Як вже повідомлялося, на черговій сесії обласної ради було ухвалено створити депутатську групу «Куяльник» на чолі з депутатом обласної ради, ректором Одеського екологічного університету Сергієм Степаненком. Вона має розробити заходи й підготувати ухвалення науково обґрунтованого розв'язку щодо відновлення водних ресурсів відомого лиману.
Основними завданнями депутатської групи є: сприяння в реалізації Програми щодо відновлення водних ресурсів лиману; контроль роботи управлінь облдержадміністрації та районних держадміністрацій у цьому напрямі; обговорення ініціативних пропозицій щодо вдосконалення завдань Програми; винесення питань реалізації Програми на розгляд сесій обласної ради та колегій облдержадміністрації; інформування громадськості про заходи, проведені обласною радою щодо реалізації Програми збереження лиману.
Головною темою порядку денного першого засідання депутатської групи став огляд сьогоднішнього стану Куяльника. Так, за словами С. Степаненка, рівень води у водоймі, порівняно з минулим роком, упав на 16 см. Перша причина – висока зарегульованість річок, що впадають у лиман. Адже тільки на річці Великий Куяльник налічується 135 гідротехнічних споруд (штучних ставків, дамб тощо). Іншим чинником стало зростання посушливості клімату в області, перевага випаровувань над опадами.
Все-таки думка про те, що руйнування бодай частини наявних гідротехнічних споруд пройде без наслідків, зустріла незгоду з боку голови обласної ради Миколи Пундика. На його думку, на розв'язання імовірних судових суперечок із тими, хто побудував ці гідротехнічні споруди, підуть дорогоцінні 3-4 роки, а втратити цей час ми не маємо права. С. Степаненко наполягав на тому, що є безліч невикористовуваних, фактично безхазяйних споруд, які й можуть стати об'єктами реорганізації.
Також С. Степаненко нагадав присутнім про план 2011 року щодо оптимізації системи водокористування в басейні Куяльника. Його виконання містить у собі: розчищення русел річок, що живлять лиман; встановлення системи контролю природокористування в санітарній зоні; забезпечення лиману водою з півночі шляхом розчищення русла Великого Куяльника та з півдня шляхом сполучення водойми з морем.
Роботи необхідно проводити терміново. Але, за словами Сергія Миколайовича, водночас у 2012 і 2013 роках навіть при достатньому фінансуванні не надійшло жодної заявки від районних державних адміністрацій ні на виготовлення проектно-кошторисної документації з розчищення русел річок, ні на розробку проектів природоохоронних зон. Проект облаштування захисних смуг річок теж не знайшов відгуку в районах.
Однією з головних проблем залишається система контролю природокористування. У районі водозбору налічується 272 кар'єри з видобутку піску. При цьому жоден об'єкт не має державної ліцензії на таку діяльність. Перетворюючись згодом на штучну водойму, занедбаний кар'єр накопичує воду, що призначалася лиману, яка попросту випаровується, так і не поповнивши водойму.
За словами С. Степаненка, зв'язок Куяльник – море – єдиний, свого роду пожежний, захід щодо забезпечення лиману водою. Голова обласної ради підтримав думку про вчасність розробки такого проекту. Кошти будуть виділені. Уже наявна труба, що була колись частиною зливової каналізації, діаметром 1 м і довжиною понад 1 км прокладена недалеко від мікрорайону Лузанівка. Перед експлуатацією їй треба буде пройти екологічну перевірку. Таким чином, до пругу Одеської затоки залишилося прокласти 300-400 м труби. Пролунала пропозиція навіть створити календарний план заходів, щоб через 2-3 роки відкрити вентилі й пустити морську воду в Куяльницький лиман.
Баритися з проектом не можна, бо ціни на розробку проектно-кошторисної документації ростуть мов снігова куля. Близько 3 млн грн коштує розробка проекту сьогодні, у той час як торік вона коштувала 800 тис. грн.
