Микола Пундик: «Адміністративно-територіальна реформа сприятиме ефективному управлінню країною»

Питання адміністративно-територіальної реформи залишається, як і раніше, актуальним для України. Як відомо, було розроблено кілька версій відповідного законопроекту, що пропонує різні зміни. Наприклад, в одному з останніх йдеться про укрупнення 24 областей та створення замість них восьми територіально-адміністративних одиниць (збереження Автономної Республіки Крим і створення 7 регіонів).

– Є така пропозиція. А також я ознайомився із проектом, у якому описується скасування областей та облаштування замість них 225 окремих регіонів за кількістю виборчих округів, – коментує це питання голова Одеської обласної ради Микола Пундик в інтерв'ю обласному державному телебаченню. – Ми живемо в адміністративно-територіальній системі, що склалася ще в грудні 1934 року, коли з губерній і волостей було утворено області та райони. З того часу все так і залишилося, хоча умови і темп життя кардинальним чином змінилися. Суперечності між новими умовами і старим територіальним устроєм настільки глибокі, що, на мою думку, вони є основним гальмом усіх реформ, які могли б відбутися в нашій країні. Нам випало вивчати досвід реформи органів самоврядування в Польщі, і є з чим порівняти. Дивіться: чисельність населення наших країн не надто відрізняється – 46 мільйонів українців і 36 мільйонів поляків. Водночас в Україні існує 13 тисяч сільських рад, а в Польщі – 2200 їхніх аналогів. Виникає питання, чи нормально та чи доцільно мати 13 тисяч сільських рад, якщо наші колеги справляються зі своїми завданнями куди краще набагато меншим числом? Тож перетворення потрібні. І є прагнення їх здійснити.

У цей час, зокрема, може відбутися укрупнення, – відзначає М. Пундик. – Нас це теж стосується. Адже на Одещині є ра­йони, де міліціонерів, податківців, прикордонників набагато більше, ніж інших працівників. А як відомо, державні службовці не виробляють додану вартість. Виходить, що в деяких районах практично нікому забезпечувати існування цих самих держслужбовців, оскільки нікому забезпечувати надходження податків до бюджету. Тож зміни необхідні, але процес цей непростий. Потрібно враховувати, що адміністративно-територіальна реформа – одна з найдорожчих відомих у світовій практиці реформ. Адже її провадження неможливе без модернізації інфраструктури, і, насамперед, автодоріг. Звичайно, мають бути модернізовані і сфери медицини, освіти та багато інших. Для того, щоб усе це здійснити, крім розуміння таких змін суспільством, необхідні колосальні кошти.

Для забезпечення адміністративно-територіальної реформи парламентарії, з мого погляду, повинні ухвалити два закони: про місцевий референдум та про право громад на об'єднання. Це те, із чого реформа про місцеве самоврядування і адміністративно-територіальна реформа мають початися і без чого їхній старт неможливий.

Йшлося про реформу органів місцевого самоврядування і на розширеному засіданні Президії Української асоціації районних та обласних рад, яке недавно проходило в Криму.

– Для нас дуже важливо, щоб у проекті майбутньої Конституції України або в проекті змін до нині чинної, які зараз розробляє Конституційна Асамблея, було гідно представлено роль органів місцевого самоврядування, – підкреслює Микола Володимирович. – На засіданні обговорювалися такі важливі моменти, як навчання і підготовка кадрів, у даному разі людей, які займаються документообігом. Говорилося і про зміни, які Президент висунув у межах Концепції реформи місцевого самоврядування. Що стосується ролі рад в управлінні державою, то я згодний з висловом «Можна мати рівно стільки влади, скільки її можна взяти». Дуже добре це розкрив свого часу Нікколо Макіавеллі. Почитайте, він усе це описав. У нашій області немає жодних суперечностей, тому виходить зробити багато чого. Але у нас своя специфіка – одна політична сила представлена в місцевих законодавчих зборах, у виконавчій владі, у більшості місцевих рад та райадміністрацій. У цьому випадку наявна модель управління досить добре працює. Теоретично, можливо, ця ефективність була б ще вищою, якби у нас була модернізована система державного управління. Але в умовах протистояння така схема може не працювати. Але поліпшувати систему управління, безсумнівно, необхідно.

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті