зв’язківці. Вони саме готувалися до виїзду в населені пункти району. А закріплено за ними 25 телефонних станцій і тисячі абонентів. Тож зв’язківців із нетерпінням чекають у селах. Люди знають, що коли приїздить бригада з телекому, то все робить чітко і до ладу. А майстерності та досвіду електромонтерам не позичати. Бо ж Валерій Дембицький трудиться електрозв’язківцем більше тридцяти років, Микола Назарук – понад два десятки літ. Разом із ними стараються й Віктор Косинський, Віталій Мороз. А електромонтерів ось уже не перший рік доставляють на місця вмілі та надійні в усьому автомобілісти Петро Скрипник, Василь Малярчук і Сергій Малишевський. Усі вони за свою сумлінну роботу заслужили повагу в населення району.
Добрі слова вдячності від абонентів чують на свою адресу й електромонтер Микола Вацеба, який обслуговує Жовтневу дільницю, де нараховується 750 абонентів, та черговий на центральній автоматичній телефонній станції Сергій Кілор.
Погомонівши зі мною, Василь Мороз із напарником пішли далі перевіряти телефонні колодязі, а інші електромонтери, сівши в машину, вирушили в дорогу, до сіл.
