Войничівський сільський голова Олена Луценко не боїться труднощів. Вона наполегливо робить свою справу, працює з таким завзяттям, що складає гідну конкуренцію своїм колегам-чоловікам.
Коли 2006 року односельці обрали Олену Володимирівну сільським головою, їй не позаздрив, мабуть, ніхто. Адже все було занедбано. Жінка не любить згадувати ті часи і в жодному разі не хоче ображати своїх попередників, та саме їй довелося відновлювати нормальну роботу об’єктів соціальної сфери, упорядковувати довірену територію.
– Того ж року депутати обрали і нового голову Фрунзівської районної ради, – згадує Олена Володимирівна. – Ним став Павло Степанович Шестопалюк, нині голова райдержадміністрації. Він тоді одразу ж визначив один із пріоритетів у своїй роботі – забезпечення населених пунктів якісною питною водою. Тоді ж для нашого села були виділені кошти і збудовано новий центральний водогін довжиною близько трьох кілометрів. Люди дуже раділи. Сьогодні Войничеве, де лише 450 чоловік, забезпечується водою з однієї артсвердловини. Вона перебуває в комунальній власності громади, але з бюджету сільради в разі потреби виділяються кошти на ремонт насоса. Та й саму башту доводиться доволі часто «латати», бо її експлуатують іще з часів існування колгоспу. Було б добре її взагалі замінити, але, на жаль, це надто дороге задоволення, бракує коштів.
Олена Володимирівна радіє, що громадяни вчасно розраховуються за спожиту воду: за лічильником платять по 7 гривень за кубометр, а без приладу обліку – по 10 гривень із члена громади. Для збирання коштів обрали відповідальну людину, яка добре виконує свої обов’язки. Крім цього, громада сама пильнує за оплатою, і якщо необхідно, втручається.
Цього року завданням номер один є спорудження водомережі по вулиці Підгірній. Нині документація проходить експертизу, тож до кінця року люди сподіваються на позитивний результат.
Особливою гордістю сільського голови є те, що за період діяльності на цій посаді вдалося створити нормальні умови для роботи бібліотеки, Будинку культури та фельдшерського пункту. До недавнього часу культпрацівники, медики працювали у старих, напівзруйнованих приміщеннях. Нині місцевий Будинок культури – один з найкращих у районі. Зроблено сучасний ремонт, облаштовано сцену, є нова музична апаратура. Ще декілька років тому проведення масових заходів було великою проблемою, а тепер войничівці з радістю зустрічають гостей. Залишилося тільки впорядкувати прилеглу територію – цього року планують вимостити доріжку бетонними плитами та реконструювати пандус. Є також нагальна потреба провести косметичний ремонт кімнати ФАПу, і це, без сумніву, буде виконано. Біда лише, що молоді медики, які приходять працювати до села, надовго не затримуються, а йдуть шукати кращого місця. За останні роки вже змінилося декілька завідувачів ФАПу.
Олена Луценко переконана, що навіть за скромних фінансових можливостей можна багато зробити. Було б бажання.
– Свого часу землі колгоспу були розподілені між чотирма орендарями, але сьогодні багато людей обробляють свої земельні ділянки самостійно. Що в такій ситуації візьмеш з одноосібника? Багато хто з них ледве кінці з кінцями зводить… Єдине, на кого можу розраховувати, – ТОВ «Олтіс», яке орендує землю на території сільради. Лише з допомогою цього господарства нам вдається розв’язувати важливі проблеми громади.
Нещодавно районна комісія з питань упорядкування територій та розвитку інфраструктури завершила перший об’їзд сільських рад. Голова комісії – заступник голови районної ради Раїса Андріївна Мятига – доволі критично висловилася про тих лідерів громад, які не на повну силу використовують наявні можливості. Натомість, як завжди, була приємно вражена станом Войничівської сільської ради, де з року в рік очевидні зміни на краще. Саме тому ця громада серед тих, хто посідає призові місця у конкурсі з упорядкування територій і показує гідний приклад господарювання. Навіть за дуже скромних фінансових умов.
