Понад півмільйона тонн найрізноманітніших овочів постачать цього року на український ринок аграрії Північно-західного Причорномор'я. Попри те, що в регіоні посушливий клімат, вони утримують провідні позиції в державі за валовим виробництвом цієї продукції, її якістю й асортиментом.
Про це нашому кореспондентові розповів директор департаменту агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації Анатолій Новаковський.
– Від того, що овочі вирощуються при спекотному кліматі, ми маємо лише плюси. Як показує багаторічна практика, на степових ґрунтах традиційно родять неперевершені за смаком помідори, огірки, кавуни, з якими не можуть конкурувати привезені продукти. Тому не дивно, що наші співвітчизники, купуючи вітамінні харчі до свого обіднього столу, частенько перепитують у реалізаторів, звідки вони. Якщо одеські або херсонські, відразу ж просять зважити і при цьому можуть навіть постояти у черзі, – говорить голова аграрного відомства Одещини.
За його словами, 60 відсотків усього валу овочів у регіоні припадає на дрібнотоварних виробників. Чимало з них мають власні теплиці, овочесховища. Вони не гігантських розмірів, як було за радянських часів, але дають змогу протягом року ритмічно забезпечувати торговельні заклади продукцією у свіжому вигляді. Наприклад, зараз пішли ранні овочі: капуста, огірки, помідори, редис, зелена цибуля, салат. Частка ранніх овочів поки що невелика і складає близько 10 відсотків. На решті овочівницьких площ – відкритий ґрунт протягом усього вегетаційного періоду, який завершується восени збиранням капусти та коренеплодів, наприклад, моркви. Найбільшими виробниками овочевої продукції є господарства районів, які розташовані поблизу Одеси, інших великих населених пунктів. Тут ретельно слідкують за попитом і наступного року вносять корективи, щоби сповна задовольнити потреби клієнтів. Скажімо, в одному із промислових регіонів України охоче купують помідори у формі сливи, а в іншому вимагають привезти так звані круглі.
На думку Анатолія Новаковського, головна проблема зараз – не вал, не якість і не асортимент, хоча це досить істотні речі. Основне питання наразі – збут. У нашій державі немає напрацьованих шляхів експорту. Європа, до якої ми прагнемо, на свій ринок нас не пускає, сусідні держави теж під різними приводами встановлюють обмеження. Залишається орієнтуватися винятково на внутрішній ринок. Саме через це Україна, зокрема й Одеська область, два роки поспіль страждає через перевиробництво цибулі та картоплі. На звалище пішло майже 400 тисяч тонн однієї та 6 мільйонів другої. Хоча, цілком ймовірно, ці овочі могли реалізуватися за кордоном. Нашим політикам треба домовлятися…
Керівник АПК Одещини відзначив, що потенціал степового краю дає змогу подвоїти обсяги виробництва овочів високої якості й необхідного асортименту. Для цього будуються сучасні овочесховища, оптові сільськогосподарські ринки, запроваджуються сучасні технології, поширюються перспективні сорти. Водночас аграрії сподіваються на вирішення питань збуту на рівні державної влади.
