Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради цього разу було присвячене внутрішній та зовнішньої ситуації у 2013 році.
У вступному слові йдеться про те, що минулий рік укотре продемонстрував мінливість і суперечливість сучасного світу, в якому не останню роль відіграють наслідки кризи 2008-2009 років. Подолати їх так швидко, як сподівалися, не вдалося. І тепер антикризові заходи, реалізовані в різних країнах, формують нові геополітичні тенденції. Шукає свого місця в цих глобальних трансформаціях і наша країна.
Про складний стан справ, про стратегічні напрями діяльності, викладені Президентом, – наша бесіда з головою постійної комісії обласної ради з питань економіки, промисловості, розвитку підприємництва та регуляторної політики, академіком Академії економічних наук України, заслуженим економістом України О.С. КРАВЦЕМ.
– Олександре Семеновичу, попри кризу й далеко не оптимістичні прогнози на цей рік, наша країна як стратегічний напрям розвитку обрала шлях реформ, спрямованих на модернізацію всіх сфер громадського життя…
– Так, Віктор Федорович Янукович говорить про Програму економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». В ній ідеться про структурну модернізацію економіки, без якої неможлива побудова сучасної сильної держави. Це непростий шлях, але він неминучий, якщо ми хочемо бачити Україну потужною державою, а не країною, що залишилася на узбіччі європейського та світового розвитку.
За прогнозами Світового банку, цього року очікується приріст світового ВВП на 2,4 відсотка, у США – на 1,9 відсотка, а в зоні євро – спад на 0,1 відсотка. Це свідчить про перебування світової економіки в стані рецесії, коли говорити про нормальний, динамічний розвиток іще зарано. Звичайно, ці процеси справляють свій вплив і на Україну.
– Наскільки стійкою в цих умовах є вітчизняна економіка?
– У Посланні Президента справедливо акцентується увага на тому, що Україна нинішня й Україна часів 2008 року – це дуже різні країни й дуже різні економіки.
Зокрема, вдалося зміцнити фінансову сферу. У нас не відбувається неадекватної переоцінки гривні через неконтрольований приплив на вітчизняний ринок валютних кредитів.
Водночас у банківському секторі зберігаються ризики, пов’язані з великою кількістю прострочених кредитів, перевагою на ринку короткострокових, а не середньо– і довгострокових кредитів, що дозволяють реалізовувати найперспективніші та наймасштабніші проекти. Не найкращим чином позначаються також роздрібненість вітчизняної банківської системи, високий ступінь доларизації депозитів і низькі стандарти кредитування.
До позитивних моментів варто віднести те, що створення сприятливих умов дозволило значно збільшити обсяги інвестицій в основний капітал. Однак частка валового нагромадження основного капіталу в структурі ВВП залишається досить низькою – 18,8 відсотка за підсумками 2012 року. Такий розподіл ВВП на користь споживання ховає в собі певні загрози для подальшого економічного відновлення й реалізації модернізаційних реформ.
Не виправдалися також очікування щодо переорієнтації інвестиційних потоків із фінансово-розподільних у виробничу сферу економіки. Пріоритети інвестування залишаються за секторами з високою ліквідністю та швидким обігом капіталу. Це будівництво (приріст інвестицій у 2012 році склав 20,2 відсотка), торгівля (14,6 відсотка), транспорт (13,4 відсотка).
Виходячи з переліченого вище, можна зробити висновок: політика модернізації, перед тим сконцентрована на інституціональних змінах і підготовці нормативно-правових основ необхідних реформ, тепер мусить бути орієнтована на рішучіші зміни.
Треба мати на увазі й те, що традиційні старі ринки збуту продукції сьогодні нестабільні. Тому потрібно шукати нових стимулів для активізації внутрішнього реінвестування, вести роботи з імпортозаміщення й переорієнтації структури імпорту з винятково сировинної на продукцію глибокої переробки із застосуванням сучасних технологій.
Економічні реформи мають закласти фундамент нової національної економічної моделі розвитку, яка відповідатиме непростим викликам післякризового світу. І 2013 рік, як говорить Президент, може стати в цьому плані вирішальним.
– У Посланні Президента аналізується нинішня ситуація, коли країни з різним рівнем економічного розвитку зазнають серйозних труднощів. Тобто криза справді не має кордонів. І глобальний світ, тісні взаємозв'язки, що існують між різними державами, обумовлюють взаємозалежність негативних процесів, що відбуваються у світовій економіці…
– У 2012 році розвинені країни балансували на межі серйозного економічного спаду, уражені чотирма основними проблемами, які своєю чергою погіршували стан справ.
– Олександре Семеновичу, про які саме проблеми йдеться?
– Боргові кризи, слабкий банківський сектор, низький купівельний попит (наслідок зростання безробіття та впровадження механізмів бюджетного заощадження), а також неефективність інституціональної політики.
Негативну динаміку ВВП торік демонстрували всі основні торговельні партнери України в Європейському Союзі – Італія, Іспанія, Угорщина. У Німеччині та Польщі істотно вповільнилися темпи економічного розвитку. За даними Євростату, сумарний ВВП країн – членів ЄС у 2012 році скоротився на 0,3 відсотка. Невизначеність стосовно боргової кризи в єврозоні негативно позначається й на економіці США.
– У Посланні Президента говориться, що попри негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу в розмірі 15,8 мільярда доларів США, торік зросла частка експорту вітчизняної продукції з високим ступенем переробки…
– У сфері торгівлі продукцією машинобудівної галузі, завдяки наявності в технологічному ланцюжку партнерів із країн СНД, вдалося домогтися збільшення експорту на чотири відсотки.
Наприклад, реалізація українським підприємством «Мотор Січ» контрактів на постачання моторів для російської авіатехніки дозволила підтримати високий рівень експорту турбореактивних і турбогвинтових двигунів. А програма модернізації вагонного парку в Казахстані дала можливість збільшити експорт вагонів. І взагалі торік український експорт транспортних засобів зріс на 22,8 відсотка.
– Для успішної модернізації вітчизняної економіки дуже важливо поміняти «правила гри» у бізнесі та підприємництві, створивши сприятливіші умови. І в цьому плані 2012 рік ознаменувався ухваленням цілої низки правильних і перспективних рішень, про що говорив Віктор Янукович…
– Так, підвищення рівня мотивації до занять бізнесом здійснювалося за чотирма пріоритетними напрямами: спрощення дозвільних процедур і механізму реєстрації майнових прав на нерухоме майно, спрощення процедур відкриття й закриття бізнесу, звуження сфери прямого адміністративного державного контролю над діяльністю суб'єктів господарювання, реформування сфери надання адміністративних послуг з одночасним зниженням податкового пресу.
Зокрема, впроваджуються електронні форми реєстрації та подавання інформації про зміни в господарській діяльності підприємств. Це прискорило процес реєстрації та зробило його дешевшим для підприємця.
Експерти Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації високо оцінили впровадження в нашій країні електронної форми подавання даних і сплати податків середніми та великими підприємствами. При цьому, якщо раніше для середнього підприємства налічувалося 135 податкових платежів і зборів, на оплату яких витрачалося 657 годин на рік, то з 1 червня 2012 року кількість платежів поменшала до 28, а затрачуваний на них час – до 491 години на рік.
З одного року до шести місяців скоротився термін процедури санації боржника. Процедура ліквідації підприємства, визнаного банкрутом, не може тепер тривати більше року. А майно боржника реалізується винятково на конкурсній основі.
З 2013 року впроваджується подавання декларації про податок на прибуток підприємства раз на рік, а не щокварталу, як це було раніше. Скасовано й рентну плату на видобуток вуглеводнів, який тепер враховується у платі за користування надрами.
Для стимулювання розвитку комп’ютерного програмного забезпечення постачання програмного продукту до України звільнені від сплати ПДВ, а ставка податку на прибуток від цих операцій зменшена до 5 відсотків.
Проваджувані в нашій країні реформи у сфері відкриття бізнесу, реєстрації права власності й оподатковування підприємницької діяльності дозволили Україні стати, за оцінками рейтингу «Doing Business-2013», найактивнішою країною в регіоні та третьою у світі за інтенсивністю в національних економіках реформ, спрямованих на створення сприятливого бізнесового середовища.
Взагалі в даному рейтингу наша країна поліпшила свою позицію на 15 пунктів, посіла 137-ме місце зі 185 (у 2012-му – 152-ге). А за показником «створення підприємств» піднялася з 116-го на 50-те місце.
– 2012-й став роком, коли було ухвалено кілька важливих рішень щодо модернізації базових галузей промисловості України…
– Звичайно. Зокрема, суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки, звільнили від оплати ввізного мита на устаткування та комплектуючі до нього (крім підакцизних товарів), якщо вони не виробляються й не мають аналогів у нас. З 1 січня цього року вони звільнені від сплати податку на прибуток. А з 1 січня 2018-го по 31 грудня 2022 року їм доведеться платити восьмивідсоткову ставку за податком на прибуток.
Уперше впроваджено програму державної підтримки не лише сільськогосподарських підприємств, а й селянських господарств. Наприклад, у межах програми «Державна підтримка галузі тваринництва» Міністерством аграрної політики та продовольства України спрямовано в регіони 304,6 мільйона гривень на дотації селянам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби, а також діє система компенсації вартості індивідуальних доїльних установок (перераховано 15 мільйонів гривень).
– Продовжуючи розмову про реальний сектор вітчизняної економіки, Президент звернув увагу на зміни, що відбулися в транспортній галузі.
– Відкрився швидкісний рух пасажирських поїздів за напрямками Київ – Львів, Київ – Полтава – Харків, Київ – Донецьк. Було завершено реконструкцію вокзалу на станції «Донецьк», а також будівництво пасажирського вокзального комплексу на станції «Дарниця». У Києві почав експлуатуватися залізнично-автомобільний мостовий перехід через річку Дніпро. Ведеться будівництво нового Бескидського залізничного тунелю, покликаного забезпечити стабільне сполучення з країнами Центральної та Південної Європи, а також прискорити проходження транзитних потоків.
Відповідно до Закону «Про морські порти України», відбувся поділ функцій державного управління та господарської діяльності. Тепер без приватизації державного майна можна передавати в оперативне управління інвесторам об’єкти портової інфраструктури, включаючи засоби механізації, і розвивати їх за рахунок залучених коштів.
Завершено реконструкцію аеропортів Києва, Львова, Борисполя. Введено в експлуатацію нові пасажирські термінали в аеропортах Борисполя, Харкова, Донецька та Львова.
Важливим напрямом залучення інвестицій у транспортну галузь є реалізація національних проектів «Повітряний експрес» і «Олімпійська надія-2022». Вони покликані посилити конкурентні позиції українських перевізників, сприяти впровадженню найкращих європейських і світових практик обслуговування пасажирів, підвищенню рівня інвестиційної й туристичної привабливості нашої країни, створенню нових робочих місць.
– Олександре Семеновичу, минулий рік ознаменувався серйозними кроками в енергетичній галузі, спрямованими, зокрема, на диверсифікованість джерел енергії.
– Президент сказав про активні приготування до модернізації газотранспортної системи: ініційовано проект «Модернізація та реконструкція магістрального газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород». Його фінансування може бути здійснене міжнародними фінансовими організаціями та НАК «Нафтогаз України».
Зроблено також важливі кроки щодо забезпечення альтернативних постачань природного газу до України. Проробляється можлива участь нашої країни в реалізації проекту Південного газового коридору. Він передбачає постачання азербайджанського, а в перспективі туркменського та казахського природного газу до країн ЄС. Україна в даному проекті може виступити як споживач, транзитер і постачальник високотехнологічного устаткування.
Укладено договір з німецькою компанією «RWE» про одержання Україною в реверсному режимі 5 мільярдів кубометрів газу. При цьому наша країна нарощує обсяги внутрішнього видобутку. Так, у 2012 році почалося промислове подавання газу із самопідіймальної плавучої бурової установки «Петро Годованець» на Одеському родовищі, подавання газу з пошукової свердловини в Полтавській області.
Лейтмотивом економічної політики на майбутнє має стати перехід від кризово-стабілізаційної ідеології діяльності органів влади до конкурентоспроможної економіки післякризового світу. Це стане можливим тільки за наявності зовсім нового рівня конструктивного діалогу між представниками всіх гілок влади, орієнтованого на кінцевий позитивний результат.
