Шлях у відрядження до Балти завжди пролягає через село Обжиле. Щоразу захоплюють його чисті вулиці, впорядковані городи, заквітчані подвір’я, а особливо – гарно облаштовані криниці. Здається, такого дбайливого ставлення до природних джерел, як в Обжилому, немає ніде.
– Село здавна славилося гарними криницями, бо жили в ньому люди, які вміли різними способами віднаходити джерела. Робили це за допомогою вербових прутиків, які брали у праву руку і обстежували місця, де ріс густий спориш. Якщо листочки на прутиках тягнулися до землі, то можна на тому місці копати криницю. І сьогодні в селі добрим словом згадують копачів криниць Андріяна Пушкаря, Олексія Срібняка, Микиту Косановського, – розповідає сільський голова Дмитро Андрійович Форостяний.
Земля ніби віддячує селянам чистими джерелами за їхню працелюбність, щирість, любов до свого краю. Ці чесноти й лягають в основу будь-якої справи громади, очолюваної Дмитром Форостяним. Взяти хоча б сільський ставок, плесо якого обіймає 17 гектарів і на якому громада вирішила хазяйнувати сама. Так виникло товариство «Срібний карась», затверджено його статут. Сьогодні товариство налічує трохи більше 80 чоловік і залишається відкритим для всіх. На зібрані внески закупили 400 кілограмів малька коропа, товстолоба, білого амура, сома, лина, щуки. Рибалкам сьогодні дозволяється ловити до 3 кілограмів риби, але згодом планується збільшити вилов до 5 кілограмів.
У планах також відведення на ставку місць для відпочинку. А ще в межах програми «Народний бюджет» буде продовжено роботу щодо впорядкування парку відпочинку, початок якому вже закладено поруч із будівлею сільської ради. Тут облаштовано дитячий майданчик із гойдалками-човниками, гіркою, стилізованим плотом, посаджено декоративні дерева та кущі. А Дмитрові Андрійовичу бачиться обжилянський парк ще й з лавками, грибочками, під якими було б затишно малечі, та з ошатним фонтаном, який буде створювати оазу в літню спеку.
У дитсадочку планується встановити опалювальні котли на твердому паливі. А минулого року тут капітально відремонтовано дах. Планується завершити заміну вікон у школі; наразі замінено вже 65 із 80. Потрібно також встановити паркан на цвинтарі, продовжити роботи з освітлення вулиць, ремонту доріг.
На території сільської ради обладнано автобусні зупинки, адже автобуси у Балтському районі курсують регулярно і в усіх напрямках. З ініціативи голови райдержадміністрації Василя Бабанського та куратора «Народного бюджету» в районі, депутата облради Сергія Іваннікова підключено опалення до Будинку культури. Завершено облаштування парку «Визволення» в районі меморіального комплексу села Березівка, яке входить до Обжилянської сільської ради. Сьогодні разом із сусідніми селами Кармалюківкою, Оленівкою та з допомогою райдоруправління обжилянська громада розпочала ямковий ремонт відтинку траси, що проходить через село.
Однак, дбаючи про втілення соціальних ініціатив, тут паралельно піклуються і про наповнення бюджету. Напевне, тому його виконання складає 130%(!), що дало змогу вирішити питання з упорядкуванням шкільних вбиралень. Фінансові надходження до сільської казни здебільшого здійснюються за рахунок податку з фізичних осіб на землю. Значну позитивну роль в цьому відіграє сільгосптовариство «Агро-Нива». Крім того, жоден захід обжилянської громади (а це проведення свят, вшанування ветеранів, шкільні ранки) не обходиться без участі цього товариства.
Як відомо, земля тримається на праведниках, а сільська інтелігенція – невтомними духовними подвижниками – вчителями. Кажуть, якщо є школа, то село має перспективи. Березівська школа вже давно стала культурно-освітнім центром місцевої громади, окрасою села. Освітянський заклад, завдяки праці педагогічного та учнівського колективів, піклуванню виконкому сільської ради, перетворена на затишне, красиве, естетично оформлене шкільне середовище. Гармонійне поєднання естетики та майстерності відчувається всюди: у класах, кожен з яких має свій особливий дизайн, на шкільному подвір’ї, обладнаному з місцями для відпочинку дітей, на майданчику, у зелених шатах дерев і кущів, яскравих квітах. Весь цей живопис що розкинувся на пагорбах, нагадує рукотворний Софіївський парк, що в Умані.
– Тут іще багато роботи, – ділиться задумами Дмитро Андрійович, охоплюючи поглядом простори шкільного парку, багатого на рослинне розмаїття та сповненого пташиного щебету. – Тут буде чудове місце відпочинку, з альтанками, з широкими алеями, квітучими оранжереями…
Добре відремонтована школа з енергозберігаючими вікнами, гармонійне поєднання наочних посібників, історичних панно, альбомів, де містяться фотографії найкращих учнів школи, стенди, що свідчать про знатних односельців, – результат втілення в життя програми «Народний бюджет». Тут проведено значні ремонтні роботи, облаштовано внутрішні туалети, каналізаційну систему, їдальню, кабінети. Школу сільський голова вважає своєю гордістю й тому, що пропрацював тут майже два десятиліття, і тому, що добре усвідомлює: на освітянський заклад покладено велику місію – формування гармонійної особистості з усіма людськими чеснотами.
У селах, що належать до Обжилянської сільради, сільський голова знає і старого й малого. Знає, хто чим живе, що кому потрібно. Старається не обділити увагою ветеранів війни та праці, молодь, дбає про сільську амбулаторію та школу, Будинок культури і церкву. Одне слово, сільська рада, виконком живуть проблемами громади.
Коли у 2012 році Обжилянська сільська рада в районному рейтингу розвитку Балтського району посіла перше місце, раділи всім селом. Бо всі разом добре дбали про фінансово-економічний розвиток, розбудову інфраструктури, агропромислового комплексу, енергоефективність та енергозбереження, нарощування інтелектуального потенціалу. Як, власне, дбають і сьогодні.
Примножує добру славу села і футбольна команда своїми здобутками у спорті. За нею – п’ять перших місць по району. Про це свідчать п’ять кубків, які стоять на видноті у сільській раді, заохочуючи молодь до нових злетів.
