– Для збереження сили ґрунтів є лише один простий спосіб: повертати їм те, що в них забрали. Співпраця нашого господарства з центром «Держродючість» дозволила розв’язати проблему отримання високих врожаїв, а дробне підживлення та застосування мікродобрив гарантує отримання зерна високої якості, – ділиться думками заслужений працівник сільського господарства України, депутат Одеської обласної ради Микола Сорочан.
Очолюване ним сільгосптовариство «Агрофірма «Кодима» першим у районі взялося за відродження чорноземів, підвищення врожайності зернових культур. Мінеральні добрива, які господарство закуповує на Одеському припортовому заводі, відзначаються високою якістю. Тут використовують і органічні добрива. Найвищу віддачу мінеральні добрива дають при поєднанні з органічними.
За офіційними даними, цьогоріч аграрії України збільшили внесення мінеральних добрив на 34%, або на 209 тисяч тонн, порівняно з минулим роком.
Під цьогорічний урожай аграрії у ТОВ «Агрофірма «Кодима» внесли 380 тонн мінеральних і 22 тисячі тонн органічних добрив, що перевищило тогорічний показник на 25%. До того ж в «підгодовану» землю лягло елітне насіння вітчизняного та чеського виробництва. Тут зуміли втілити в життя найкращі європейські технології, сорти та гібриди світових лідерів-оригінаторів насіння. Крім того, обробіток ґрунту, як завжди, провели безвідвальним способом сучасною технікою найкращих світових лідерів землеробства. До речі, техніка широкозахватна, що дозволяє в стислі терміни провести операції. Сіють зернові прямим посівом за технологією мінімального обробітку та NOU TILL, що сприяє високоврожайності зернових культур. Тож і вагомі результати не забарились. Завдяки цьому сільгосптовариство кілька років поспіль посідає перші місця в області щодо виробництва зерна: середня урожайність ранніх зернових у 2010 році – 55,6 центнерів з гектара, у 2013 – 53,5 центнера.
Щорічно в «АФ «Кодима» впроваджуються нові сорти та гібриди, передові технології на дослідному полі. Саме в цьому господарстві свого часу було започатковано нові культури: ріпак на зерно, сою, гірчицю. Сільгосппідприємство займається виробництвом насіннєвого матеріалу зернових. Велика увага тут приділяється вирощуванню зернової кукурудзи. Урожайність у 2006 році цієї культури склала 110 – 115 центнерів з гектара. Нинішнього року урожайність кукурудзи очікується не нижче 100 центнерів з площі понад 700 гектарів, що є результатом плідної співпраці господарства з кращими світовими лідерами – фірмами «Піонер» та «Сингента».
Значна увага тут приділяється системі захисту рослин. З метою забезпечення раціонального використання того чи іншого препарату або уникнення огріхів на полях, оприскувачі і сівалки оснащені навігаторами.
Сьогодні «АФ «Кодима» орендує близько 2500 гектарів ріллі, в землеробстві працює 14 механізаторів, випускається власних хлібобулочних виробів близько 700 тонн на рік, загалом виробляється валової продукції на 32 мільйони гривень. Кредитами господарство не користується, бо довгострокові кредити брати невигідно. Проте це не впливає на фінансову ситуацію в агрофірмі.
– Стан ґрунтів значною мірою залежить від культури землеробства. Дуже важливо вибрати потрібний спосіб обробітку ґрунту. Найважливішим агробіологічним та організаційно-господарським прийомом, як і раніше, залишається сівозміна. Через порушення сівозмін виснажуються ґрунти, накопичуються хвороби та шкідники. Дієвим в таких випадках є не штраф, а повне відшкодування заподіяної шкоди. Лише тоді людина, господарювання якої злочинно виснажує ресурси грунту, буде дбати про їх поповнення. Якби у країні всі хазяйнували так, як передові господарства, то ми вже давно мали б по Україні 70 мільйонів тонн зернових з кукурудзою, – переконаний М.В. Сорочан.
В Земельному кодексі передбачено відшкодування втрат, завданих погіршенням якості земель її власником. Тобто тим, хто укладає договір оренди паю, а не самим орендарем.
– Добре, якщо орендар прийшов надовго і дбає про землю, про її майбутнє. А якщо землекористувача цікавить лише прибуток? – запитую Миколу Васильовича.
– Контроль за землекористуванням має бути дуже суворим і поєднуватися з економічним стимулюванням заходів щодо охорони ґрунтів. Тобто держава повинна не тільки вимагати, а й допомагати. Як сільгосппідприємець і як громадянин, який дбає про власників паїв, вважаю, що земля має бути товаром. При цьому в руках держави має бути зосереджено не менше 30 відсотків орної землі з тим, щоб мати важелі управління і щодо екологічного стану ґрунтів і щодо продовольчої безпеки країни, – висловлює свою думку директор «АФ «Кодима».
За словами виконувача обов’язків начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Олександра Калініченка, відповідно до Закону України «Про державну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення» раз на п’ять років провадяться заходи, які спрямовані на раціональне використання ґрунту, охорону довкілля, ефективне застосування агрохімікатів. Якраз наприкінці цього літа до району мають прибути науковці з Центрдержродючості для проведення паспортизації. Особливих претензій до аграріїв району щодо збереження родючості ґрунтів поки що немає. І все ж, як зазначає фахівець, не завадило б в Україні запровадити такі стандарти, як, наприклад, в Німеччині, Франції, де обов’язковим доповненням до документа на право власності на землю є сертифікат якості ґрунту, в якому вказано всі параметри родючості. Якщо через певний час вони погіршуються, то власник зобов’язаний вжити заходів для виправлення ситуації. Тож слово за державою?
